|
базовий запис – первинний запис в інформаційній системі;
достовірність показників – відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів;
загальний контроль – процес контролю, що забезпечує досягнення достовірності відображення облікових показників в інтегрованій картці платника податків;
звітні показники – узагальнені показники, що характеризують результати ведення оперативного обліку та відображаються в звітності податкових органів;
звітність податкових органів – сукупність звітів та зведеної інформації, що містять узагальнюючі показники, які характеризують стан розрахунків платників податків та єдиного внеску (далі – платник) з державним та місцевими бюджетами, з бюджетом Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – бюджети та фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування);
інтегрована картка платника (далі – ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі – платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
інформаційна система – інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції;
коректність даних інформаційної системи – відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю;
модуль контролю за показниками – функціональний елемент інформаційної системи, генерування якого відбувається за умови відсутності записів у реєстрі співставлень;
облікова операція – дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;
облікові показники – показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників;
оперативний облік – процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку;
первинні документи – документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);
первинні показники – показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи;
перекручення (викривлення) показників – неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи;
податковий номер платника податків – код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;
показники інформаційної системи – первинні, облікові та звітні показники;
попередній контроль – процес порівняння первинних показників, занесених до підсистем інформаційної системи, з обліковими показниками, відображеними в ІКП;
реєстр контролю ІКП – упорядкована інформація щодо ІКП, відкритих в інформаційній системі в розрізі платників та кодів класифікації доходів бюджету / технологічних кодів класифікації єдиного внеску, які не відповідають правилам відкриття/закриття ІКП, визначених цим Порядком;
реєстр співставлень показників – упорядкована інформація в розрізі платників та кодів класифікації доходів бюджету / технологічних кодів класифікації єдиного внеску щодо первинних показників, невідображених відповідними обліковими показниками в ІКП, сформована за результатами перевірки відповідності первинних та облікових показників;
розрахункові операції – комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), Законах України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Оперативний облік та звітність податкових органів ґрунтується на таких принципах:
нарахування – показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими Кодексом та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства;
превалювання сутності над формою – законність відображення облікових операцій та відповідність їх сутності;
повне висвітлення – звітність податкових органів має містити інформацію, яка всебічно характеризує стан розрахунків платників податків з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;
безперервність – виконання повноважень та функцій податкових органів здійснюється виходячи з припущення, що їх діяльність буде тривати і надалі;
єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх показників в інформаційній системі та звітності податкових органів в єдиній грошовій одиниці.
Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.
Етапи попереднього контролю:
формування реєстрів співставлень;
аналіз даних реєстрів співставлень;
здійснення заходів щодо відпрацювання реєстрів співставлень.
Етапи загального контролю:
генерування модулів контролю за кожним реєстром співставлень;
проведення комплексу заходів, направлених на генерування всіх модулів контролю в установлені терміни;
маркування облікових показників на звітні дати, що пройшли загальний контроль.
В інформаційній системі забезпечується формування реєстрів співставлень:
реєстр співставлення інформації про сплачені, повернуті та відшкодовані суми (далі – надходження) за даними Казначейства та податкових органів;
реєстр співставлення сум грошових зобов’язань, самостійно визначених платником, та облікових показників, відображених в ІКП;
реєстр сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом;
реєстр співставлення сум податкових зобов’язань платників, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, визначених територіальним органом ДПС, та облікових показників, відображених в ІКП;
реєстр співставлення сум, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, з них узгоджених та неузгоджених (за результатами адміністративного та/або судового оскарження), та облікових показників, відображених в ІКП;
реєстр співставлення даних журналу розстрочень (відстрочень) та облікових показників, відображених в ІКП;
реєстр співставлення даних журналу списання (поновлення) та облікових показників, відображених в ІКП;
реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов’язаних з контрольно-перевірочною роботою.
У разі виявлення записів у сформованих реєстрах співставлень структурними підрозділами за напрямами роботи вживаються заходи щодо усунення таких записів у терміни, встановлені цим Порядком.
Відсутність записів у реєстрах співставлень фіксується у відповідних модулях контролю як факт проходження попереднього контролю.
В інформаційній системі забезпечується генерування модулів контролю:
модуль контролю за показниками надходжень;
модуль контролю за показниками грошових зобов’язань, самостійно визначених платником;
модуль контролю за відпрацюванням сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом;
модуль контролю за показниками податкових зобов’язань з майнових податків, визначених територіальним органом ДПС;
модуль контролю за показниками, визначеними за результатами контрольно-перевірочної роботи (в тому числі за результатами адміністративного та/або судового оскарження);
модуль контролю за показниками розстрочених (відстрочених) сум;
модуль контролю за показниками списаних (поновлених) сум.
Наявність згенерованого модуля контролю свідчить про позитивну оцінку відпрацювання відповідного реєстру співставлень.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.
Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі – Перелік форм ІКП).
Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.
Постійними реквізитами ІКП є:
податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі – податковий номер);
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
код виду бюджету;
код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску;
дата відкриття ІКП;
дата закриття ІКП;
код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП.
Змінними реквізитами ІКП є:
дата здійснення облікової операції;
код облікової операції;
сума за обліковою операцією.
Під час відкриття, ведення, передачі, закриття ІКП використовується інформація про платників з реєстраційних даних.
Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку – в режимі перегляду.
Податковому органу, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.
за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
ІКП новоствореному платнику засобами інформаційної системи відкриваються на підставі алгоритму визначення платежів, належних йому до сплати.
Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику в разі:
нарахування сум платежів, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
нарахування сум платежів, визначених територіальним органом ДПС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
сплати платежів за фактом надходження інформації від Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів, єдиного внеску;
включення платника до реєстру платників відповідного податку, які ведуться податковими органами.
Якщо платника не включено/виключено до/з реєстру платників відповідного податку, які ведуться податковими органами, то ІКП за таким податком присвоюється ознака “Платник відсутній в реєстрі”.
Якщо платника повторно включено до реєстру платників відповідного податку, які ведуться податковими органами, то ІКП за відповідним податком присвоюється ознака “Платник наявний в реєстрі”.
За кожним видом платежу відкриваються ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з’ясування” за формою, що відповідає формі ІКП, за якою ведеться облік платежу згідно з кодами класифікації доходів бюджету / технологічними кодами класифікації єдиного внеску.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за N 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462) (далі – Порядок N 1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року N 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за N 1553/26330 (далі – Порядок N 1162).
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.
За наявності грошових зобов’язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов’язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
У разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб – правонаступників працівником підрозділу, що здійснює облік платежів, засобами інформаційної системи переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів:
рішення про узгодження плану реорганізації платника податків;
передавального акта;
розподільчого балансу.
У разі коли внаслідок припинення (закриття) відокремленого підрозділу юридичної особи частина його зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичної особи працівником підрозділу, що здійснює облік платежів, засобами інформаційної системи переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.
Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, припинення юридичної особи за принципом мовчазної згоди помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджетів та до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) податкового органу або особи, яка виконує його обов’язки, з накладанням кваліфікованого електронного підпису.
У разі переведення на обслуговування платника з одного податкового органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку), у випадках, передбачених Порядком N 1588 та Порядком N 1162, в інформаційній системі відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між податковими органами у такі строки:
у день взяття на облік платника податків у податковому органі за новим основним місцем обліку платника (для платників, які після зміни місця обліку не зобов’язані сплачувати податки, збори за попереднім місцезнаходженням);
після закінчення поточного бюджетного періоду (для великих платників податків та платників податків, які після зміни місцезнаходження зобов’язані сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року). За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.
У разі переведення на обслуговування платника з одного податкового органу до іншого у зв’язку із ліквідацією чи реорганізацією податкового органу, адміністративно-територіальної реформи чи інших, не залежних від платника податків об’єктивних причин, унаслідок яких змінюється податковий орган, в якому обліковується платник податків, здійснюється автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між податковими органами. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.
Підрозділи, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше наступного робочого дня після внесення інформації до Журналу, підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.
На записи, щодо яких у Журналі встановлено відповідні відмітки, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) зазначених структурних підрозділів.
Записи, щодо яких у Журналі накладено кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів територіального органу ДПС, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження, автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та єдиного внеску, які підлягають списанню.
На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та єдиного внеску, які підлягають списанню, підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та єдиного внеску, які підлягають списанню.
На кожне сформоване засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та єдиного внеску, що підлягають списанню, накладається кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або єдиного внеску, які підлягають списанню, на які накладено кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, автоматично вносяться до Реєстру прийнятих рішень про списання.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або єдиного внеску, які підлягають списанню, списує відповідну суму.
Після внесення в інформаційну систему рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перевірку відповідності списаної суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або єдиного внеску до сальдо розрахунків платника з бюджетом та/або фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування в ІКП (сума, розрахункові операції тощо).
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки “Платник відсутній в реєстрі” відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП – здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, – здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою “Платник відсутній в реєстрі”.
за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року N 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за N 1115/29245;
за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року N 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за N 330/28460.
рознесені платежі;
нерознесені платежі;
виключені з обробки платежі.
При цьому виконуються такі процедури:
якщо платнику не відкрито ІКП, працівник підрозділу, що здійснює облік платежів, відкриває ІКП за відповідним платежем та обробляє запис розрахункового документа, що автоматично не був рознесений інформаційною системою;
якщо платника податків з податковим номером не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в податковому органі, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з’ясування”;
якщо платником податків безпосередньо не здійснено сплату платежів, крім випадків, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку, то сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з’ясування”.
Суми в ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з’ясування” відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно.
У разі з’ясування призначення платежу в звітному місяці, в якому здійснена сплата платником, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить засобами інформаційної системи перерознесення відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з’ясування” до ІКП платника.
У разі з’ясування призначення платежу в місяці, наступного за звітним, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перерознесення поточною датою відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з’ясування” до ІКП платника, використовуючи операції, призначені для ідентифікації сум платежів.
Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі “Платежі до з’ясування” забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, що здійснює облік платежів.
Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Суми пені зараховуються до бюджетів або фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, до яких згідно із законодавством зараховуються відповідні платежі та єдиний внесок.
Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов’язання, визначені платником податків, у разі їх несвоєчасної сплати(крім пені у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу), забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює облік платежів.
Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов’язання, визначені платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 розділу II Кодексу, забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, відповідального за адміністрування платежів.
Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, є доступним підрозділам, що здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження.
Підрозділи, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше двох робочих днів після формування Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.
На записи, щодо яких у Журналі сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, встановлено відповідні відмітки, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) зазначених структурних підрозділів.
Записи, щодо яких в Журналі сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, накладено кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів територіального органу ДПС, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження, автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху та підлягають списанню.
На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху та підлягають списанню, підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху.
На кожне сформоване засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, накладається кваліфікований електронний підпис керівника територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, на які здійснено накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, автоматично вносяться до Реєстру прийнятих рішень.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, списує відповідну суму.
Після проведення в інформаційній системі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перевірку відповідності списаної суми в ІКП (сума, розрахункові операції тощо).
Інформацію про реквізити рахунків, відкритих для платежів, територіальні органи ДПС доводять до платників шляхом її розміщення в центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі податкового органу та на єдиному порталі державних послуг “Дія”.
При цьому у разі зміни коду класифікації доходів бюджету / єдиного внеску, перекодування відбувається датою відкриття рахунку за нововведеним кодом класифікації доходів бюджету / єдиного внеску шляхом зміни коду, за яким відкрито ІКП, та із збереженням інформації, що містилася в ІКП.
У разі виключення коду класифікації доходів бюджету / єдиного внеску, підрозділ, що здійснює облік платежів, відповідно до інформації, отриманої від Казначейства, проводить перенесення залишків коштів за відповідним кодом класифікації доходів бюджету / єдиного внеску.
У разі зміни організаційно-правової форми господарювання платника, яка призводить до зміни коду класифікації доходів бюджету / єдиного внеску, за яким проводиться облік платежів до бюджетів, такому платнику не пізніше першого операційного (банківського) дня року, наступного за роком, у якому відбулись вказані зміни, підрозділом, що здійснює облік платежів, забезпечується відповідне перекодування ІКП.
В інформаційній системі щоденно формується реєстр співставлення інформації про надходження платежів за даними Казначейства та податкових органів (далі – реєстр надходжень) на підставі даних реєстру “Рознесені платежі”.
Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання реєстру “Нерознесені платежі” за поточний банківський день забезпечується керівником підрозділу, що здійснює облік платежів.
Відсутність розбіжностей в реєстрі надходжень є фактом проходження попереднього контролю.
Якщо в інформаційній системі модуль контролю за показниками надходжень не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, вживає заходів щодо усунення розбіжностей шляхом:
відпрацювання реєстру “Нерознесені платежі” за поточний банківський день;
виключення з обробки платежів, які не підлягають рознесенню тощо.
Наявність згенерованого модуля контролю за показниками надходжень свідчить про проходження загального контролю.
визначають первинні показники Документів звітності, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами);
описують алгоритми відображення показників Документів звітності в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Документів звітності.
погоджують алгоритми контролю показників Документів звітності зі структурними підрозділами ДПС за відповідними напрямами роботи.
На підставі таких алгоритмів за формою, визначеною регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску та іншої звітності (далі – Регламент комп’ютерної обробки звітності) в інформаційній системі органів ДПС здійснюються процедури:
приймання та реєстрації Документів звітності;
проведення арифметичного та логічного контролю Документів звітності;
відображення (рознесення) даних первинних показників Документів звітності в ІКП.
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”;
особисто платником або уповноваженою ним особою;
надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
В інформаційній системі фіксується інформація про спосіб подання платником Документа звітності.
Під час приймання поданих платниками Документів звітності здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов’язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, а для звітності з єдиного внеску – визначених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за N 460/26905 (далі – Порядок N 435). Інші показники, зазначені у Документі звітності, до його прийняття перевірці не підлягають.
Відмова посадової особи територіального органу ДПС прийняти Документ звітності з будь-яких причин, не визначених статтями 48, 49 розділу II Кодексу та Порядком N 435, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, суми бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо), забороняється.
У разі відсутності зауважень до оформлення Документа звітності він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання податковим органом, а для звітності з єдиного внеску, направленої поштовим відправленням, датою отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю.
Якщо Документ звітності оформлено з порушеннями, платнику у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу, надається або надсилається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті (для звітності з єдиного внеску у формі Повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску такими, що не подавались) із зазначенням причин такої відмови. Документ звітності зберігається в інформаційній системі з ознакою “Вважається неподаним” та інформацією про причини відмови у прийнятті.
Дані Документів звітності, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи з обов’язковою перевіркою відповідності паперовому носієві у терміни, встановлені Регламентом комп’ютерної обробки звітності.
Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус “Повністю введено”.
Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі, статус “Повністю введено” вважається присвоєним за умовчанням.
Приймання та реєстрація Документів звітності незалежно від способу подання здійснюється відповідними структурними підрозділами територіальних органів ДПС згідно з функціональними обов’язками та Регламентом комп’ютерної обробки звітності.
Відображення даних Документів звітності проводиться в ІКП обліковими показниками (операціями) щодо нарахування/зменшення/збільшення/виключення з обліку відповідно до умов рознесення, визначених у алгоритмах.
У разі виявлення помилок для Документів звітності, допущених під час перенесення даних до інформаційної системи з паперових носіїв, виявлено до настання граничного терміну сплати, в ІКП відображаються нові показники Документів звітності.
У разі виявлення помилок для Документів звітності, допущених під час перенесення даних до інформаційної системи з паперових носіїв, виявлено після настання граничного терміну сплати (за результатами камеральної або документальної перевірки, розгляду звернення платника тощо), виправлення помилки виконується за згодою податкового органу вищого рівня. Факт приведення даних в інформаційній системі у відповідність до паперового носія та інформація про зміну показників в ІКП фіксуються у спеціальному журналі, в ІКП відображаються нові показники Документів звітності.
звітного періоду, що не відповідає звітному періоду, передбаченому нормами Кодексу для конкретного платника;
реквізитів щодо податкового органу, в якому платник не перебуває на обліку;
звітного періоду, що не відповідає обраному режиму оподаткування, підрозділи, відповідальні за адміністрування податків, зборів, у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу, готують та направляють платникам податків повідомлення про відмову у прийнятті звітних документів із зазначенням причини. Звітний документ отримує в інформаційній системі органів ДПС ознаку стану обробки “Вважається неподаним” згідно з пунктом 49.15 статті 49 розділу II Кодексу.
Інформація про виявлені помилки відображається в інформаційній системі та використовується структурними підрозділами, відповідальними за адміністрування платежів.
Підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, відпрацьовує реєстр “Нерознесені декларації (розрахунки)” у терміни, визначені Регламентом комп’ютерної обробки звітності.
Якщо Документ звітності не підлягає рознесенню до ІКП, то підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, виключає його з реєстру “Нерознесених декларації (розрахунків)”.
Дані Документів звітності зі статусом “Повністю введено”, поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.
Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником рішення податкового органу про відмову у прийнятті Документа звітності встановлено факт неправомірності такої відмови, стан обробки Документа звітності змінюється з “Вважається неподаним” на “Вважається поданим за рішенням суду або податкового органу”. Датою подання такого Документа звітності вважається дата його фактичного отримання податковим органом або визначена відповідним рішенням.
Дані Документів звітності зі статусом “Повністю введено”, які набули ознаку стану обробки “Вважаються поданими за рішенням суду або податкового органу”, після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності відображаються в ІКП датою присвоєння цієї ознаки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Документи звітності зі статусом “Повністю введено”, які набули ознаки стану обробки “Вважається неподаним”, “Історія подання”, “Видалений”, після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Крім того, ознаку стану обробки “Історія подання” отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
Перелік формується в розрізі територіальних органів ДПС, до яких подано Документ звітності, та кодів Документів звітності за такими параметрами:
код/назва Документа звітності;
реєстраційний номер Документа звітності;
дата реєстрації Документа звітності;
інформація щодо способу подання Документа звітності.
В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр співставлень сум грошових зобов’язань, самостійно визначених платником до сплати, та облікових показників, відображених в ІКП (далі – реєстр самостійно визначених платником сум).
Реєстр самостійно визначених платником сум формується щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, за такими параметрами:
територіальний орган ДПС, до якого подано Документ звітності;
податковий номер;
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
звітний (податковий) період, за який подано Документ звітності;
ідентифікатор форми Документа звітності;
дата реєстрації Документа звітності;
реєстраційний номер Документа звітності;
сума, самостійно визначена платником до сплати за звітний (податковий) період, за який подано Документ звітності;
нарахування/зменшення основного платежу;
ІКП за кодом класифікації доходів / технологічних кодів класифікації єдиного внеску, в якій мають відображатися облікові показники.
Відпрацювання наявних записів здійснюється підрозділом, відповідальним за адміністрування платежів, не пізніше дня, у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність у реєстрі самостійно визначених платником сум записів щодо нерознесених Документів звітності.
Якщо модуль контролю за показниками самостійно визначених платником сум не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, не пізніше наступного дня після спливу терміну генерування модуля повідомляє структурний підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, про необхідність відпрацювання наявних записів у реєстрі самостійно визначених платником сум.
За результатами відпрацювання наявних записів у реєстрі самостійно визначених платником сум в інформаційній системі не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним, генерується уточнюючий модуль контролю за показниками самостійно визначених платником сум.
Фактом проходження загального контролю вважається наявність згенерованого модуля контролю за показниками самостійно визначених платником сум.
заявлені платниками до бюджетного відшкодування згідно із податковою звітністю;
знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до бюджетного відшкодування;
зменшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до бюджетного відшкодування;
знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками податкових повідомлень-рішень територіальних органів ДПС;
поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками податкових повідомлень-рішень територіальних органів ДПС про зменшення сум бюджетного відшкодування (відмова у відшкодуванні);
підтверджені (узгоджені) до бюджетного відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до бюджетного відшкодування та підтверджені до бюджетного відшкодування за результатами перевірки заяви дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатичні місії);
суми, заявлені до бюджетного відшкодування дипломатичними місіями, за якими сформовано висновок територіальним органом ДПС;
суми, за якими територіальним органом ДПС передано висновок щодо бюджетного відшкодування дипломатичним місіям до територіального органу Казначейства;
відшкодовані територіальним органом Казначейства на поточні рахунки платників та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та поточні рахунки дипломатичних місій.
Після занесення до інформаційної системи інформації про відшкодовану суму, отриманої від Казначейства, або інформації про зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим платником до раніше поданої податкової звітності, в ІКП зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом у календарній черговості його виникнення. У разі відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг з податку на додану вартість.
Після відображення в ІКП суми зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість, визначених за уточнюючими розрахунками та/або виключення/скасування з обліку у зв’язку із судовим/адміністративним оскарженням податкових повідомлень-рішень, донарахування за якими були раніше погашені за рахунок заявлених сум бюджетного відшкодування, виникає переплата зі статусом “Інша”.
Зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розрізі складових відбувається в такій послідовності: з основного платежу, штрафних санкцій – за їх наявності, пені, процентів за користування податковим кредитом.
Перевищення суми від’ємного значення податку на додану вартість, заявленого платником у рахунок зменшення податкового боргу з податку на додану вартість (з основного платежу, штрафних санкцій за їх наявності, пені), а також розстрочених (відстрочених) сум над сумою податкового боргу з податку на додану вартість, яка обліковуються в ІКП, набуває статусу “Сума перевищення від’ємного значення податку на додану вартість”.
В інформаційній системі формується реєстр сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, за такими параметрами:
код територіального органу ДПС;
податковий номер;
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
сума переплати з податку на додану вартість зі статусом “Інша”;
сума переплати з податку на додану вартість зі статусом “Сума перевищення від’ємного значення податку на додану вартість”;
дата виникнення сум переплат з податку на додану вартість.
підрозділ, відповідальний за адміністрування податку на додану вартість, встановлює посилання суми до первинного документа (декларацію, уточнюючий розрахунок), та за необхідності звертається до підрозділу, що склав податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість, у разі виникнення переплати внаслідок адміністративного або судового оскарження результатів перевірки (податкове повідомлення-рішення територіального органу ДПС скасовано, при цьому платник сплатив донараховану суму до початку процедури оскарження або податковим органом було зменшено суму бюджетного відшкодування, задекларовану в рахунок майбутніх платежів) для підтвердження встановлення посилання суми до первинного документа;
підрозділ, що здійснює облік платежів, – встановлює посилання суми на платіжний документ.
Відпрацювання наявних записів здійснюється у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у Реєстрі сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом.
Якщо модуль контролю за відпрацюванням сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, не пізніше наступного дня після спливу терміну генерування модуля повідомляє структурний підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, про необхідність відпрацювання наявних записів у Реєстрі сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом.
За результатами відпрацювання наявних записів у Реєстрі сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом в інформаційній системі не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним, генерується уточнюючий модуль контролю.
Фактом проходження загального контролю вважається наявність згенерованого модуля контролю за відпрацюванням сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом.
Для визначення сум податкових зобов’язань платників здійснюється:
формування переліків суб’єктів та об’єктів оподаткування;
формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків;
відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування зобов’язань.
Територіальні органи ДПС відповідно до статей 266, 267 та 269 розділу XII Кодексу визначають податкові зобов’язання фізичних осіб – платників:
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
транспортного податку;
земельного податку.
1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Первинні показники, необхідні для розрахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб містяться у реєстрі платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сформованому на підставі даних про об’єкти нерухомості, отриманих податковими органами у порядку, встановленому підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 розділу XII Кодексу.
За внесення змін до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ведення довідника ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідають структурні підрозділи територіальних органів ДПС, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Інформація у довіднику ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оновлюється на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування протягом десяти робочих днів з дати отримання податковим органом такого рішення.
Зміни до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вносяться:
на підставі інформації інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про пільги, про об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування тощо (протягом десяти робочих днів з дати отримання відповідної інформації);
за рішенням керівника територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, прийнятим на підставі заяви платника з доданням оригіналів документів про право власності на об’єкти нерухомості, площу таких об’єктів тощо (протягом десяти робочих днів з дати отримання заяви);
2) транспортний податок.
Податковий орган отримує відомості, необхідні для розрахунку податку, від органів внутрішніх справ у порядку, встановленому підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 розділу XII Кодексу;
3) плата за землю.
Первинними показниками для розрахунку сум плати за землю є дані державного земельного кадастру, які податковий орган на підставі пункту 286.1 статті 286 розділу XII Кодексу отримує від органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
Структурні підрозділи територіальних органів ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування плати за землю, вносять до інформаційної системи дані про земельні ділянки та їх власників на підставі документів про право власності та право користування земельними ділянками, отриманих від платників, про ставки земельного податку та грошову оцінку земельних ділянок, отриманих від територіальних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, рішень органів місцевого самоврядування.
Внесення зазначених даних здійснюється протягом десяти робочих днів з дати отримання відповідної інформації.
Структурні підрозділи територіальних органів ДПС за місцем реєстрації платника, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюють формування податкового повідомлення-рішення про сплату фізичними особами податкових зобов’язань зазначених податків за попередній рік у термін до 01 липня поточного року.
Структурні підрозділи територіальних органів ДПС за місцем реєстрації платника, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування транспортного податку, здійснюють формування податкових повідомлень-рішень про сплату фізичними особами транспортного податку за поточний рік у термін до 01 липня поточного року, за винятком формування податкових повідомлень-рішень по об’єктах оподаткування, реєстрація яких проведена після 01 червня поточного року.
Формування податкових повідомлень-рішень про сплату фізичними особами транспортного податку за поточний рік по об’єктах оподаткування, реєстрацію яких проведено після 01 червня поточного року, здійснюється протягом 30 днів, що настають за днем отримання відповідних відомостей від органів внутрішніх справ у порядку, встановленому підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 розділу XII Кодексу.
Структурні підрозділи територіальних органів ДПС, які за своїми функціональними обов’язками визначають суми податкових та грошових зобов’язань за результатами контрольно-перевірочної роботи, формують засобами інформаційної системи податкові повідомлення-рішення, друкують, реєструють та надсилають платникам з повідомленням про вручення.
Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
За результатами адміністративного або судового оскарження:
у разі часткового скасування сум формується нове податкове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;
у разі збільшення донарахованої суми формується податкове повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у підрозділі 12 цього розділу).
У разі якщо за результатами адміністративного/судового (рішення суду, прийняте по суті) оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.
У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними територіальних органів ДПС та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, територіальний орган ДПС за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними територіальних органів ДПС та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, територіальний орган ДПС за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними територіальних органів ДПС та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), територіальний орган ДПС за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Інформаційною системою в автоматичному режимі формуються переліки сформованих податкових повідомлень-рішень, складаються не рідше одного разу на декаду протягом травня та липня поточного року і щоденно протягом червня з урахуванням статусів документів (“діючі”, “вручені”, “не вручені”, “скасовані” тощо) та містять таку інформацію:
податковий номер;
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
територіальний орган ДПС, який сформував податкове повідомлення-рішення;
дата податкового повідомлення-рішення;
номер податкового повідомлення-рішення;
тип податкового повідомлення-рішення;
статус податкового повідомлення-рішення;
код платежу, за яким відкрито ІКП;
сума податкового зобов’язання;
дата проведення суми в ІКП;
дата сплати.
Підрозділ, що здійснює адміністрування майнових податків, опрацьовує:
переліки несформованих податкових повідомлень-рішень у період після 15 червня поточного року та до повного відпрацювання відповідних переліків;
переліки сформованих, але не вручених податкових повідомлень-рішень у період після 30 червня поточного року та до повного відпрацювання відповідних переліків.
Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання переліків несформованих податкових повідомлень-рішень станом на 01 липня поточного року, сформованих, але не вручених податкових повідомлень-рішень станом
на 01 серпня поточного року, забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює адміністрування платежів.
В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр співставлення сум податкових зобов’язань з майнових податків, визначених територіальним органом ДПС, та облікових показників, відображених в ІКП (далі – реєстр сум нарахованих майнових податків) щодекадно та станом
на 01 число місяця, наступного за звітним.
Реєстр сум нарахованих майнових податків в автоматичному режимі формується на підставі занесеної до інформаційної системи інформації щодо узгоджених/неузгоджених податкових зобов’язань з майнових податків, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях та не відображених в ІКП.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі сум нарахованих майнових податків.
Якщо модуль контролю за показниками нарахованих майнових податків не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, не пізніше третього робочого дня після спливу терміну генерування модуля повідомляє структурний підрозділ, відповідальний за адміністрування майнових податків, про необхідність відпрацювання наявних записів у реєстрі сум нарахованих майнових податків.
За результатами відпрацювання наявних записів у реєстрі сум нарахованих майнових податків в інформаційній системі не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним, генерується уточнюючий модуль контролю за показниками нарахованих майнових податків.
Фактом проходження загального контролю вважається наявність згенерованого модуля контролю за показниками нарахованих майнових податків.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення інформації в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, забезпечується керівником підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи.
1) відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум нарахування (зменшення) грошового зобов’язання платежів, сум єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету, зокрема у зв’язку із використанням права на податкову знижку, або від’ємного значення суми податку на додану вартість, зменшення/збільшення сум податкових зобов’язань, податкового кредиту, сум нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору здійснюється на підставі податкових повідомлень-рішень, рішень щодо єдиного внеску, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом.
Податкове повідомлення-рішення/рішення щодо єдиного внеску формується за кожним окремим податком, збором та єдиним внеском разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу України, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення територіальним органом ДПС суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств або від’ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
У разі заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, окремі податкові повідомлення-рішення надсилаються (вручаються) платникам податків лише у випадках, коли зазначене заниження або завищення не враховано під час винесення інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
2) нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального”, здійснюється на підставі рішення, форма якого визначена постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року N 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
До підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, заносяться:
рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС про проведення перевірки, оформлене наказом;
направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку, тривалість перевірки, період, що перевіряється, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;
акт перевірки (довідка) щодо додержання суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання;
матеріали правоохоронних органів, податкових органів та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
рішення про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів;
інші документи, що впливають на результати контрольно-перевірочної роботи.
У разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду;
3) внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених за результатами перевірок платників єдиного внеску, здійснюється на підставі документів, форма яких визначається інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
4) внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, донарахованих за результатами перевірок платників податків, здійснюється на підставі податкового повідомлення-рішення;
5) у разі якщо відповідно до чинного законодавства передбачено стягнення визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум, що підлягають сплаті до бюджетів за рішенням суду, їх відображення здійснюється на підставі рішення суду, що набрало законної сили, та/або виконавчого листа до такого рішення.
територіальний орган ДПС, який прийняв (склав) документ за результатами перевірки;
податковий номер;
номер, дата прийняття (складання) та вручення документа, тип документа;
донараховані суми податкових зобов’язань платежів, єдиного внеску, штрафних (фінансових) санкцій, пені, зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відмови у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, зменшення/збільшення сум податкових зобов’язань, податкового кредиту, зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовані до повернення з бюджету, зокрема у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Інформація про дату прийняття та вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені вноситься до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, в день вчинення відповідних дій або отримання інформації про їх вчинення.
Працівник структурного підрозділу, що склав відповідний документ, вносить до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, такі показники:
дата та номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску тощо;
дата та номер акта (довідки);
інформація про встановлені порушення та виявлені заниження податкових зобов’язань у розрізі податкових (звітних) періодів / податкових декларацій (розрахунків);
сума нарахування/зменшення основного платежу;
сума штрафної (фінансової) санкції;
сума пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору;
сума пені з єдиного внеску;
сума зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
сума зменшення податкових зобов’язань, податкового боргу з податку на додану вартість (у випадку формування окремого податкового повідомлення-рішення);
сума зменшення від’ємного значення податку на додану вартість;
сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств;
суми зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларовані до повернення з бюджету, зокрема у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Перелік перевірок формується за звітний період та містить таку інформацію:
територіальний орган ДПС, який здійснює (здійснював) перевірку;
податковий номер;
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
підстава проведення перевірки;
наказ щодо проведення перевірки;
дата початку перевірки;
дата закінчення перевірки;
період, що перевіряється (перевірявся);
тип перевірки;
статус перевірки;
тип документа;
номер акта (довідки);
дата акта (довідки);
дата вручення акта (довідки);
статус акта (довідки);
код платежу;
сума нарахування/зменшення основного платежу;
сума штрафної (фінансової) санкції;
сума пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору;
сума пені з єдиного внеску;
сума зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
сума зменшення/збільшення податкових зобов’язань, податкового кредиту з податку на додану вартість (у випадку формування окремого податкового повідомлення-рішення);
сума зменшення від’ємного значення податку на додану вартість;
сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларована до повернення з бюджету, зокрема у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Переліки податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску формуються за звітний період з урахуванням статусів документів (“діючі”, “вручені”, “оскаржуються”, “скасовані” тощо) та містять таку інформацію:
територіальний орган ДПС, який здійснює (здійснював) перевірку;
податковий номер;
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
тип перевірки;
підстава проведення перевірки;
статус перевірки;
дата акта, згідно з яким прийнято податкове повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (за наявності);
тип акта;
територіальний орган ДПС, який прийняв податкове повідомлення-рішення / рішення / вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску;
дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;
номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;
тип податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;
статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;
дата вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;
код платежу;
сума нарахування/зменшення основного платежу;
зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
сума зменшення/збільшення податкових зобов’язань, податкового кредиту;
сума штрафної (фінансової) санкції;
сума пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору;
сума пені з єдиного внеску;
зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість;
сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств;
дата проведення суми в ІКП.
На основі первинних показників територіальними органами формуються реєстри розбіжностей контрольно-перевірочної роботи, зонами контролю для яких є:
відсутність в інформаційній системі даних про реєстрацію акта (довідки) перевірки (з урахуванням законодавчо встановленого терміну його складання, підписання та реєстрації) за наявності наказу (наказів) про проведення перевірки (з урахуванням дати закінчення перевірки);
відсутність в інформаційній системі даних про прийняття податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (з урахуванням законодавчо встановлених термінів їх прийняття та підстав для проведення перевірки) за наявності інформації про вручення платнику акта перевірки та його тип;
відсутність в інформаційній системі даних про дату вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску за наявності інформації про прийняття податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.
Терміни опрацювання реєстрів розбіжностей контрольно-перевірочної роботи:
на рівні територіального органу ДПС, що склав податкове повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску – кожного робочого дня;
на всіх рівнях податкових органів – щомісяця, протягом десяти робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.
Заходи щодо з’ясування причин та усунення розбіжностей вживаються працівниками структурних підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, протягом трьох робочих днів з дня виявлення (отримання) відповідної інформації.
Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання реєстрів розбіжностей контрольно-перевірочної роботи забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює контрольно-перевірочні заходи.
Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань у розрізі податкових (звітних) періодів / податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються під час розрахунку суми пені в ІКП.
Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, дати вручення податкового повідомлення-рішення. Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених територіальним органом ДПС грошових зобов’язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення податку на додану вартість, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).
До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.
Порядок дій до настання граничного строку сплати/зменшення донарахованих/зменшених сум за наявності процедури адміністративного або судового оскарження описано у підрозділі 4 цього розділу.
За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.
У разі внесення вказаної інформації:
до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;
після настання граничного строку сплати/зменшення в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо скасування донарахованих/зменшених сум у зв’язку із прийняттям рішення про скасування.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв’язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є:
скарга (заява) платника податків;
рішення про результати розгляду скарги (заяви);
ухвала суду про відкриття провадження;
рішення суду, прийняте по суті.
1) інформація із заяви-оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.
На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на “Оскаржується в адміністративному порядку”).
У разі внесення вказаної інформації:
до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;
після настання граничного строку сплати/зменшення в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв’язку із запізненням надходження скарги;
2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.
На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на “Оскаржується в судовому порядку”).
У разі внесення вказаної інформації:
до настання граничного строку сплати/зменшення суми – відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;
після настання граничного строку сплати/зменшення суми – в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв’язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;
3) інформація з рішення про результати розгляду скарги (заяви).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси “Скасовується в адміністративному порядку”, або “Вручено, адміністративний розгляд”.
Під час часткового скасування сум формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
Під час збільшення зазначених у повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у підрозділі 3 цього розділу).
На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення податкового органу про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на “Вручено, адміністративний розгляд”) та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) / зменшення такої суми.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на “Скасовується в адміністративному порядку”), в ІКП відображення облікових показників не проводиться;
4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) (“Скасовується в судовому порядку”/”Вручено, судовий розгляд”).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на “Скасовується в судовому порядку” / “Вручено, судовий розгляд”.
Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на “Вручено, судовий розгляд”), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) / зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на “Скасовується в судовому порядку”), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі “Апеляційне та судове оскарження” підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр співставлення сум, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, з них узгоджених та неузгоджених (за результатами адміністративного та/або судового оскарження), та облікових показників, відображених в ІКП (далі – реєстр співставлення донарахованих сум) щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.
Реєстр співставлення донарахованих сум формується на підставі занесеної до інформаційної системи інформації щодо узгоджених/неузгоджених грошових зобов’язань / фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від’ємного значення сум податку на додану вартість, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях / рішеннях / вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та не відображеної в ІКП.
Відпрацювання наявних записів здійснюється підрозділами, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, супроводження адміністративного та судового оскарження, у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі співставлення донарахованих сум.
Якщо модуль контролю за донарахованими сумами не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, не пізніше третього робочого дня після спливу терміну генерування модуля повідомляє структурні підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, супроводження адміністративного та судового оскарження, про необхідність усунення розбіжностей в такому реєстрі.
Фактом проходження загального контролю вважається наявність згенерованого модуля контролю за донарахованими сумами.
про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) – відповідно до статті 100 розділу II Кодексу та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків;
про розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати платежів до бюджетів (заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску) – відповідно до законодавства, яким передбачено надання такого розстрочення (відстрочення), у тому числі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Визначення первинних показників щодо розстрочення (відстрочення):
1) первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов’язань (податкового боргу), є:
рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
2) первинними документами, що є підставою для перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), є:
рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
додаткова угода до договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
3) первинними документами, що є підставою для скасування наданих розстрочень (відстрочень) грошових зобов’язань (податкового боргу), є рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
4) первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів), є:
рішення про розстрочення (відстрочення) заборгованості, прийняте на виконання закону або рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), що набрало законної сили;
графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів);
5) первинними документами, що є підставою для перенесення раніше визначених строків, скасування наданих розстрочень (відстрочень) заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів), є:
рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) заборгованості, прийняте на виконання закону або рішення суду, що набрало законної сили;
рішення про скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості, прийняте на виконання закону або рішення суду, що набрало законної сили;
графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів), складений з урахуванням рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) заборгованості;
6) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів щодо наданих платнику податків розстрочень (відстрочень) грошових зобов’язань (податкового боргу):
назва первинного документа, що є підставою для розстрочення (відстрочення);
код та найменування територіального органу ДПС, що прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
податковий номер;
ознака (розстрочення або відстрочення);
номер і дата рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
номер і дата договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
дата початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
кількість термінів розстрочення (відстрочення), дати початку та закінчення нарахування (період надання) розстрочення (відстрочення);
код платежу;
сума грошового зобов’язання, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі за складовими;
сума податкового боргу, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі за складовими;
чергові терміни нарахування за графіком погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) згідно з відповідним договором про розстрочення (відстрочення) із зазначенням відповідних сум нарахувань.
На підставі даних первинних показників інформаційна система автоматично розраховує проект графіка погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) та забезпечує можливість коригування автоматично розрахованих показників проекту графіка до його збереження;
7) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів, що є підставою для перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу):
назва первинного документа, що є підставою для перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
код та найменування податкового органу, що прийняв рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
номер і дата рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
номер і дата додаткової угоди до договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);
дата, починаючи з якої змінюються строки нарахувань чергових часток розстрочення (відстрочення);
сума розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання, строк нарахування якого підлягає перенесенню, у тому числі за складовими;
розстрочений (відстрочений) податковий борг, строк нарахування якого підлягає перенесенню, у тому числі за складовими;
чергові терміни нарахування за графіком погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) згідно з додатковою угодою до відповідного договору про розстрочення (відстрочення) із зазначенням відповідних сум нарахувань;
8) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів щодо скасування розстрочень (відстрочень) грошових зобов’язань (податкового боргу):
назва первинного документа, що став підставою для скасування розстрочення (відстрочення);
номер і дата первинного документа, що став підставою для скасування розстрочення (відстрочення);
9) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів щодо наданих платнику розстрочень (відстрочень) заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів):
назва первинного документа, що є підставою для розстрочення (відстрочення) заборгованості;
код і найменування податкового органу, що прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) заборгованості;
податковий номер;
ознака (розстрочення або відстрочення);
номер і дата рішення про розстрочення (відстрочення) заборгованості;
номер справи, дата відповідного рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), яким передбачено надання розстрочення (відстрочення), у тому числі, дата набрання рішенням суду законної сили;
номер і дата графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості;
дата початку дії розстрочення (відстрочення) заборгованості;
період надання розстрочення (відстрочення) заборгованості (зазначаються дати початку та закінчення нарахування);
кількість термінів розстрочення (відстрочення), дати початку та закінчення нарахування (період надання) розстрочення (відстрочення);
код платежу;
сума заборгованості, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі за складовими.
На підставі даних первинних показників інформаційна система автоматично розраховує проект графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості. Інформаційна система забезпечує можливість коригування автоматично розрахованих показників проекту графіка до його збереження;
10) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів, що є підставою для перенесення раніше визначених строків, скасування наданих розстрочень (відстрочень) заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів):
назва первинного документа, що є підставою для перенесення раніше визначених строків, скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості;
код та найменування податкового органу, що прийняв рішення про перенесення раніше визначених строків, скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості;
номер і дата рішення про перенесення раніше визначених строків, скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості;
номер справи, дата відповідного рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), яким передбачено перенесення раніше визначених строків, скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості, дата набрання рішенням суду законної сили;
дата, починаючи з якої змінюються чергові терміни нарахувань часток розстрочення (відстрочення) заборгованості;
чергові терміни нарахування за графіком погашення розстрочень (відстрочень) із зазначенням відповідних сум нарахувань;
сума заборгованості, строк розстрочення (відстрочення) якого підлягає перенесенню, у тому числі за складовими.
Після збереження в журналі розстрочень (відстрочень) інформації про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), сум заборгованості зі сплати єдиного внеску показники щодо термінів та чергових часток нарахувань розстрочення (відстрочення) із зазначенням реквізитів документів, що є підставою для їх надання, переносяться до ІКП.
1) первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є:
відомості Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E;
подана платниками звітність, у тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу/заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов’язань/сум єдиного внеску);
декларація з податку на додану вартість із заявленою сумою від’ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків;
скарга (заява) платника податків або ухвала суду про відкриття провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов’язань/сум єдиного внеску, визначених податковим органом;
рішення податкового органу, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення/вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або зменшується сума грошового зобов’язання та пені / сума єдиного внеску;
рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили;
договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення);
рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 розділу II Кодексу;
рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 розділу II Кодексу;
рішення про прощення (списання) податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), прийняте згідно з відповідним законом або на виконання рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), що набрало законної сили;
рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску;
рішення про скасування пені;
2) у разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів, єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених податковими органами (органи державної виконавчої служби, органами Казначейства) заходів щодо стягнення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів, єдиного внеску), простроченої заборгованості, зараховуються в рахунок погашення такого боргу (заборгованості) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі – в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу – в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг;
3) у разі погашення податкового боргу (зі сплати платежів до бюджетів, єдиного внеску) у спосіб, інший ніж надходження коштів, таке погашення здійснюється згідно з черговістю його виникнення: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі – в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу – в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг;
4) у разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
1) відображення в інформаційній системі сум списання здійснюється у такому порядку:
списання безнадійного податкового боргу – відповідно до статті 101 розділу II Кодексу;
списання заборгованості зі сплати єдиного внеску – відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року N 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за N 508/26953;
списання заборгованості з платежів до бюджетів – відповідно до закону з питань банкрутства, інших законодавчих актів, якими передбачається списання такої заборгованості;
2) первинними документами, які є підставою для списання податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), заборгованості зі сплати єдиного внеску, є:
рішення про списання безнадійного податкового боргу;
рішення про прощення (списання) податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), прийняте згідно з відповідним законом або на виконання рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), що набрало законної сили;
рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте відповідно до підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску;
3) первинними документами, що є підставою для поновлення списаного податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), заборгованості зі сплати єдиного внеску, є:
рішення про поновлення безнадійного податкового боргу;
рішення про поновлення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів), списаного згідно з відповідним законом або на виконання рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), що набрало законної сили;
рішення про поновлення боргу (недоїмки) з єдиного внеску, списаного відповідно до підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску;
4) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів, що є підставою для списання податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), заборгованості зі сплати єдиного внеску:
назва первинного документа, що є підставою для списання;
номер і дата рішення про списання;
податковий номер;
код платежу;
сума списання, у тому числі основний платіж, штрафна (фінансова) санкція (штраф), пеня, діючі розстрочення (відстрочення), проценти за користування розстроченням (відстроченням);
номер справи, дата відповідного рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), яким передбачено списання, у тому числі дата набрання рішенням суду законної сили;
5) до інформаційної системи заносяться первинні показники документів, що є підставою для поновлення списаного податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), заборгованості зі сплати єдиного внеску:
назва первинного документа, що є підставою для поновлення;
номер і дата рішення про поновлення;
податковий номер;
код платежу;
номер справи, дата відповідного рішення суду (у тому числі у справі про банкрутство), яким передбачено поновлення, у тому числі дата набрання рішенням суду законної сили;
сума поновлення, у тому числі: основний платіж, штрафна (фінансова) санкція (штраф), пеня, діючі розстрочення (відстрочення), проценти за користування розстроченням (відстроченням);
6) після збереження в журналі списання (поновлення) інформації про списання (поновлення) податкового боргу (заборгованості з платежів до бюджетів), заборгованості зі сплати єдиного внеску показники щодо списання (поновлення) із зазначенням реквізитів документів, що є підставою для їх списання (поновлення), переносяться до ІКП.
основного платежу (податкового зобов’язання) – у першу чергу;
штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) – у другу чергу;
пені, нарахованої відповідно до статті 129 розділу II Кодексу, та процентів за користування розстроченням (відстроченням) / пені, нарахованої відповідно до статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” – у третю чергу.
Погашення суми розстрочення (відстрочення) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.
у першу чергу – розстроченого (відстроченого) основного платежу (податкового зобов’язання);
у другу чергу – розстрочених (відстрочених) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
у третю чергу – розстроченої (відстроченої) пені та/або процентів за користування розстроченням (відстроченням);
у четверту чергу – процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань / пені на суму податкового боргу за період до початку дії розстрочення (відстрочення) у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу;
у п’яту чергу – процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), відображається в ІКП операціями з нарахувань суми процентів за користування розстроченням (відстроченням).
Нарахування процентів розпочинається наступного календарного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного календарного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини), крім випадку несплати залишку розстроченої (відстроченої) суми в останній термін нарахування за договором про розстрочення (відстрочення).
У разі несплати залишку розстроченої (відстроченої) суми в останній термін нарахування за договором, нарахування процентів здійснюється у день закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення).
Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум нарахованої пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу та процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів.
1) у разі перенесення терміну нарахування чергової частки розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) на більш пізній строк датою проведення в інформаційній системі укладеної додаткової угоди до договору в ІКП відображаються облікові показники (операції) – зменшення нарахування чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та процентів у разі їх нарахування;
2) у разі перенесення терміну нарахування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (його чергової частки) у зв’язку з їх достроковим погашенням датою проведення в інформаційній системі укладеної додаткової угоди до договору в ІКП відображаються облікові показники (операції):
нарахування розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;
нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);
нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);
погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу).
відображення ознаки щодо скасування суми розстрочення (відстрочення);
нарахування часток розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;
нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням) у разі скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).
Нарахування в ІКП чергових часток розстрочень (відстрочень) у такому разі здійснюється у зазначеному вище порядку з наступної дати згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, що настає за фактичною датою переведення такого платника.
Нарахування в ІКП чергових часток розстрочень (відстрочень) у такому випадку здійснюється у зазначеному вище порядку з наступної дати згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, що настане за фактичною датою проведення реорганізації такого платника.
Джерелом інформації для здійснення попереднього контролю є реєстр співставлення даних журналу розстрочень (відстрочень) та облікових показників, відображених в ІКП (далі – реєстр розстрочених (відстрочених) сум), що формується в інформаційній системі.
код та найменування податкового органу, що уклав договір про розстрочення (відстрочення) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості;
податковий номер;
назва первинного документа, що є підставою для розстрочення (відстрочення);
ознака (розстрочення або відстрочення);
код платежу;
сума розстрочення (відстрочення) та його скасування, що відсутні в ІКП;
номер, дата рішення про розстрочення (відстрочення);
номер, дата договору про розстрочення (відстрочення) / графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
дата початку дії розстрочення (відстрочення);
кількість термінів розстрочення (відстрочення), дати початку та закінчення нарахування (період надання) розстрочення (відстрочення) тощо.
Відпрацювання наявних записів здійснюється підрозділом, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів, у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі розстрочених (відстрочених) сум.
Відображення в інформаційній системі первинних показників документів, визначених у пункті 1 підрозділу 1 цього розділу, забезпечується працівником підрозділу, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів.
Моніторинг повноти та своєчасності відображення первинних показників документів, визначених у пункті 1 підрозділу 1 цього розділу, забезпечується керівником підрозділу територіального органу ДПС, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів.
Джерелом інформації для здійснення попереднього контролю є реєстр співставлення даних журналу списання (поновлення) та облікових показників, відображених в ІКП (далі – реєстр списаних (поновлених) сум), що формується в інформаційній системі.
код і найменування територіального органу ДПС, що уклав договір про розстрочення (відстрочення) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості;
податковий номер;
назва первинного документа, що є підставою для списання (поновлення);
ознака (списання або поновлення);
код платежу;
сума списання (поновлення), що відсутня в ІКП;
номер та дата рішення про списання (поновлення) тощо.
Відпрацювання наявних записів здійснюється підрозділом, до компетенції якого належить списання (поновлення) боргу, у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі списаних (поновлених) сум.
Відображення в інформаційній системі первинних показників документів, визначених у пункті 3 підрозділу 1 цього розділу, забезпечується працівником підрозділу, до компетенції якого належить списання (поновлення) боргу.
Моніторинг повноти та своєчасності відображення первинних показників документів, визначених у пункті 3 підрозділу 1 цього розділу, забезпечується керівником підрозділу, до компетенції якого належить списання (поновлення) боргу.
Якщо модуль контролю за показниками розстрочених (відстрочених) сум не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, не пізніше третього робочого дня після спливу терміну генерування модуля повідомляє структурний підрозділ, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів, про необхідність усунення розбіжностей в такому реєстрі.
За результатами відпрацювання наявних записів у реєстрі розстрочених (відстрочених) сум в інформаційній системі не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним, генерується уточнюючий модуль контролю за показниками розстрочених (відстрочених) сум.
Фактом проходження загального контролю вважається наявність згенерованого модуля контролю за показниками розстрочених (відстрочених) сум.
Якщо модуль контролю за показниками списаних (поновлених) сум не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, не пізніше третього робочого дня після спливу терміну генерування модуля повідомляє структурний підрозділ, до компетенції якого належить списання (поновлення) боргу, про необхідність усунення розбіжностей в такому реєстрі.
За результатами відпрацювання наявних записів у реєстрі списаних (поновлених) сум в інформаційній системі не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за звітним, генерується уточнюючий модуль контролю за показниками списаних поновлених сум.
Фактом проходження загального контролю вважається наявність згенерованого модуля контролю за показниками списаних (поновлених) сум.
Після отримання засобами інформаційної системи від підрозділу судового оскарження відповідного рішення суду щодо відкриття провадження у справі про банкрутство (інформації про офіційне оприлюднення відомостей про справу про банкрутство відповідно до закону) підрозділ, до компетенції якого належить робота з податковим боргом, забезпечує відкриття в інформаційній системі справи банкрута.
Пошук інформації про занесені до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, справи про банкрутство щодо платника здійснюється за його податковим номером. За результатами пошуку відображаються такі дані (первинні показники):
податковий номер;
найменування платника;
код податкового органу, що розглядає справу про банкрутство;
номер судової справи про банкрутство;
дата відкриття провадження у справі про банкрутство;
дата занесення інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство;
дата закриття провадження у справі про банкрутство (за наявності).
Після відкриття в інформаційній системі справи банкрута документи щодо провадження у такій справі додаються до справи автоматично у день занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження. При цьому в інформаційній системі відображаються:
номер справи, щодо якої додано документ;
дата документа у справі;
назва документа у справі;
дата набрання законної сили рішенням суду у справі;
дата занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, документа у справі тощо.
Остаточний розрахунок боргу (заборгованості) станом на день постановлення ухвали складається із:
суми несплачених податкових зобов’язань (основного платежу);
суми несплачених штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
суми несплаченої пені;
суми несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням);
пені, нарахованої на несплачені станом на день постановлення ухвали грошові (податкові) зобов’язання.
Грошові зобов’язання платника податків, строк виконання яких настав протягом дії процедури банкрутства (після дати реєстрації в податковому органі ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), погашаються у порядку черговості, передбаченому пунктом 87.9 статті 87 розділу II Кодексу.
Зобов’язання зі сплати єдиного внеску, строк виконання яких настав протягом дії процедури банкрутства (після дати реєстрації в податковому органі ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), погашаються у порядку черговості, передбаченому частиною шостою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Сплачені боржником у період провадження у справі про банкрутство кошти у день внесення до інформаційної системи відомостей про їх надходження на рахунки з обліку доходів бюджетів (єдиного внеску) зараховуються в рахунок грошових зобов’язань (платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи), строк сплати яких настав після дати реєстрації ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У разі зазначення в платіжному дорученні спрямування сплачених боржником коштів у рахунок погашення зафіксованого (виділеного) боргу (у тому числі під час дії ліквідаційної процедури) підрозділом, до компетенції якого належить погашення боргу, в інформаційній системі визначається напрям зарахування коштів.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі інформації підрозділу, до компетенції якого належить погашення боргу, в інформаційній системі підтверджує зміну напряму зарахування коштів шляхом здійснення зміни виду операції сплати в ІКП.
Якщо сума коштів, що спрямовується на погашення зафіксованого (виділеного) боргу (заборгованості), більша, ніж сума такої заборгованості, то різниця автоматично направляється в рахунок погашення грошових зобов’язань (платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи), термін сплати яких настав після внесення до інформаційної системи ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
сальдо розрахунків щодо погашення боргу з платежів, на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів;
сальдо розрахунків щодо грошових зобов’язань (платежів), термін сплати яких настав після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Під час формування сальдо розрахунків та у разі наявності у платника податків зафіксованої (виділеної) суми боргу та переплати за поточними грошовими зобов’язаннями (платежами, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи) погашення боргу (або їх частини) здійснюється у межах наявної суми переплат з нарахуванням пені за період з дня постановлення ухвали по день погашення включно.
З дня закриття провадження у справі про банкрутство до сум грошових зобов’язань (платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи) та/або податкового боргу (сум заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, на які поширюється дія мораторію) застосовується загальний порядок погашення, визначений Кодексом, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Недоїмка зі сплати єдиного внеску не підлягає прощенню (списанню) у разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства.
Первинні показники відповідного рішення про прощення (списання) / розстрочення (відстрочення) заносяться до журналів розстрочення (відстрочення) та списання (поновлення) з відповідним відображенням в ІКП у порядку, визначеному у пунктах 1 та 3 підрозділу 1 цього розділу.
Скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості здійснюється в частині діючих станом на дату прийняття податковим органом рішення розстрочень (відстрочень).
Рішення про поновлення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) / про скасування розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) є підставою для поновлення фіксації непогашених сум податкового боргу (сум заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, на які поширюється дія мораторію).
У журналах розстрочень (відстрочень) та/або списання (поновлення) відображаються відповідні первинні показники, зазначені у пунктах 1, 3 підрозділу 1 цього розділу, з відповідним перенесенням до ІКП.
Вимоги податкового органу, не задоволені за недостатністю майна платника-банкрута, вважаються погашеними та підлягають списанню.
скарги (заяви) платника;
рішення про продовження терміну розгляду скарги (заяви);
рішення про результати розгляду скарги (заяви);
рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду.
До первинних показників належать дані документів, а саме:
дата отримання скарги (заяви);
вхідний реєстраційний номер скарги (заяви) в податкових органах;
контрольний термін розгляду скарги (заяви);
граничний термін розгляду скарги (заяви);
вид скарги (заяви);
податковий номер;
найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи;
прийняте рішення;
тип прийнятого рішення;
номер і дата прийнятого рішення;
дата відправлення та отримання платником (скаржником) прийнятого рішення.
сума, що оскаржується;
сума, узгоджена за результатами адміністративного оскарження.
ухвала суду про відкриття провадження;
ухвала суду про забезпечення позову;
ухвала суду про відкриття апеляційного провадження;
ухвала суду про відкриття касаційного провадження;
ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення;
рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд).
До первинних показників належать такі дані первинних документів:
учасники процесу;
номер і дата ухвали про відкриття провадження;
номер і дата ухвали про забезпечення позову;
номер і дата рішення суду, прийнятого по суті;
сума позову;
сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.
Забезпечення відображення в інформаційних системах, призначених для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження та про стан розгляду справ у судах за участю податкового органу, інформації за первинними документами
Виконавець із розгляду скарги (безпосередній виконавець) – посадова особа підрозділу адміністративного оскарження чи іншого структурного підрозділу, уповноважена керівником (або особа, яка виконує його обов’язки) підрозділу адміністративного оскарження, розглядає скаргу (заяву) після її одержання.
Розгляд скарг (заяв) платників податків безпосереднім виконавцем здійснюється у порядку та строки, визначені Кодексом, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та іншими законодавчими актами.
Виконавець у день отримання скарги (заяви):
вводить інформацію про оскаржуване рішення та дані про нього в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження;
приєднує та зберігає необхідні для розгляду скарги (заяви) платника документи, а саме скаргу (заяву) платника та додані до неї документи в електронній формі (сканована версія).
Перелік документів, доданих платником до скарги (заяви), які впливають на результати її розгляду, формується виконавцем з розгляду скарги (заяви) в окремий файл, документи скануються і приєднуються в електронній формі до матеріалів скарги в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження.
У разі прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги (заяви) у день його відправлення платнику виконавець з розгляду скарги (заяви) здійснює коригування граничного терміну розгляду скарги в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, вводить дати прийняття та відправлення платнику рішення про продовження строку розгляду скарги та приєднує електронну версію рішення про продовження строку розгляду скарги.
Після підписання рішення про продовження терміну розгляду скарги, рішення, прийнятого за розглядом скарги, працівник, що розглядав скаргу (заяву), тиражує необхідну кількість примірників рішення та передає до служби діловодства для вручення чи направлення рішення особі, яка подала скаргу (заяву), і податкового органу, рішення якого було оскаржено.
У день направлення платнику рішення про продовження терміну розгляду скарги, рішення, прийнятого за розглядом скарги, виконавець із розгляду скарги (заяви) приєднує до інформаційної системи, яка відображає результати адміністративного оскарження, електронну версію цього рішення; вносить інформацію про прийняте рішення із зазначенням дати, номера та типу прийнятого рішення, суми основного платежу, застосованих штрафних санкцій та пені.
Не пізніше наступного робочого дня після отримання податковим органом повідомлення про вручення поштового відправлення (рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви)) виконавець із розгляду скарги (заяви) вносить до інформаційної системи, яка відображає результати адміністративного оскарження, дату отримання платником рішення, прийнятого за розглядом скарги.
У разі коли поштова служба не має можливості вручити платнику рішення, прийняте за розглядом скарги (заяви), через відсутність його за місцезнаходженням, його відмову прийняти таке рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника або з інших причин, це рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
На основі первинних документів та первинних показників засобами інформаційної системи щоденно формується реєстр про стан адміністративного оскарження (початок процедури, стан та результати розгляду адміністративного оскарження).
Відображення первинних показників щодо адміністративного оскарження в інформаційній системі забезпечується працівником підрозділу, що здійснює адміністративне оскарження.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників щодо адміністративного оскарження до інформаційної системи забезпечується керівником підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює адміністративне оскарження.
З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум.
Відпрацювання записів у реєстрі донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.
Інформація про призначення юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов’язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.
Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС, – наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.
Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв’язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Інформація про дату наступного судового засідання у справі заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше наступного робочого дня після призначення засідання.
Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні – з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.
Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами засобами інформаційної системи щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками територіальних органів ДПС під час занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.
Інформація, внесена та збережена юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі “Апеляційне та судове оскарження” підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
На основі первинних документів та первинних показників засобами інформаційної системи щоденно формується загальний реєстр про стан судового оскарження (початок процедури, стан та результати розгляду судового оскарження).
Складові результату аналізу первинних документів та первинних показників реєстру про стан судового оскарження:
інформація про первинні документи та первинні показники, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;
інформація про первинні документи та первинні показники, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;
інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов’язані з контрольно-перевірочною роботою, яка підлягає завантаженню до інформаційної системи;
інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов’язані з контрольно-перевірочною роботою, яка не підлягає завантаженню до інформаційної системи.
З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум.
Відпрацювання записів у реєстрі співставлення донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.
Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов’язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль.
В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов’язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі – реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.
Відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів здійснюється підрозділом судового оскарження спільно зі структурними підрозділами за напрямами роботи у період з дня, наступного за днем формування такого реєстру, до третього робочого дня місяця, наступного за звітним, включно.
Фактом проходження попереднього контролю є відсутність записів у реєстрі контролю виконання рішень судів.
Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі контролю виконання рішень судів забезпечується керівником підрозділу, що здійснює судове оскарження.
|
Директор Департаменту забезпечення |
Юрій КОНЮШЕНКО |
Право наоскарження висновку моніторингу відповідно до законодавства належить виключно замовнику. Він може брати участь…
Логістика у сфері оптових поставок бензину та дизельного пального є важливою складовою енергетичної інфраструктури, особливо…
Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…
Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…
В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…
Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…