Платники податків за останні три роки отримали багато ППР від контролюючих органів, більшісті цих ППР була застосована процедура оскарження, ось офіційні дані:
Інформація про надходження та розгляд скарг (заяв) платників податків на податкові повідомлення-рішення
| № | Назва показника | Станом на | |
| 01.02.2017 | 01.03.2017 | ||
| 1. | Кількість скарг, що надійшло до ДФС | 678 | 1352 |
| 1.1 | Кількість оскаржених ППР | 1037 | 2035 |
| 1.2 | Залишено без змін ППР | 704 | 1678 |
| 1.3 | Скасовано повністю ППР | 49 | 121 |
| 1.4 | Скасовано частково ППР | 70 | 114 |
Порядок оскарження платниками податків податкового повідомлення – рішення про визначення контролюючими органами суми грошового зобов’язання визначається ст. 56 ПКУ.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПКУ).
Процедуру адміністритивного розглянемо у цій статті.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).
Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПКУ).
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.6 ст. 56 ПКУ).
У разі порушення платником податків вимог п.п. 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПКУ).
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПКУ).
Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 ст. 56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 ст. 56 ПКУ (п. 56.9 ст. 56 ПКУ).
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).
Отже підсумуємо:
- первинна скарга (оскарження) ППр подається до ДПІ (органу за місцем реєстрації платника)
- далі скаржимося до головного управління міста чи області
- останній єтап та надія на справедливість ДФС України
Нагадуємо “Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами” згідно із яким потрібно оскаржувати письмово ППР та інші рішення податкових органів.
І останнє, п «Скарга» (процесуальний важіль платника податку), яка подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України і взагалі сама процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу має свої позитивні риси, зокрема:
а) зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження;
б) надає можливість побачити (усунути) прогалини, які можуть виникнути в майбутній процедурі судового оскарження податкового повідомлення – рішення (рішення) контролюючого органу;
в) надає надію платнику податків на скасування рішення податкового органу його вищестоящим структурним підрозділом.
