Порядок перевірок хочуть переписати? – Підстав для проведення позапланових перевірок бізнесу стане більше

У Мінекономіки пропонують оновити систему державного нагляду (контролю). Відповідний проект Закону вже оприлюднено для громадського обговорення.

Глобально запропоноване правове регулювання порядку проведення перевірок не змінюється. Та все ж у законопроекті є певні суттєві положення, на які бізнесу варто звернути увагу. Наведемо найбільш варті, на наш погляд, уваги.

І. Розширюється перелік підстав для проведення позапланових перевірок

Найбільше бізнес страждає від позапланових перевірок: на них контролюючі органи приходять без попередження і можуть їх проводити необмежену кількість в рік. Разом з цим, підстави для проведення позапланових перевірок строго регламентовані законом і їх перелік є вичерпним.

Нинішній закон передбачає 7 таких підстав, а запропонований урядом законопроект – 12. Так, додаються такі підстави:

1) виявлення в документах, що подаються суб’єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) згідно із законом, інформації, що вказує на недотримання ним вимог законодавства у відповідній сфері;

2) виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або не узгоджується з інформацією, що подається суб’єктом господарювання органу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог закону;

3) рішення суду;

4) негативний висновок аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання;

5) повідомлення органу державної влади про ознаки порушень вимог законодавства, виявлені у суб’єкта господарювання посадовою особою такого органу під час виконання нею своїх повноважень (у разі, якщо таке повідомлення передбачено законом). При цьому й серед деяких нині існуючих підстав передбачаються суттєві зміни. Так, позапланові перевірки часто проводяться на підставі заяви фізичної особи, яка стверджує про порушення її прав. У законопроекті передбачено, що підставою для перевірки може бути заява не лише фізичної, а й юридичної особи. Окрім цього, у зверненні фізична чи юридична особа може стверджувати не тільки про порушення, що спричинило шкоду її правам, а й про порушення, що може спричинити таку шкоду. Тобто, якщо досі особа могла поскаржитися лише на порушення, яке уже сталося, то планується надати їй можливість скаржитися на порушення, яке тільки може статися. Наприклад, за нинішнім законодавством для того, щоб поскаржитися на якість харчування на борту літака, треба бути пасажиром цього літака. У разі прийняття закону у запропонованій редакції це уже не буде обов’язковим.

Хоча є й позитивні зміни для бізнесу. На наш погляд, інша часто використовувана підстава для проведення позапланової перевірки – перевірка виконання вимог раніше виданого припису. Уряд пропонує обмежити строк, упродовж якого можна провести перевірку на цій підставі – не пізніше 20 робочих днів від останнього дня на усунення зазначених в приписі порушень. Крім цього, таку перевірку має проводити особа, яка не проводила попередню перевірку.

ІІ. Аудит замість перевірки

Держава пропонує бізнесу скористатися послугами аудиторів. Аудитори будуть перевіряти те ж саме, що й перевіряючі органи, але з дещо іншими наслідками.

Так, якщо аудитори виявлять порушення, то в компанії буде можливість їх усунути упродовж визначеного строку без застосування санкцій. Як бонус – планові перевірки будуть проводитися в півтори рази рідше. На позапланових перевірках це ніяк не позначиться.

Однак, якщо виявлені порушення не усунути, то аудитори обов’язково повідомлять про це контролюючий орган, а той не забариться із позаплановою перевіркою.

При цьому бізнес не обирає собі аудиторів – їх визначає контролюючий орган. Якщо компанія існує менше одного року, то функцію аудиторів буде виконувати сам контролюючий орган.

На наш погляд, така послуга навряд чи буде затребуваною бізнесом.

ІІІ. Заборонити роботу компанії – значно простіше

У проекті закону пропонується надати право контролюючому органу припиняти виробництво, виконання робіт, експлуатацію будівель, надання послуг без рішення суду. Щоправда, така заборона буде діяти всього 7 календарних днів з моменту її вручення під особистий підпис керівника чи уповноваженої особи.

Якщо ж порушення, які стали причиною для зупинення роботи компанії, не будуть усунуті упродовж цих 7 днів або в силу своєї природи не можуть бути усунуті так швидко, то контролюючому органу треба буде звертатися в суд. Адміністративний суд повинен буде розглянути такий позов надзвичайно швидко – за 5 робочих днів, а його рішення підлягатиме негайному виконанню незалежно від того, чи подано апеляційну скаргу. При цьому контролюючий орган не буде сплачувати судовий збір за звернення з таким позовом.

IV. Зміни у порядку проведення перевірок

По-перше, повідомлення про проведення планової перевірки не направлятиметься. Однак, навряд чи це становитиме істотну проблему: інформація про планові перевірки, як і зараз, перебуватиме у відкритому доступі і буде доступна заздалегідь.

По-друге, пропонується передбачити строк на подачу заперечень до акта перевірки – 2 робочі дні з дня завершення перевірки.

По-третє, проект закону прямо дозволяє залучати адвокатів під час перевірки не лише замість керівника, а й додатково.

По-четверте, суб’єкти господарювання отримають право звернутися до контролюючого органу за індивідуальною консультацією. Подібно як і з податковими правовідносинами, якщо діяти так, як написано в консультації, то відповідальності не повинно бути.

По-п’яте, під час карантину Кабінет Міністрів України зможе встановлювати відмінний режим – обмежувати чи посилювати перевірки.

По-шосте, запроваджується адміністративна відповідальність посадових осіб у разі скасування судом рішень, ухвалених за результатами перевірки – штраф від 1 700 до 3 400 грн.

Висновки

Звісно, закон ще не прийнято і він може бути прийнятий в іншій редакції. Так, час, коли Парламент цього скликання швидко приймав будь-який урядовий закон, уже минув. Разом з цим, запропоновані ініціативи Уряду до певної міри насторожують і бізнес-спільноті треба щонайменше активно відстежувати їх просування.

Богдан Шабаровський, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»