Фахівці Головного управління ДФС у Закарпатській області нагадують, що кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2016 року, триває.
Відповідно до норм ПКУ громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (Декларація), розподіляються на дві категорії:
– особи, які зобов’язані подавати річну Декларацію;
– особи, які мають право подати Декларацію добровільно з метою реалізації свого права на податкову знижку.
Ми зараз говоримо, про других, тобто про лсіб, котрі мають право подати Декларацію добровільно. Тобто, якщо ви бажаєте отримати податкову знижку, ви маєте подати декларацію.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Податковим законодавством встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Декларацію платник податків має право подати як на паперових носіях, так і в електронному вигляді.
Відповідно до норм розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється за правилами, що діяли під час їх нарахування (виплати, надання) (п.п.164.1.1 п.164.1 ПКУ).
Таким чином, у Декларації зазначаються доходи, оподаткування яких здійснюється за правилами та ставками, що діяли у звітному 2016 році. Так само при застосуванні права на податкову знижку платник податків застосовує механізми та правила, які діяли протягом звітного (податкового) року.
Норма п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування, відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ.
Пунктом 179.8 ст. 179 ПКУ передбачено, що сума, яка має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої Декларації.
Разом з тим, відповідно до ст.166 ПКУ платник податків має право на податкову знижку при дотриманні встановлених цією статтею умов та за наявності відповідних платіжних та розрахункових документів, копій договорів тощо.
Підпунктом «в»п.176.1 ст.176 ПКУ передбачено, що на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації.
Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом ДФС до відповідного органу Казначейства.
