Порядок спадкування земельної ділянки

Спадкування земельної ділянки є одним з найпоширеніших способів набуття права власності на земельні ділянки. Тому варто детально розібратися саме в порядку спадкування земельної ділянки.

Роз′яснення надано головним юристом відділу «Косівське бюро правової допомоги» Коломийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Роксоланою Свирид.

Право власності на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. Відповідно до чинного цивільного законодавства, спадкування, у тому числі й спадкування земельних ділянок, здійснюється за законом та за заповітом. Статтею 1233 Цивільного кодексу України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. У разі спадкування за заповітом малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Отож, щоб реалізувати своє право на оформлення права власності на земельну ділянку  у порядку спадкування, необхідно вчинити наступні дії:

1. Звернутися до нотаріуса та подати заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Відповідно до статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Слід звернути увагу на те, що для подачі заяви на прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. У разі пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин, можна звертатись до суду з метою поновлення такого строку. Також, слід звернути увагу на те, що стаття 1268 Цивільного кодексу зазначає, що, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.
2. Пересвідчитись, що у спадкодавця є документ на право власності на земельну ділянку. Такими документами можуть бути:

• державний акт на право власності на земельну ділянку;
• угода про перехід права власності на земельну ділянку (наприклад, договір купівлі-продажу);
• свідоцтво про право на спадщину;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

У разі відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину та виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У цьому випадку, спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).

3. Перевірити чи внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, чи присвоєно земельній ділянці кадастровий номер. Адже, якщо у земельної ділянки відсутній кадастровий номер, то необхідно звернутись до землевпорядної організації, що має в своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників. Землевпорядна організація розробить технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), погодить її у необхідних установах та отримає витяг з кадастру, який надалі треба буде подати нотаріусу для прийняття спадщини на земельну ділянку. При цьому варто зауважити, що технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки розробляється на ім’я спадкодавця, а сам витяг з кадастру видається на ім’я спадкоємця, що зазначений в запиті нотаріуса.

4. Після спливу шестимісячного терміну з від дня смерті спадкодавця, знову ж таки, звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Після внесення відомостей щодо права власності на земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріус видасть Вам свідоцтво про право власності на спадкове майно.

Виконавши всі вище перелічені дії, Ви зможете оформити своє право власності на успадковану земельну ділянку та стати її повноправним власником. Слід зазначити, що при виникненні будь-яких спірних питань,  що стосуються спадкування земельних ділянок, для їх вирішення необхідно звертатись до суду.

Безоплатна правова допомога