Порядок заповнення листка непрацездатності

Правильне заповнення листка непрацездатності (далі — ЛН) має важливе значення, оскільки підтверджує поважність причини відсутності працівника на роботі і дає підстави для отримання ним допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, які виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС з ТВП), а також оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Порядок заповнення ЛН визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — ФСС НВ) від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція).

ЗАПОВНЕННЯ ЛИСТКА НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ В МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ

Бланк ЛН складається з трьох частин: корінця, лицьового та зворотного боків (див. додаток). У медичному закладі заповнюється корінець і лицьовий бік ЛН.

Корінець — це відривна частина, яку заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою і підписує хворий. Корінець залишається в закладі охорони здоров’я. Згідно з пунктами 2.1–2.3 Інструкції у корінці фіксується (підкреслюється), чи є цей ЛН «первинним» чи «продовженням» попереднього. Якщо ЛН є «продовженням», зазначають номер попереднього ЛН. Далі вказують прізвище, ім’я та по батькові (повністю) непрацездатного, місце роботи (повна назва підприємства, установи, організації; далі — підприємство), дату видачі ЛН, прізвище лікаря, номер медичної картки амбулаторного чи стаціонарного хворого. Особа ставить свій підпис у графі «Підпис одержувача».

Лицьовий бік бланка ЛН, який видається хворому, також заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Спершу зазначається інформація про первинність чи продовження ЛН (підкреслюється слово «первинний» або «продовження» і в разі продовження зазначається номер і серія попереднього ЛН). Ця інформація є дуже важливою для оплати ЛН, оскільки за одним страховим випадком може бути видано кілька ЛН на продовження попередніх, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві чи профзахворюванням, за рахунок коштів роботодавця оплачуються лише за першим ЛН. Якщо працівникові видано кілька «первинних» ЛН, перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця за кожним з них, якщо в заключному висновку ЛН щоразу зазначено, що працівник має стати до роботи. Наступний випадок захворювання незалежно від встановленого діагнозу і дати видачі ЛН вважається іншим страховим випадком.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції на лицьовому боці ЛН вказують також:

• повну назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що підтверджується штампом і печаткою цього закладу «Для листків непрацездатності»;
• дату видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами назва місяця, цифрою вказується рік);
• прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю);
• вік (кількість повних років цифрами);
• стать (підкреслюється);
• місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, на якому працює непрацездатний (повністю).

Далі вносять дані про первинний (у перший день видачі ЛН) і заключний діагнози хворого та шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду, ухваленої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 1 січня 1993 року (далі — МКХ-10).

Звернути увагу

На виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2006 року № 2-А-216-1/06 було внесено зміни наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24 листопада 2006 року № 774/438/207-ос/719 до пункту 3.2 Інструкції, згідно з якими діагнози первинний і заключний та шифр МКХ-10 вказують виключно за письмовою згодою хворого. Якщо такої згоди нема, їх не вказують.

Отже, якщо в ЛН нема інформації про діагноз і шифру захворювання за МКХ-10, це не може бути підставою для відмови в оплаті такого ЛН.

Про причину непрацездатності можна дізнатися за кодом, підкресленим у відповідній графі. Саме за записом у цій графі визначають, який із двох фондів соціального страхування (ФСС з ТВП чи ФСС НВ) фінансуватиме допомогу по тимчасовій непрацездатності працівника. Якщо буде підкреслено код 4 (нещасний випадок на виробництві та його наслідки), то в графі «Примітка» лікар повинен зазначити дату встановлення нещасного випадку на виробництві. Але цього недостатньо для того, щоб ФСС НВ профінансував допомогу по тимчасовій непрацездатності, оскільки в разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання обов’язковою умовою є наявність актів Н-1, Н-5 і П-4.

Важливою є інформація про призначений лікарем режим (стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо), який зазначається у відповідній графі лицьового боку ЛН. У разі недотримання хворим призначеного режиму лікар повинен записати дату порушення у графі «Відмітка про порушення режиму» і засвідчити цей запис своїм підписом. Вид порушення викладається у графі «Примітка». До порушень належать, зокрема, такі:

• невчасне прибуття на прийом до лікаря, лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК);
• алкогольне, токсичне, наркотичне сп’яніння під час лікування;
• вихід на роботу в період хвороби без дозволу лікаря;
• виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;
• самовільне залишення закладу охорони здоров’я;
• відмова від направлення на МСЕК.

Запис про порушення режиму є підставою для застосування норми частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240), згідно з якою в разі порушення без поважних причин встановленого лікарем режиму застрахована особа втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності з дня допущення порушення на строк, установлений рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

У разі невчасного відвідання лікаря, якщо пацієнта визнано непрацездатним, ЛН продовжується з дня відвідання лікаря. Якщо пацієнта визнано працездатним, то у графі «Стати до роботи» після зазначення числа і місяця робиться запис: «З’явився працездатним», а ЛН закривається датою, встановленою лікарем для огляду хворого. Оскільки ця дата не збігається з датою появи працівника на роботі, роботодавець має право розглядати таку різницю в часі як прогул.

Якщо непрацездатна особа перебуває в стаціонарі

Про перебування непрацездатної особи в стаціонарі свідчить запис у графі «Перебував у стаціонарі», де вказуються дати прибуття та виписки зі стаціонарного відділення.

У графі «Перевести тимчасово на іншу роботу» зазначаються дати тимчасового переведення хворого на іншу роботу за медичним висновком, що засвідчується підписом голови ЛКК і круглою печаткою закладу охорони здоров’я.

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза місцем постійного проживання (роботи), ЛН видається за підписом головного лікаря у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю», який засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я.

ЛН містить кілька граф, у яких фіксується проходження хворим МСЕК та її висновок. У графі «Направлений до МСЕК» записується дата направлення документів хворого до МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК. У графі «Оглянутий у МСЕК» зазначається дата огляду хворого. У рядку «Висновок МСЕК» робиться запис про стан здоров’я пацієнта («Визнано інвалідом … групи та … категорії», «Інвалідом не визнано, працездатний», «Інвалідом не визнано, потребує доліковування»), який голова МСЕК повинен засвідчити своїм підписом та печаткою МСЕК.

Якщо хворого визнали інвалідом

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності обов’язково вказується в ЛН і має збігатися з днем надходження (реєстрації) до МСЕК документів, потрібних для огляду хворого (п. 3.11 Інструкції). Цією датою ЛН закривається.

Якщо інвалідність не встановлено, але працівника визнано непрацездатним, то на підставі висновку МСЕК ЛН продовжується за рішенням ЛКК закладу охорони здоров’я. Якщо працівника визнано працездатним, у графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.

Графа «Звільнення від роботи» заповнюється внесенням послідовних записів про періоди непрацездатності:

• у першому стовпчику «З якого числа» лікар арабськими цифрами вказує дату видачі ЛН (число, місяць, рік);
• у другому стовпчику «До якого числа включно» словами лікар записує дату продовження ЛН (число і місяць);
• у третьому стовпчику зазначаються посада та прізвище лікаря (завідувача відділення або голови ЛКК відповідно);
• у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» весь запис засвідчується підписом лікаря та його печаткою.

Число і місяць, коли працівник має приступити до роботи, записують словами в графі «Стати до роботи». У цьому записі указується прізвище лікаря, засвідчене його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

У разі продовження тимчасової непрацездатності лікар повинен підкреслити слова «Продовжує хворіти» і вказати номер нового ЛН.

Якщо листок непрацездатності видано у зв’язку з вагітністю та пологами

У графі «Звільнення від роботи» ЛН, який видається у зв’язку з вагітністю та пологами, одним рядком записують сумарну тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і дату відкриття ЛН, а в графі «Стати до роботи» — дату закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Такий ЛН має бути засвідчений підписом лікаря та завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок — ще й підписом керівника закладу охорони здоров’я та печаткою лікувального закладу. Додаткові дні післяпологової відпустки в разі ускладнених пологів і багатоплідної вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН, який видається за місцем спостереження вагітної, і також як і основний ЛН, затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок ще й керівником цього медичного закладу (п. 9 Інструкції). Цей ЛН видається на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до І–ІV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Підставою для видачі ЛН є довідка зі стаціонару медичного закладу, де відбувалися пологи, яка обов’язково має бути засвідчена підписом головного лікаря і печаткою цього закладу.

Якщо хворого направлено зі стаціонару до реабілітаційного
відділення санаторно-курортного закладу на доліковування

Якщо хворого направлено зі стаціонару до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу на доліковування, у графі ЛН «Стати до роботи» робиться запис: «Доліковування в санаторно-курортному закладі» і зазначається дата початку і закінчення путівки. У графі «Видано новий листок непрацездатності (продовження) №» зазначається номер нового ЛН, який заповнюється в цьому ж закладі охорони здоров’я. У графі «Причина непрацездатності» нового ЛН підкреслюється «захворювання загальне — 1», у графі «Режим» записується «Санаторний», у графі «Звільнення від роботи» у першому стовпчику («З якого числа») зазначається дата початку путівки. У правому верхньому куті ЛН ставиться печатка закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

Дальше оформлення такого ЛН здійснюється в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу. У графі «Перебував у стаціонарі» зазначають дати госпіталізації та виписки з реабілітаційного відділення. У графі «Звільнення від роботи» у другому стовпчику «До якого числа включно» зазначається дата виписки. У графі «Стати до роботи» словами пишуть число і місяць, коли працівникові потрібно стати до роботи, зазначають посаду, прізвище лікаря та завідувача реабілітаційного відділення. Їхні підписи засвідчуються круглою печаткою санаторно-курортного закладу. Якщо тимчасова непрацездатність триває, підкреслюється «ПРОДОВЖУЄ ХВОРІТИ».

Якщо хворого направлено на протезування

У разі направлення хворого на протезування в умовах стаціонару протезно-ортопедичного підприємства у графі «Причина непрацездатності» підкреслюється «Ортопедичне протезування — 9», у графі «Перебував у стаціонарі», крім дати, ставиться відмітка протезно-ортопедичного підприємства, а в графі «Звільнення від роботи» вказуються дати початку і закінчення протезування з урахуванням часу проїзду.

На бланку ЛН допускається не більше двох виправлень. Виправлення підтверджуються записом: «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». Пункти 2 і 4 графи «Причина непрацездатності» виправленню не підлягають (п. 3.3 Інструкції).

Номери бланків ЛН, дати видачі, продовження, дати відвідування лікаря, направлення на повторний огляд, виписки на роботу обов’язково фіксують у медичній картці амбулаторного чи стаціонарного хворого.

Звернути увагу

У разі втрати ЛН лікуючим лікарем видається дублікат ЛН за умови надання особою довідки з місця роботи про те, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за цим ЛН не проводилася. У верхньому правому куті ЛН зазначається «дублікат», у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що засвідчується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови ЛКК. У медичній картці амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН (п. 12 Інструкції).

ЗАПОВНЕННЯ ЛИСТКА НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЗА МІСЦЕМ РОБОТИ ХВОРОГО

Чинним законодавством не встановлено строку, протягом якого працівник зобов’язаний повідомити адміністрацію підприємства про те, що йому видано ЛН. Зазвичай працівник подає ЛН у перший день виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності. Подання ЛН обґрунтує причину відсутності працівника на роботі, а також дасть можливість вчасно нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності і виплатити її в найближчий день, установлений на підприємстві для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 52 Закону № 2240).

У день виходу на роботу працівник віддає закритий у закладі охорони здоров’я ЛН табельникові або іншій особі, уповноваженій приймати ЛН. Зворотний бік ЛН заповнюється відповідальними особами за місцем основної роботи.

Заповнення листка непрацездатності табельником

Табельник або уповноважена особа заповнює перший розділ зворотного боку ЛН, у якому вказує:

• назву підприємства;
• структурний підрозділ, посаду і табельний номер працівника;
• характер роботи працівника, який надав ЛН (постійна, тимчасова, сезонна);
• дати початку і закінчення періоду непрацездатності із зазначенням неробочих днів за період непрацездатності, що відповідають графіку роботи працівника;
• дату, з якої працівник став до роботи;
• дату заповнення;
• ставить свій підпис і прізвище.

Табельник передає ЛН до відділу кадрів.

Заповнення листка непрацездатності у відділі кадрів

У відділі кадрів заповнюють другий розділ зворотного боку ЛН. Якщо працівник має право на пільги, що впливають на визначення розміру оплати ЛН (незалежно від тривалості страхового стажу в розмірі 100 % середньої заробітної плати), кадровик у другому розділі зворотного боку ЛН має підкреслити рядок, який свідчить про те, що:

• працівника віднесено до однієї з чотирьох категорій осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (підстава — копія посвідчення, де вказано категорію постраждалого);
• працівник є одним із батьків (або особою, що їх замінює), який доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (підстава — копія посвідчення потерпілої дитини);
• працівник є ветераном війни або особою, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (підстава — копія посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни, учасника війни або члена сім’ї загиблого).

Інших категорій пільговиків цим розділом ЛН не визначено. Разом із тим до ветеранів війни належать також особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23 березня 2000 року № 1584-ІІІ.

Крім того, працівникові відділу кадрів слід дописати в другому розділі зворотного боку ЛН ще дві категорії пільговиків:

«Донор», якщо працівник надасть «Довідку про надання донорам пільг» (форма 435/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 7 липня 2003 року № 301), яка видається медичним закладом за місцем давання крові і підтверджує, що він протягом року безкоштовно давав кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, яка дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Такий працівник має право на оплату ЛН у розмірі 100 % середньої заробітної плати донора незалежно від тривалості страхового стажу згідно зі статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР. Ця пільга надається донорам протягом року після давання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості; «Дитина війни», якщо працівник у пенсійному посвідченні має штамп «Дитина війни». Згідно зі статтею 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV діти війни мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.

Обчислення страхового стажу для оплати листка непрацездатності

У другому розділі вказують тривалість страхового стажу працівника, визначену на день настання тимчасової непрацездатності, оскільки від цього залежить розмір оплати ЛН. Якщо в період непрацездатності виповнюється стаж такої тривалості, що дає право на оплату ЛН у більшому розмірі, перерахунок не робиться, оскільки це не передбачено законодавством.

Тривалість страхового стажу застрахованої особи працівник відділу кадрів або інша уповноважена особа підприємства зазначає в другому розділі зворотного боку ЛН на день настання тимчасової непрацездатності. Конкретна тривалість страхового стажу не вказується, а лише підкреслюється належність до тієї чи іншої стажевої групи:

• до 5 років;
• від 5 до 8 років;
• від 8 і більше років.

Починаючи з 1 січня 2011 року, страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Державний реєстр), а до впровадження цієї системи — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 2 ст. 7 Закону № 2240). Тому, у разі потреби, за інформацією щодо визначення тривалості страхового стажу для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності таоплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, набутого після 1 січня 2011 року, застрахованій особі слід звертатися до територіального органу Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) за місцем взяття на облік підприємства як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який згідно з пунктом 9 частини 1 статті 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ зобов’язаний безкоштовно надавати на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їхніх персональних облікових картках у Державному реєстрі.

У пункті 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 8 жовтня 2010 року № 22-1, зазначено, що індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються на паперових носіях за формою ОК-7-з «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (наводиться в додатку до цього Положення) після пред’явлення застрахованою особою паспорта, довідки податкових органів про присвоєння ідентифікаційного номера або свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.

Для тих працівників, у яких страховий стаж станом на 1 січня 2011 року дорівнював або перевищував вісім років, а також тих, що відповідно до чинного законодавства мають право на оплату ЛН у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від тривалості страхового стажу (що підтверджується документами), питання щодо обчислення страхового стажу не виникає. Якщо тривалість страхового стажу працівника на час настання тимчасової непрацездатності буде менше чотирьох років або в межах від п’яти до семи років, можна буде обійтися без звернення до ПФУ. Потреба у використанні даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, виникає у випадках оплати ЛН, виданих після 1 січня 2011 року працівникам, тривалість страхового стажу яких — на межі переходу з однієї стажевої групи в іншу, тобто вони мають страховий стаж понад чотири або понад сім років.

Звернути увагу

До 1 січня 2011 року документом, на підставі якого визначалась тривалість загального трудового стажу, що зараховується до страхового стажу, була трудова книжка. Якщо її нема або якщо в ній нема відповідного запису, підтвердженням загального трудового стажу можуть бути довідки, витяги з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, інші документи, що містять дані про місце та час роботи.

Інформація про тривалість страхового стажу та пільги має значення лише під час оплати ЛН за рахунок коштів ФСС з ТВП (крім ЛН, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, який оплачується за рахунок коштів ФСС з ТВП у розмірі 100 % середньої заробітної плати без урахування тривалості страхового стажу). Якщо ж тимчасова непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання і фінансується, відповідно, за рахунок коштів ФСС НВ, другий розділ зворотного боку ЛН не заповнюють.

Наприкінці другого розділу зворотного боку ЛН кадровик вказує свою посаду, прізвище і ставить підпис.

Заповнення листка непрацездатності комісією із соціального страхування

Після заповнення ЛН табельником і кадровиком він передається до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, що створюється (обирається) на підприємстві на підставі частини 3 статті 50 Закону № 2240.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування розглядає підстави та правильність видачі (продовження) ЛН, перевіряє наявність усіх потрібних реквізитів (підписів лікарів, печатки закладу охорони здоров’я тощо) і ухвалює рішення про призначення або відмову в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також про припинення (повністю або частково) її виплати.

У своїй роботі комісія (уповноважений) керується Положенням про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженим постановою правління ФСС з ТВП від 23 червня 2008 року № 25 (далі — Положення № 25).

Якщо ЛН оформлений належним чином, комісія (уповноважений) із соціального страхування визначає право працівника на його оплату, що обов’язково відображається в протоколі засідання комісії (рішенні уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

Використовуючи інформацію перших двох розділів зворотного боку ЛН, комісія (уповноважений) заповнює третій розділ зворотного боку ЛН, у якому зазначає:

• у разі призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності — кількість робочих днів за графіком роботи працівника, які мають бути оплачені, якщо ухвалено таке рішення;
• у разі призначення допомоги по вагітності та пологах — кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (включаючи святкові та неробочі дні).

Також зазначається розмір виплати у відсотках до середньої заробітної плати залежно від тривалості страхового стажу працівника (ст. 37 Закону № 2240):

• 60 % середньої заробітної плати — якщо стаж становить до 5 років;
• 80 % середньої заробітної плати — якщо стаж становить від 5 до 8 років;
• 100 % середньої заробітної плати — якщо стаж становить понад 8 років;
• 00 % середньої заробітної плати незалежно від тривалості страхового стажу, якщо особа має право на пільгу, зазначену кадровиком у другому розділі зворотного боку ЛН.

Звернути увагу

Якщо ЛН видано у зв’язку з вагітністю та пологами, зазначається розмір допомоги — 100 % середньої заробітної плати незалежно від тривалості страхового стажу.

Якщо комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства ухвалила рішення про відмову в оплаті ЛН, то у третьому розділі зворотного боку ЛН вказують причини відмови. Їх також вказують у відповідному розділі протоколу засідання комісії (рішенні уповноваженого).

Якщо причиною непрацездатності став нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства в третьому розділі зворотного боку ЛН записує реквізити актів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, якою затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а саме:

• акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (форма Н-1);
• акта розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) на виробництві (форма Н-5);
• акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (форма П-4).

Після заповнення третього розділу зворотного боку ЛН член комісії (уповноважений) із соціального страхування, якому доручено заповнення ЛН, ставить свій підпис, зазначає дату і прізвище. Потім ЛН разом із протоколом засідання комісії (рішенням уповноваженого) із соціального страхування підприємства передається до бухгалтерії для оплати.

Заповнення листка непрацездатності в бухгалтерії

Четвертий розділ зворотного боку ЛН «Довідка про заробітну плату» заповнюється бухгалтером. У цьому розділі вказують:

• місячний оклад застрахованої особи або денну тарифну ставку;
• місяці розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (допомоги по вагітності та пологах);
• кількість робочих днів (годин) згідно з графіком роботи застрахованої особи в цих місяцях, а в разі призначення допомоги по вагітності та пологах — кількість календарних днів у цих місяцях (без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин — через тимчасову непрацездатність, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку — за медичним висновком);
• суму фактичної заробітної плати, з якої нараховувалися страхові внески в місяцях розрахункового періоду;

середньоденну (середньогодинну) заробітну плату, обчислену згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266), на підставі якої визначається загальна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (у разі визначення загальної суми допомоги по вагітності та пологах зазначають середньоденну заробітну плату).

Використовуючи наведені дані, бухгалтер заповнює відповідні графи розділу «Належить до виплати». Усі розрахунки засвідчує своїм підписом головний (старший) бухгалтер. У повністю заповненому ЛН зазначається прізвище керівника, засвідчується його підписом та печаткою підприємства.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати провадиться автоматизовано, для спрощення роботи бухгалтерії під час оформлення ЛН дозволяється не заповнювати розділ «Довідка про заробітну плату»(п. 22 Порядку № 1266). При цьому до ЛН обов’язково додається розрахунок середньої заробітної плати, засвідчений підписами керівника, головного бухгалтера та печаткою підприємства.

Звернути увагу

ЛН зберігаються в бухгалтерії підприємства окремо від інших документів. Строк їх зберігання — три роки (ст. 716 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5).

Джерело: Кадровик