ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 квітня 2000 р.
за № 209/4430
Про затвердження Положення про валютний контроль
Розглянувши розроблене департаментами валютного контролю та ліцензування і юридичним Положення про валютний контроль, Правління
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про валютний контроль (додається).
2. Юридичному департаменту передати Положення про валютний контроль на реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Положення про валютний контроль набуває чинності через десять днів після його реєстрації у Міністерстві юстиції України.
4. Положення про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.97 № 212 (у редакції постанови Правління від 20.07.98 № 280, зі змінами, внесеними постановою Правління від 30.07.99 № 387, вважати таким, що втратило чинність.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покладається на Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О. Брагін) і територіальні управління Національного банку України.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
08.02.2000 № 49
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 квітня 2000 р.
за № 209/4430
ПОЛОЖЕННЯ
про валютний контроль
Положення про валютний контроль (далі – Положення) визначає основні засади здійснення Національним банком (далі – Національний банк) функцій головного органу валютного контролю згідно з повноваженнями, наданими йому за статтями 7, 44 Закону України “Про Національний банк України” та статтями 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі – Декрет).
1. Визначення термінів
У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг і яка внесена до відповідного реєстру в порядку, установленому законом.
1.2. Функції агента валютного контролю – обов’язки уповноваженого банку, іншої фінансової установи та національного оператора поштового зв’язку, які отримали від Національного банку генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Цей контроль полягає в запобіганні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій.
Відсутність в уповноважених банках, інших фінансових установах та в національного оператора поштового зв’язку документів (у тому числі електронних документів, копій документів), що підтверджують правомірність проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, що з дати здійснення цих операцій минуло не більше п’яти років, кваліфікується як нездійснення цими установами функцій агента валютного контролю.
1.3. Використання іноземної валюти як засобу платежу – це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.
1.4. Майнові права – права вимоги особи за зобов’язаннями, за якими вона є кредитором.
1.5. Здійснення розрахунків через уповноважені банки – здійснення розрахунків у безготівковій формі, якщо інше прямо не встановлено законодавством.
1.6. Вивезення за межі України іноземної інвестиції – вивезення з України, переказування, пересилання за межі України іноземної валюти, яка отримана іноземними інвесторами в результаті припинення ними інвестиційної діяльності в Україні.
2. Відповідальність за порушення валютного законодавства
2.1. Здійснення банками або іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 Декрету , без одержання генеральної ліцензії Національного банку тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків.
2.2. Здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку згідно з пунктом 4 статті
5 Декрету , без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день здійснення таких операцій, за винятком:
– вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком;
– вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
– платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
– платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
– вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
– платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року, та інших міжнародних договорів;
– відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;
– відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками за межами України;
– відкриття в закордонних банках рахунків в іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
– операцій інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, що здійснюються у зв’язку з такою угодою, передбачених підпунктами “а”, “д” пункту 4 статті 5, а також пунктом 1 статті 101 Декрету;
2.3. Торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків.
2.4. Невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п’ятого, шостого підпункту “а” пункту 4 статті
5 Декрету, тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій* або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) іноземної валюти, що була зафіксована у дорученні резидента.
__________
*Позбавлення ліцензії здійснюється в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку щодо застосування до банків та фінансових установ заходів впливу за порушення банківського законодавства.
Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства.
2.5. Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через ці установи з порушенням законодавства. Розмір штрафу визначається з різниці між сумою проведеної валютної операції та сумою, що є нормативно визначеною, якщо згідно із законодавством дозволено проводити окремі валютні операції у встановлених сумах. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, у разі використання в розрахунках іноземної валюти.
Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність:
порушення порядку інформування – накладення штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів, – накладення штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний день порушення;
порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30 днів, – накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів, – накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми (вартості) валютної операції, про яку уповноважений банк згідно зі встановленим порядком зобов’язаний був поінформувати відповідний державний орган, але не менше 60 і не більше 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності за порушення вимог пункту 2 статті
13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” розмір одного штрафу не може перевищувати одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу.
2.6. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися під час розрахунків, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня здійснення таких операцій (під час розрахунків у валюті України – на суму таких розрахунків).
Здійснення розрахунків в іноземній валюті між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту через відкриті в уповноважених банках рахунки представництв цих нерезидентів є використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України і потребує індивідуальної ліцензії Національного банку.
На операції інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції з одержання кредитів в іноземній валюті, а також на операції представництва іноземного інвестора на території України щодо оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні (перерахування на банківські рахунки цих осіб в Україні або за її межами), не поширюються вимоги щодо одержання індивідуальних ліцензій.
2.7. Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:
– порушення строків декларування – накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;
– порушення порядку декларування – накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
2.8. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції (далі – порушення вимог щодо статистичної звітності) тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці.
Вимоги щодо порядку складання та подання форм статистичної звітності встановлюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, які регламентують правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку (далі – Правила).
Перекрученням звітності про валютні операції під час складання форм звітності банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку є:
допущення помилки у будь-якому показнику, який не є кількісним (у тому числі в коді ЄДРПОУ, номері та даті контракту, коді валюти, коді країни тощо), за однією формою звітності про валютні операції за звітний період під час складання такої форми та невиправлення помилки у строки, визначені Правилами;
допущення помилки в кількісному показнику, який не є грошовим показником (тобто не визначається в одиницях валют), за однією формою звітності про валютні операції за звітний період під час складання такої форми та невиправлення помилки у строки, визначені Правилами, за умови, що така помилка призвела до зміни розміру цього показника на 5 і більше відсотків;
допущення помилки в кількісному показнику, який є грошовим показником (тобто визначається в одиницях валют), за однією формою звітності про валютні операції за звітний період під час складання такої форми та невиправлення помилки у строки, визначені Правилами, за умови, що така помилка призвела до зміни розміру цього показника на 5 і більше відсотків, але не менше ніж на суму, еквівалентну 150 000 гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дати подання звітності про валютні операції.
Поріг суттєвості допущеної банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку помилки у відсотках у формі статистичної звітності про валютні операції розраховується як різниця між помилковим і правильним значенням кількісного показника, віднесена до значення правильного показника у формі звітності про валютні операції. Зазначений розрахунок здійснюється відносно кожного окремого кількісного показника.
2.9. Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації в Національному банку договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за запозиченими в них кредитами, позиками в іноземній валюті, за винятком тих випадків, за яких законодавство України дозволяє здійснення таких операцій без реєстрації договорів, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній 1% від суми одержаного кредиту чи позики в іноземній валюті, що перерахована в національну валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня одержання кредиту, позики, з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів.
Залучення кредитів та позик в іноземній валюті інвестором (представництвом іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції у зв’язку з такою угодою не потребує отримання реєстраційного свідоцтва.
2.10. Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення (крім штрафних санкцій за порушення вимог щодо статистичної звітності).
2.11. Норми цього Положення не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують відповідальність, встановлення якої згідно зі статтею
16 Декрету належить до компетенції Національного банку.
3. Порядок застосування санкцій
3.1. Санкції, передбачені статтею 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства”, пунктом 2 статті 16
Декрету , застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв’язку, органами державної податкової служби – до інших резидентів і нерезидентів України.
3.2. Уповноважені працівники Національного банку в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв’язку складають протокол за формою, наведеною в додатку 1, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов’язки) банку, іншої фінансової установи або національного оператора поштового зв’язку чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся (перевірялася). За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи (у тому числі копії електронних документів на паперових носіях), які свідчать про факти порушень. Допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться, якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства. Один протокол складається про всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці. Уповноважені працівники Національного банку після складання протоколу зобов’язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.
3.3. Підставою для застосування Національним банком вказаних у другому розділі цього Положення санкцій можуть бути:
– матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками Національного банку;
– матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних органів валютного контролю;
– матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю;
– інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв’язку валютного законодавства і щодо яких здійснюється перевірка цих фактів.
У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв’язку валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом з копіями документів (у тому числі копіями електронних документів на паперових носіях), що підтверджують факт порушення, надсилаються до Національного банку. Уповноважені працівники Національного банку здійснюють аналіз отриманих матеріалів та в разі наявності складу правопорушення здійснюють дії, вказані в п. 2 цього розділу.
У разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до Національного банку, документів (у тому числі копій електронних документів на паперових носіях), які підтверджують факт порушення, уповноважені працівники Національного банку зобов’язані здійснити додаткову перевірку отриманої інформації.
3.4. Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій:
– до 50 тис. доларів США – директор структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв’язку, або уповноважена особа Національного банку;
– до 100 тис. доларів США – Голова Національного банку або уповноважена особа Національного банку.
Під сумою штрафу в цьому пункті слід розуміти суму (вартість), еквівалентну певній сумі в доларах США, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства.
У разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства (далі – постанова).
Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Державного реєстру банків, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис. доларів США, перераховану у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі рішення Правління Національного банку (далі – рішення).
3.5. Постанова, що складена за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення, і підписана однією з посадових осіб відповідно до вимог пункту 3.4 розділу 3 цього Положення, або рішення, що складене за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення, надсилається поштою з повідомленням про вручення порушнику, який протягом п’яти робочих днів після отримання постанови або рішення має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.
Структурний підрозділ центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв’язку, надсилає постанову або рішення порушнику. Разом з постановою або рішенням надсилається супровідний лист на адресу порушника.
У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.
Позовна заява про стягнення суми штрафу подається до суду за місцезнаходженням порушника протягом строку, установленого законодавством України.
3.6. В окремих випадках, з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків, рішенням для уповноважених банків може бути встановлений інший, ніж зазначений у п. 3.5 розділу 3 цього Положення, строк сплати штрафів, передбачених пп. 2.4, 2.5, 2.7, 2.8 розділу 2 цього Положення, але такий строк сплати штрафів не може перевищувати двох років. Зменшення розмірів сум штрафних санкцій є неприпустимим.
4. Оскарження дій щодо накладення санкцій
4.1. Постанова, рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідачем у цьому разі є Національний банк.
4.2. Оскарження постанови, рішення не припиняє їх виконання.
Директор Департаменту
валютного контролю
та ліцензування |
С.О. Брагін |
Додаток 1
до Положення
про валютний контроль
ПРОТОКОЛ
порушення валютного законодавства
Додаток 2
до Положення
про валютний контроль
ПОСТАНОВА
про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства
Додаток 3
до Положення
про валютний контроль
(пункт 3.5 розділу 3)
РІШЕННЯ