ПОСТАНОВА
від 04.12.2015 р. м. Київ № 863
Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України
Відповідно до статті 99 Конституції України, статті 387 Господарського кодексу України, статей 6, 7, 71 , 15, 25, 33, 44, 45, 55, 56 та розділів IV, V, VIII Закону України “Про Національний банк України”, статей 66, 67 та глави 11 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, статей 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, розділів II та III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та з метою врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку України, зокрема його валютному сегменті, Правління Національного банку України постановляє:
1. Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
2. Установити вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
Не підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України надходження в іноземній валюті:
на користь держави або під державні гарантії;
за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;
за кредитами, що надаються резиденту-позичальнику шляхом сплати іноземним кредитором коштів за зобов’язаннями цього резидента перед нерезидентом-експортером згідно із зовнішньоекономічним договором без зарахування кредитних коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку, за умови, що такий кредит надається за участю іноземного експортно-кредитного агентства;
за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію;
за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах Європейського Союзу;
у вигляді грантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої здійснюється за рахунок таких грантів та в органах управління якої бере участь Уряд України;
що надійшли як грошове забезпечення (гарантійний внесок) участі нерезидента в аукціоні (торгах) з приватизації державного майна на рахунки організатора такого аукціону (торгів);
що надійшли у вигляді грошового забезпечення пропозиції конкурсних торгів (гарантія, застава, завдаток, депозит) з метою участі нерезидента в конкурсних торгах під час здійснення державних закупівель;
на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках;
за операціями з розміщення депозитів банками-нерезидентами на рахунках в уповноважених банках;
на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами, що підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів. Якщо надходження в іноземній валюті підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів, які обслуговуються в уповноважених банках, то уповноважені банки здійснюють обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту;
за операціями з обміну іноземної валюти на рахунках резидентів, відкритих за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України;
що надійшли як благодійна допомога на користь її набувачів;
повернені за ініціативою іноземного банку-отримувача/посередника за умови, що зазначені кошти були повернені протягом семи днів після дня їх перерахування уповноваженим банком;
що надійшли як помилковий переказ.
Вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2002 року № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129) (зі змінами) (далі – Класифікатор), і в російських рублях.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 “Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання” (далі – розподільчий рахунок).
Уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту:
без доручення клієнта;
виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
3. Національний банк України здійснює моніторинг роботи уповноваженого банку з метою перевірки добросовісного характеру платежів за операціями клієнтів. З цією метою Національний банк України має право вимагати від банків призупинення проведення операцій, що мають підвищений ризик їх використання з протиправною метою, та отримувати документи, що підтверджують добросовісний характер здійснення таких операцій.
4. Уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції);
в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 доларів США).
Надходження в іноземній валюті за експортними операціями клієнтів банку мають бути продані в порядку, установленому в пункті 2 цієї постанови.
Вимоги цього пункту не поширюються на випадки припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіку).
5. Уповноважений банк до 18.00 поточного дня подає з використанням засобів Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України розгорнуту заявку щодо загального обсягу обов’язкового продажу іноземної валюти, запланованого на наступний робочий день.
Розгорнута заявка включає інформацію про загальний обсяг надходжень та загальний обсяг обов’язкового продажу за кодами іноземної валюти, інформацію про вид надходження і розширену інформацію для операцій, сума яких становить більше 50 000 доларів США в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України поточного робочого дня. У розширеній інформації банк в окремому записі зазначає ідентифікаційний код юридичної особи/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, скорочене найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи-підприємця, код валюти, обсяг обов’язкового продажу.
6. Запровадити такі заходи щодо діяльності банків та фінансових установ:
1) дозволити резидентам здійснювати погашення кредитів, позик (у тому числі фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів/договорів позики, не раніше строку, передбаченого договорами. Зазначена вимога поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов’язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими кредитним договором/договором позики. Національний банк України не здійснює реєстрації змін до договорів про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, які стосуються скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов’язань за такими договорами або їх дострокового виконання.
Вимоги цього підпункту не поширюються на випадки дострокового погашення кредитів, позик:
залучених уповноваженим банком за умови спрямування достроково повернених коштів на збільшення капіталу цього уповноваженого банку-позичальника. Для здійснення таких операцій уповноваженому банку дозволяється повертати іноземному інвестору кошти за кредитом/позикою безпосередньо на його інвестиційний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, з подальшим використанням цих коштів на збільшення капіталу банку;
за рахунок коштів, що залучаються резидентом-позичальником за іншим кредитним договором (договором позики) з нерезидентом (далі – новий договір), якщо новий договір передбачає більш пізній строк виконання зобов’язань позичальника з повернення цих коштів порівняно з умовами попереднього кредитного договору (договору позики) (далі – попередній договір) та ці кошти (ураховуючи кошти в гривнях, отримані внаслідок обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті) не використовуються позичальником на будь-які інші цілі, крім дострокового виконання власних зобов’язань за попереднім договором та купівлі іноземної валюти за гривні із зазначеною метою. Купівля резидентом-позичальником іноземної валюти із зазначеною метою дозволяється в межах фактичної суми обов’язкового продажу коштів в іноземній валюті, які резидент-позичальник залучив за новим договором для дострокового виконання власних зобов’язань за попереднім договором;
на користь міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;
2) уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України, що регулює порядок та умови торгівлі іноземною валютою.
На кінець робочого дня сальдо перевищення загального обсягу купівлі іноземних валют та банківських металів за гривні над обсягом їх продажу (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком України на дату реєстрації операцій у Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України) не може бути більше ніж:
за операціями на умовах “тод”, “том”, “спот” – 0,1 відсотка від розміру регулятивного капіталу банку (в еквіваленті);
за всіма операціями з купівлі та продажу іноземної валюти і банківських металів – 0,1 відсотка від розміру регулятивного капіталу банку (в еквіваленті).
Зазначена вимога не поширюється на:
валютні операції на умовах “своп”;
операції з купівлі іноземної валюти, що надходить від іноземних
інвесторів для збільшення основного капіталу банку;
валютно-обмінні операції з фізичними особами.
Уповноваженим банкам забороняється здійснювати на фондових біржах власні операції з похідними фінансовими інструментами (деривативами), базовим активом яких є іноземна валюта або її курс;
3) дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3 000 гривень у межах однієї банківської установи.
Обмеження щодо суми операції з продажу готівкової іноземної валюти не поширюються на випадок проведення такої операції банком з фізичною особою-резидентом у разі одночасного дотримання таких умов:
фізична особа купує готівкову іноземну валюту та використовує її виключно на цілі виконання власних зобов’язань в іноземній валюті за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком-кредитором;
банк здійснює продаж готівкової іноземної валюти в сумі, що не перевищує обсягу зобов’язань в іноземній валюті фізичної особи-позичальника за кредитним договором. Банк зобов’язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою-позичальником вимоги щодо цільового використання купленої готівкової іноземної валюти;
4) за дорученням фізичних осіб за межі України здійснюються перекази іноземної валюти за поточними валютними неторговельними операціями:
без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття – на суму, що в еквіваленті не перевищує 15 000 гривень в один операційний (робочий) день. Фізичні особи-нерезиденти здійснюють такі
перекази на підставі документів, що підтверджують джерела походження коштів;
з поточного рахунку в іноземній валюті – на суму, що в еквіваленті перевищує 15 000 гривень, але не більше ніж 150 000 гривень на місяць.
Фізичні особи-резиденти здійснюють такі перекази виключно на підставі підтвердних документів.
Зазначені в абзаці третьому цього підпункту вимоги щодо обмеження суми переказу не поширюються на:
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
оплату витрат на навчання виключно для оплати навчального процесу;
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти;
оплату витрат іноземним судовим, слідчим, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів);
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
безготівкові розрахунки, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів для оплати продукції та послуг для власного споживання фізичними особами;
5) банки зобов’язані обмежити видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати в межах до 300 000 гривень на добу на одного клієнта. Вимоги цього підпункту не поширюються на видачу готівкових коштів на:
виконання статутної діяльності Місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні;
виплату заробітної плати, витрат на відрядження (у межах норм, установлених законодавством), пенсій, стипендій, інших соціальних та прирівняних до них виплат (крім матеріальної допомоги);
виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
здійснення валютно-обмінних операцій з фізичними особами;
6) призупинити випуск банками ощадних (депозитних) сертифікатів на пред’явника. Дозволити банкам випускати іменні ощадні (депозитні) сертифікати, номіновані як у національній, так і в іноземній валютах, зі строком їх обігу не менше шести місяців.
Погашення раніше випущених ощадних (депозитних) сертифікатів на пред’явника здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або його пред’явника.
Погашення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих як у національній, так і в іноземній валютах, зі строком їх обігу не менше шести місяців здійснюється банками без обмеження сум тільки після настання терміну, зазначеного в цьому сертифікаті;
7) уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, крім вкладів, залучених з видачею іменних ощадних (депозитних) сертифікатів зі строком їх обігу не менше шести місяців, у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції;
8) банкам забороняється надавати клієнтам кредити в національній валюті (у тому числі за відкритими кредитними лініями та шляхом пролонгації раніше наданих кредитів), якщо в забезпечення виконання зобов’язань за ними надаються майнові права на кошти в іноземній валюті, що розміщені на рахунках у банках;
9) установити для уповноважених банків ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) не більше 1%.
Уповноважений банк у разі перевищення встановленого значення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) унаслідок проведення операцій, спрямованих на збільшення основного капіталу, має право не продавати іноземну валюту в сумі такого перевищення за умови, якщо приведення у відповідність до встановленого значення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції здійснюватиметься шляхом проведення реструктуризації (зміни валюти зобов’язання) кредитної заборгованості в іноземній валюті позичальників.
Уповноважений банк зобов’язаний у тижневий строк подати до Національного банку України план заходів щодо усунення такого перевищення протягом року з дня його виникнення та графік приведення загальної довгої відкритої валютної позиції банку до встановленого значення ліміту Л13-1;
10) уповноважені банки зобов’язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 20 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України.
Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як у межах України, так і за її межами незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.
Вимоги цього підпункту не поширюються на:
дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні, міжнародні фінансові організації, представництва міжнародних фінансових організацій та їх працівників, якщо вони не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані Міністерством закордонних справ України;
операції із забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон резидентами – юридичними особами і фізичними особами-підприємцями та іноземними представництвами;
11) уповноважені банки повинні забезпечити проведення виваженої політики під час здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою і з цією метою вони мають здійснювати:
щоденний моніторинг операцій клієнтів із купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в цілому по системі банку;
заходи щодо аналізу операцій клієнтів із купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України стосовно їх відповідності суті діяльності клієнта та його фінансового стану, економічної доцільності та наявності очевидної законної мети;
посилений валютний контроль за операціями клієнтів із купівлі іноземної валюти, що здійснюються на підставі договорів, які вперше подаються до банку.
Керівники банків мають узяти під особистий контроль здійснення банками операцій із торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України;
12) зобов’язати уповноважені банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 “Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку” (далі – рахунок 2900). Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше четвертого операційного дня з дня зарахування гривень на цей рахунок.
Уповноважений банк перераховує на рахунок 2900 такий обсяг коштів у гривнях, що достатній для здійснення операцій з купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком України на цей день.
У разі зміни курсу іноземної валюти в день здійснення операції з купівлі іноземної валюти уповноваженим банкам дозволяється додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, якої не вистачає для виконання заяви клієнта про купівлю іноземної валюти. Якщо клієнт не має можливості перерахувати додаткову суму гривень на купівлю іноземної валюти та згоден на придбання меншої суми іноземної валюти, то банк здійснює купівлю іноземної валюти на суму, меншу, ніж зазначена в заяві про купівлю іноземної валюти.
Вимоги цього підпункту та підпункту 17 цього пункту не поширюються на випадки купівлі іноземної валюти фізичними особами для виконання власних зобов’язань в іноземній валюті за кредитними договорами, укладеними з уповноваженими банками;
13) зобов’язати уповноважені банки здійснювати перерахування коштів у гривнях на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках, за дорученням клієнтів-резидентів за укладеними цими клієнтами договорами (контрактами) з нерезидентами не раніше четвертого операційного дня з дня зарахування цих коштів на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками”.
Вимоги цього підпункту та підпункту 17 не поширюються на перерахування клієнтами-резидентами на користь нерезидентів коштів у гривнях:
за договорами (контрактами), що здійснюються за рахунок цільових бюджетних коштів;
на кореспондентські рахунки Європейського банку реконструкції та розвитку в гривнях, відкриті в уповноважених банках;
14) уповноваженим банкам заборонити здійснювати за дорученням клієнтів-резидентів перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках, якщо ці кошти в гривнях було залучено клієнтами у формі кредиту;
15) уповноваженому банку заборонити здійснювати за дорученням клієнта-резидента купівлю іноземної валюти/перерахування коштів у гривнях на користь нерезидента через кореспондентський рахунок банку-нерезидента в гривнях, відкритий в уповноваженому банку, якщо така купівля іноземної валюти/таке перерахування коштів у гривнях здійснюється з метою проведення розрахунків за імпорт продукції, митне оформлення якої було проведено до 01 січня 2014 року включно, за зовнішньоекономічним договором, за яким відбулася заміна боржника та/або кредитора у зобов’язанні.
Резиденти виконують такі зобов’язання за рахунок власних (не куплених,не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті.
Вимоги цього підпункту не поширюються на імпортні операції резидентів з купівлі життєво необхідних товарів, визначених статтею 5 Закону України “Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті
XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року”;
16) уповноважений банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), який має кошти в іноземних валютах, розміщених на поточних та депозитних рахунках, на балансових рахунках 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання” як грошове забезпечення (покриття) клієнта за гарантіями/контргарантіями/резервними акредитивами, у цьому та/або інших уповноважених банках. Такий клієнт-резидент виконує зобов’язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.
Контроль за дотриманням цієї вимоги здійснюється уповноваженим банком на дату подання клієнтом заяви на купівлю іноземної валюти (дату надання Національному банку України інформації про цю операцію у відповідному реєстрі).
Зазначена заборона на проведення операції з купівлі іноземної валюти не поширюється на випадок, коли загальна сума коштів в іноземних валютах, що розміщені на поточних і депозитних рахунках клієнта, на балансових рахунках 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання” як грошове забезпечення (покриття) клієнта за гарантіями/контргарантіями/резервними акредитивами, в уповноважених банках на дату подання клієнтом заяви на купівлю іноземної валюти, менша, ніж 25 000 доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідних валют).
Для цілей застосування вимог цього підпункту загальна сума коштів в іноземних валютах, що розміщені на поточних і депозитних рахунках клієнта, на балансових рахунках 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання” як грошове забезпечення (покриття) клієнта за гарантіями/контргарантіями/резервними акредитивами, в уповноважених банках на дату подання клієнтом заяви про купівлю іноземної валюти, визначається виходячи із залишку коштів клієнта в іноземних валютах на цих рахунках на початок цього операційного дня (без урахування сум, що надійдуть на рахунки клієнта протягом дня) в еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідних валют та без урахування коштів в іноземних валютах:
на вкладних (депозитних) рахунках клієнта, майнові права на які надані банку в заставу відповідно до договору застави, за умови забезпечення безперервного контролю і доступу банку-кредитора до цих коштів у разі невиконання клієнтом зобов’язань за кредитним договором. Зазначене виключення не поширюється на кошти, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку, майнові права за якими надані банку в заставу після 15 квітня 2015 року, крім випадків, коли таке надання пов’язано з необхідністю покриття боргу вкладом (депозитом) з урахуванням ризику перерахування однієї валюти в іншу на рівні, що встановився до 15 квітня 2015 року включно, та не спричинено заміною застави за цим зобов’язанням;
що були розміщені на депозитних рахунках до 03 березня 2015 року включно;
які розміщені на рахунку(ах) у банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, щодо якого запроваджена процедура тимчасової адміністрації або щодо якого здійснюється ліквідація;
на рахунках клієнта, що були куплені ним, але не використані в установлений законодавством строк;
на рахунках клієнта, за якими були надані платіжні доручення, що не виконані банками у зв’язку з уключенням їх до відповідних реєстрів, що подані до Національного банку України в період до дати подання клієнтом заяви про купівлю іноземної валюти включно (крім операцій клієнта, за якими було отримано від Національного банку України повідомлення про непідтвердження можливості їх здійснення);
на рахунках клієнта, на які накладено арешт;
на рахунку клієнта-посередника, що отримані ним за договорами комісії, доручення, консигнації, агентськими угодами та підлягають подальшому перерахуванню власникам цих коштів;
на депозитному рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України для виконання гарантійних зобов’язань за операціями, що провадяться із застосуванням книжок міжнародних дорожніх перевезень відповідно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, в обсязі, який був унесений учасниками під час вступу до асоціації з 01 січня 1994 року до 31 грудня 1995 року;
на рахунках клієнта, якими представлені страхові резерви [для операцій з купівлі іноземної валюти страховиками, Моторним (транспортним) страховим бюро України];
що надійшли на рахунок клієнта як кредит/позика від Міністерства фінансів України, міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям (за умови наявності зобов’язань цільового використання коштів кредиту/позики);
що надійшли на рахунок клієнта за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли державну реєстрацію, та мають використовуватися відповідно до обумовлених таким проектом (програмою) цілей;
що належать до 3-ї групи Класифікатора.
Клієнт-резидент (крім фізичних осіб) з метою здійснення операції з купівлі іноземної валюти зобов’язаний надати уповноваженому банку інформацію про загальну суму коштів в іноземній валюті, що розміщені на поточних і депозитних рахунках клієнта, на балансових рахунках 2602 “Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання” як грошове забезпечення (покриття) клієнта за гарантіями/контргарантіями/резервними акредитивами, в уповноважених банках (або їх відсутність) та інформацію щодо наявності в клієнта підстав для застосування виключень, передбачених цим підпунктом, на дату подання заяви [підтвердження має бути засвідчене підписом клієнта (для юридичних осіб – підписом керівника або уповноваженої ним особи) і відбитком його печатки (за наявності) або, якщо це передбачено договором банківського рахунку, – в електронному вигляді засобами програмно-технічного комплексу “клієнт-банк”, “клієнт-Інтернет-банк” тощо].
Вимоги цього підпункту не поширюються на випадки купівлі іноземної валюти страховиком – членом ядерного страхового пулу за договорами страхування/перестрахування відповідальності за ядерну шкоду із нерезидентами-страховиками/перестраховиками (іноземними ядерними страховими пулами).
У зв’язку із запровадженням обмежень, передбачених цим підпунктом, уповноваженому банку дозволяється здійснювати за дорученням клієнта обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 2-ї групи Класифікатора для виконання зобов’язань клієнта в цій валюті;
17) з метою недопущення недобросовісної практики проведення валютних операцій уповноважені банки формують реєстр операцій за дорученнями клієнтів із купівлі іноземної валюти/перерахування за межі України іноземної валюти/перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках/перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав (далі – реєстр), та подають його до Національного банку України в день отримання від клієнта заяви про купівлю іноземної валюти/платіжного доручення.
Якщо сума заяви про купівлю іноземної валюти/платіжного доручення на перерахування за межі України іноземної валюти/платіжного доручення на перерахування коштів у гривнях на користь нерезидента через кореспондентський рахунок банку-нерезидента/платіжного доручення на перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидента через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав, дорівнює або більше еквівалента 50 000 доларів США на дату заяви/платіжного доручення, то уповноважений банк разом із реєстром подає копії документів (у сканованому вигляді), які є підставою для здійснення цих операцій. Інформація за заявами про купівлю іноземної валюти/платіжними дорученнями на перерахування коштів у гривнях на користь нерезидента через кореспондентський рахунок банку-нерезидента в гривнях/платіжними дорученнями на перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидента через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав, у яких сума менша, ніж зазначена, надається в реєстрі окремими рядками без подання копій документів, які є підставою для здійснення цих операцій. Інформація за платіжними дорученнями в іноземній валюті на переказ коштів за межі України, у яких сума менша, ніж зазначена, до реєстру не надається.
Пакет документів, що подаються до Національного банку України для підтвердження можливості здійснення відповідних операцій, має додатково містити:
за операціями з імпорту товарів – відповідний акт цінової експертизи (погодження) у випадках, передбачених постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2003 року № 597 “Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2004 року за № 159/8758 (зі змінами);
за операцією з купівлі та/або перерахування за кордон коштів в іноземній валюті, отриманих від продажу іноземним інвестором на фондовій біржі боргових цінних паперів (крім державних облігацій України), – довідку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність підстав для включення емітента таких цінних паперів до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, та ознак маніпулювання цінами під час здійснення відповідних операцій з такими цінними паперами;
за операцією з купівлі та/або перерахування за кордон коштів в іноземній валюті, отриманих від продажу іноземним інвестором державних облігацій України, – документальне підтвердження, що свідчить про те, що купівля цих цінних паперів здійснювалася виключно за рахунок коштів, отриманихіноземним інвестором від продажу іноземної валюти за гривні, та/або коштів, отриманих іноземним інвестором за операціями з продажу державних облігацій України, виплати за ними доходу та їх погашення (копії відповідних договорів, довідок/виписок уповноважених банків, депозитарних установ тощо). Вимога цього абзацу не поширюється на випадки продажу іноземним інвестором державних облігацій України, що були придбані ним до 03 березня 2015 року включно.
Уповноваженим банкам забороняється проводити операцію клієнта в разі отримання від Національного банку України повідомлення про непідтвердження можливості її здійснення. Підтверджені операції можуть бути виконані не раніше четвертого операційного дня з дня подання уповноваженим банком інформації про ці операції в реєстрі.
З метою запобігання непродуктивному відпливу капіталу за кордон Національний банк України має право запитувати й отримувати від уповноваженого банку копії додаткових документів, а також запитувати від центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, інших державних та комерційних установ і організацій інформацію чи додаткові документи, необхідні для з’ясування обставин щодо конкретної операції, інформація про яку була подана у відповідному реєстрі.
У цьому разі уповноважений банк не може здійснювати таку операцію до моменту отримання окремого підтвердження Національного банку України.
Національний банк має право не підтверджувати можливість здійснення операції включеної до реєстру, якщо за результатами аналізу документів виявлені ознаки, що можуть свідчити про здійснення банками ризикової діяльності або дійшов висновку, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Не потребує включення до реєстру для подання до Національного банку України інформація про переказ коштів, що здійснюється виключно за рахунок іноземної валюти, купленої з дотриманням вимог цього підпункту.
Операція клієнта, інформація про яку була включена банком до реєстру, що був поданий до Національного банку України, та для здійснення якої планувалася купівля іноземної валюти, може бути виконана клієнтом за рахунок власних (некуплених) коштів в іноземній валюті (у межах погодженої суми купівлі) без повторного включення інформації про переказ цих коштів до реєстру (за умови, що за операцією клієнта не було отримано від Національного банку України повідомлення про непідтвердження можливості її здійснення).
Вимоги цього підпункту не поширюються на купівлю та/або перерахування іноземної валюти з метою здійснення авансових платежів (попередньої оплати) в іноземній валюті за імпорт товару. Порядок підтвердження можливості проведення таких операцій визначається постановою Правління Національного банку України від 23 лютого 2015 року № 124 “Про особливості здійснення деяких валютних операцій”;
18) видача готівкових коштів у межах України з рахунків клієнтів банків, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, що емітовані як резидентами, так і нерезидентами, через банківський автомат самообслуговування здійснюється виключно в гривнях;
19) заборонити купівлю, перерахування іноземної валюти з метою проведення таких операцій:
з повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів українських емітентів (крім випадків продажу державних облігацій України на фондових біржах та поза їх межами, а також продажу інших боргових цінних паперів на фондових біржах);
з повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу корпоративних прав юридичних осіб, що не оформлені акціями, зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів;
з повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів;
20) заборонити купівлю, перерахування іноземної валюти на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України, крім:
розміщення юридичними особами валютних цінностей на рахунках за межами України;
виконання резидентом-гарантом (поручителем) забезпечених гарантією (порукою) зобов’язань за кредитом, наданим міжнародною фінансовою організацією або за участю іноземного експортно-кредитного агентства;
сплати суб’єктами господарювання – резидентами вступних або членських внесків в іноземній валюті для забезпечення поточної діяльності юридичних осіб-нерезидентів;
інших операцій юридичних осіб, що здійснюються на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України, за умови, що загальна сума цих операцій у межах однієї індивідуальної ліцензії протягом одного календарного місяця не перевищує 50 000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату переказу);
21) заборонити уповноваженим банкам перераховувати з інвестиційного рахунку кошти в гривні з метою купівлі іноземним інвестором державних облігацій України. Зазначене обмеження не поширюється на операції з придбання іноземним інвестором державних облігацій України, що здійснюються виключно за рахунок коштів, отриманих іноземним інвестором від продажу іноземної валюти за гривні, та/або коштів, отриманих іноземним інвестором за операціями з продажу державних облігацій України, виплати за ними доходу та їх погашення;
22) переказування благодійними організаціями благодійної допомоги та переказ коштів Міністерством охорони здоров’я України за межі України для оплати лікування фізичних осіб здійснюються на підставі документів, що підтверджують необхідність такого лікування в іноземному медичному закладі, та не потребують наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;
23) уповноваженим банкам забороняється здійснювати операції з продажу банківських металів за безготівкові гривні фізичним особам/юридичним особам/фізичним особам-підприємцям загальною масою, що перевищує протягом одного календарного тижня в межах однієї банківської установи на одного клієнта 3,216 тройської унції золота (еквівалент цієї маси в інших банківських металах, перерахований за крос-курсом, визначеним згідно з офіційними курсами банківських металів, установленими Національним банком України).
Вимоги цього підпункту не поширюються на міжбанківські операції та операції з продажу уповноваженими банками банківських металів для виконання клієнтами власних зобов’язань у банківських металах за кредитними договорами;
24) Національний банк України не здійснює реєстрації:
змін до договору про залучення резидентом (крім уповноваженого банку) кредиту/позики в іноземній валюті від нерезидента, які стосуються заміни кредитора та/або боржника у зобов’язанні за цим кредитним договором/договором позики;
договору про одержання резидентом кредиту/позики в іноземній валюті від іншого резидента в разі відступлення резидентом-кредитором нерезиденту права вимоги за цим кредитом/позикою.
Уповноваженим банкам забороняється подавати до Національного банку України документи для проведення реєстрації у зазначених випадках.
Національний банк України може приймати окреме рішення щодо проведення реєстрації у випадках, що зазначені в абзацах другому та третьому цього підпункту, якщо боржник(и) та/або кредитор(и) у відповідному зобов’язанні є суб’єктами господарювання, що пов’язані відносинами контролю.
Вимоги цього підпункту не поширюються на:
випадки, якщо здійснюється заміна первісного боржника/кредитора у зв’язку з його приєднанням до нового боржника-правонаступника/кредитора-правонаступника та/або ліквідацією первісного боржника/кредитора;
договори, укладені резидентами з міжнародними фінансовими організаціями, членом яких є Україна, та на договори з міжнародними фінансовими організаціями, щодо яких Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;
кредитні договори/договори позики, за якими кредит/позика наданий/надана резиденту-позичальнику за участю іноземного експортно-кредитного агентства.
У випадках, визначених абзацами сьомим та дев’ятим цього підпункту, пакет документів, що подається до Національного банку України для відповідної реєстрації, має включати повідомлення про договір/повідомлення про зміни до договору з усіма заповненими пунктами, підтвердження про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором, а також відскановані копії договору разом з іншими додатковими угодами/договорами, документами, які стосуються реалізації договору.
7. На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.
8. Департаменту відкритих ринків (Пономаренко С. В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі, а банкам України – до відома їх клієнтів.
9. Постанова набирає чинності з 05 грудня 2015 року і діє до 04 березня 2016 року включно.
Голова
