Податківці у підкатегорії 201.01.04 ЗІР зазначили, що відповідно до абзацу першого ч. 5 ст. 8 Закону №2464 ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, зокрема, роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим ч. 5 ст. 8 Закону №2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена ч. 5 ст. 8 Закону №2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац четвертий ч. 5 ст. 8 Закону №2464).
Враховуючи зазначене, у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
