Правила складання і практичні приклади заповнення нової форми податкової накладної, яка набирає чинності з 01 квітня 2016 р.

Наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307  були затверджені нові форма податкової накладної з додатками* та розрахунку-коригування до податкової накладної (далі – ПН), а також  Порядок її складання, які набирають чинності з 1 квітня 2016 року.

Реквізити ПН привели у відповідність до обов’язкових реквізитів, встановлених п. 201.1 ПКУ. Аналогічні зміни внесено і до Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (далі – РК).

ПН має такий вигляд.

[gview file=”http://www.buh24.com.ua/wp-content/uploads/2016/02/1307.xls” save=”1″]

Заголовна частина ПН

Із заголовної частини накладної виключили дані про:

• місцезнаходження покупця/продавця,
• номер телефону,
• вид цивільно-правового договору,
• форма проведених розрахунків.

Натомість з’явилися графи «Номер філії» для відображення постачання/придбання товарів/послуг філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору. При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі “Постачальник (продавець)” ПН спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

Крім того, у порядковому номері нової податкової накладної тепер міститься лише один символ “/”, до якого зазначається порядковий номер ПН, а після – код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування (2 або 3), у разі складання ПН за такою діяльністю, або код 5 – у разі складання ПН оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції.

Таблична частина ПН

Замість колишньої табличної частини, яка складалася з 4-х розділів, нова форма податкової накладної містить 2 розділи*:

– Розділ А (рядки І-Х), до якого вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які вона складається, зокрема, загальна сума ПДВ, обсяги постачання та інформація щодо зворотної тари (у разі її наявності).

– Розділ Б, у якому зазначається інформація про товари/послуги, за якими проведена операція, за якою складається ПН. А саме:

• у графі 2 — номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);
• у графі 3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД;
• у графі 4 та 5 — одиниця виміру товарів/послуг;
• у графі 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
• у графі 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
• у графі 8 — код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються;
• у графі 9 — код пільги;
• у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

* Порядок заповнення граф розділів А та Б встановлено п. 16 Порядку № 1307.

Коди ставки ПДВ, які зазначаються у графі 8 ПН:

20 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 – у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 – у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Додаток 1 до ПН

Як і  раніше, разом з ПН може бути складено додаток 1 до неї. Цей додаток застосовується у разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості. Тоді перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до ПН і в повній вартості враховується у ПН та загальних податкових зобов’язаннях.

Також додаток 1 потрібен у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України. Саме у графі 3 додатка 1 до ПН вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Приклади складання звичайної ПН

Приклад 1. Складання звичайної ПН у разі постачання товару підприємством підприємству, які не є філіями

ТОВ «А» відвантажило товар А ТОВ «Б» у кількості 100 шт. Вартість товару без ПДВ  – 300,00 грн. Продавець і покупець не є філіями/відокремленими підрозділами. Товар А не є імпортним або підакцизним (тобто, не має коду УКТ ЗЕД).

Приклад 2. Складання звичайної ПН у разі постачання товару філією підприємства

Філія «Х» ТОВ «А», якій делеговано складати ПН і  присвоєно окремий цифровий номер «1»,  відвантажила товар Б ТОВ «Б» у кількості 10 шт. Вартість товару без ПДВ  – 200,00 грн. Товар Б не є імпортним або підакцизним (тобто, не має коду УКТ ЗЕД).

ПН, які залишаються у продавця

При складанні ПН, які не підлягають наданню отримувачу ПН з відповідними типами причин, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X».

Всі типи причин визначено п.8 Порядку №1307. Їх кількість не змінилась. Як і раніше, залишилось 17.

Але сам перелік типів причин зазнав змін (див. Таблицю).

Таблиця. Типи причин, за якими ПН не підлягає наданню покупцю.

Зведені ПН

Порядок № 1307 містить норми щодо складання зведених ПН, не тільки по операціям, що мають безперервний або ритмічний характер, а також за випадками, по яким потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Як відомо, платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зверніть увагу:  з 01.01.2016 р. до ситуацій, у яких за п. 198.5 ПКУ складаються зведені ПН, додалися ще дві (які у  Порядку № 1307 не згадуються, але на нашу думку, складаються так само):

• використання придбаних товарів/послуг, необоротних активів для постачання товарів/ послуг, місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
• у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства). Для цілей розділу V ПКУ такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Деталі щодо заповнення зведених ПН розглянуто у п. 11 Порядку № 1307.

У разі складання зведеної ПН в графі “Зведена податкова накладна” робиться помітка “X”. У графі 4 вказується “грн“. У цих  ПН рядки VІІ-ІХ розділу А не заповнюються.

У таких зведених ПН у графі “Отримувач (покупець)” платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “600000000000”, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307:

04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У графи 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Приклад 3. Складання зведеної ПН за операцією, що не є господарською діяльністю підприємства

ТОВ «А» з  придбало у грудні 2015 року годинник з метою подарувати його працівнику. Вартість такого годинника складає 12000,00 в т.ч. ПДВ. За цією операцією у грудні 2015 р. було визначено податковий кредит на суму 2000 грн. У квітні 2016 року цей годинник подарували працівнику. Складемо ПН по цій операції.

Також зведена ПН складається по операціям, що мають безперервний або ритмічний характер. У такій зведеній ПН у графі 2 зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

Зведені ПН не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 19 Порядку № 1307). Але, у разі якщо станом на дату складення зазначених ПН сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної ПН.

ПН у разі постачання неплатнику ПДВ

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не є платником ПДВ, та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій у графі “Отримувач (покупець)” зазначається “Неплатник”, а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”.

У разі здійснення операцій з експорту товарів у графі “Отримувач (покупець)” зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “300000000000”.

У разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку “Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)” такої ПН проставляється умовний ІПН “500000000000”, а у рядку “Постачальник (продавець)” зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У разі якщо після постачання товарів/послуг покупцю – платнику податку відбувається збільшення суми компенсації їх вартості, при цьому на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ, постачальник (продавець) складає ПН на суму такого збільшення. У рядку “Отримувач (покупець)” ПН зазначається “Неплатник”, у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”, а у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)” робиться відповідна помітка “Х” та зазначається тип причини 01.

Приклад 4. Складання ПН у разі надання послуги неплатнику ПДВ

 ТОВ «А» надало консультаційну послугу фізособі Климову А.С. Вартість такої послуги – 6000 грн.,  в т.ч. ПДВ. Підприємство використовує одиницю виміру послуг «шт.», якій, за Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), відповідає  код 2009.

Приклад 5. Складання ПН у разі експорту товарів

ТОВ «А» експортувало товар підприємству-нерезиденту із Франції. Вартість такого товару  – 200000 грн. у кількості 10 шт.

Приклад 6. Складання ПН отримувачем послуг від нерезидента

ТОВ «А» отримало послуги від нерезидента Алекс Ванд (Австрія), місце постачання яких розташоване на митній території України. Вартість такої послуги 30000,00 грн. без ПДВ.

ПН у разі постачання менше ціни придбання або звичайної ціни

Відповідно до п. 188.1 ПКУ у разі якщо платник ПДВ постачає товар, послуги нижче ціни їх придбання або звичайної ціни (у разі самостійного їх виробництва) або необоротних активів нижче їх балансової вартості, база оподаткування ПДВ визначається виходячи:

• із ціни придбання товарів/послуг;
• звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг;
• балансової (залишкової) вартості необоротних активів відповідно.

У таких випадках складається дві ПН для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на вартість постачання таких активів, а другу – на суму перевищення.

У ПН, яка складена на суму такого перевищення, робиться відповідна позначка:

15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

16 – Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання);

17 – Складена на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Як і раніше, така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Приклад 7. Складання ПН у разі постачання товарів за ціною нижче ціни придбання

ТОВ «А» відвантажило товар «Х» ТОВ «С» за ціною 100 грн. без врахування суми ПДВ у кількості 50 шт. Але вартість придбання товару «Х» була 150 грн. без урахування суми ПДВ за 1 шт.

Завантажити усі приклади заповнення ПН (у файлі декілька листів)