Змалку нам набивають голову найрізноманітнішими трюїзмами. Минають роки, і колекція порад на всі випадки життя, які нам давали дорослі та бувалі, дедалі більшає, а часу поставити їх під сумнів і перевірити, чи дійсно вони працюють, меншає.
Чужі повчання часто виявляються помилковими у контексті нашого особистого досвіду, переконаний британський письменник і укладач найрізноманітніших списків правил Річард Темплар. У своїй книзі «Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом», яка на початку 2018 року вийде у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» в перекладі українською, він пише про поширені уявлення, якими краще знехтувати. Ось кілька з них.
«Деяким просто щастить»
Ми схильні сприймати те, що маємо, як належне та фокусуватися на тому, чого нам бракує. Але те, що зараз видається нам критично важливим, за кілька років може виявитися марнотою. Не слід порівнювати себе з іншими, адже ми не знаємо, з чим насправді їм доводилося мати справу, переконаний Темплар.
2
«Я – заручник обставин»
Часто у складних та заплутаних ситуаціях ми свідомо обираємо для себе роль постраждалого замість боротися за перемогу, що значно важче й вимагає неабиякої сили волі.
Утім, у світі повно прикладів людей, які попри труднощі і випробування вирішили не бути жертвами, зазначає автор: «Це такі легендарні особистості, як Нельсон Мандела і навіть, можливо, дехто з ваших друзів».
3
«Хороша робота говорить сама за себе»
Темплар попереджає, що скромність багатьох доводить до розпачу: саме ви у колективі – «роботяща конячка», але ласий шматок повсякчас дістається не вам! Коли йдеться про бізнес, мовчки сидіти в засаді й очікувати, що керівництво відзначить вашу унікальність та захмарний потенціал, – поганий план.
За браком часу вони нічого не помічають, за винятком того, що в них під носом.
Тож якщо ви хочете, щоб на ваші здобутки звернули увагу, підсуньте їх під ніс керівництву. А потім покажіть пальцем.
4
«Перешкоди треба знищувати»
Прадід автора був одним із тих, хто в 1920-х роках вивчав грип. Як і багато його колег, він дратувався через те, що чашки Петрі, які він використовував для досліджень, постійно вкривалися цвіллю, яка знищувала наявні в ній бактерії. Доки він знову й знову викидав зіпсовані культури, учений Олександр Флемінг пильніше придивився до властивостей тієї ненависної плісняви, яка перешкоджала розмноженню мікроорганізмів. Так з’явився пеніцилін.
«Це пояснює, чому ім’я Флемінга ви знайдете у підручниках з історії, якими користуються в усьому світі, а ім’я мого прадіда ніде не згадується», – зауважує Темплар. Одні бачать проблеми, інші – можливості.
5
«Треба спілкуватися лише з подібними до вас»
Мати Тереза, напевне, й гадки не мала про повсякдення мешканців ранчо в малонаселених районах Австралії, припускає автор.
Інколи геть не схожі на нас стають нашими найкращими друзями та вчителями
Ми всі певною мірою зашорені, та що частіше занурюємося в умови життя, які відрізняються від наших, то краще розуміємо інших людей, а отже, себе та своє життя.
