Примірна інструкція з охорони праці
під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
1.1. Примірну інструкцію з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі – Примірна інструкція) розроблено відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.04.2010 за № 293/17588, (далі – Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин).
1.2. У Примірній інструкції терміни вживаються у таких значеннях, визначених Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, а саме:
відеодисплейний термінал (далі – ВДТ) – частина електронно-обчислювальної машини, що містить пристрій для візуального відображення інформації;
електронно-обчислювальна машина (далі – ЕОМ) – електронно-обчислювальна машина з необов’язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої);
оператор ЕОМ – працівник, який у своїй роботі використовує ВДТ;
периферійні пристрої (далі – ПП) – сукупність необов’язкових додаткових пристроїв, які використовуються в процесі діяльності оператора ЕОМ (клавіатура, маніпулятор «миша», дискова система, звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо);
робоче місце – сукупність устаткування, що включає ВДТ, який може доповнюватися клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням, що являє собою інтерфейс «оператор-ЕОМ», іншими приладами, ПП, що включають пристрої для дискет, телефон, модем, друкувальний пристрій, тримач документів, робоче крісло і робочий стіл або робочу поверхню, а також необхідне виробниче середовище.
1.3. Примірна інструкція встановлює вимоги безпеки до обладнання робочих місць операторів ЕОМ та до робіт із застосуванням ЕОМ з ВДТ і ПП, а також призначена для запобігання несприятливої дії на операторів ЕОМ шкідливих факторів, які супроводжують роботу з ВДТ, пов’язаною із зоровим і нервово-емоційним напруженням, що виконується у вимушеній робочій позі при локальному напруженні верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м’язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.
1.4. Вимоги Примірної інструкції поширюються на керівників та працівників:
Міндоходів та його територіальних органів;
підприємств, установ та організації, що належать до сфери управління Міндоходів.
1.5. Вимоги інструкції не поширюються на:
робочі навчальні місця учнів, студентів у комп’ютерних класах (кабінетах) навчальних закладів;
робочі місця працівників, які займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням ЕОМ із ВДТ і ПП;
робочі місця водіїв, операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ із ВДТ і ПП, ЕОМ у системах оброблення даних на борту засобів сполучення; ЕОМ у складі машин і обладнання, що переміщуються в процесі роботи;
портативні системи оброблення даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці;
обчислювальні машинки (калькулятори), каси (апарати) та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;
друкарські машинки класичної конструкції, обладнані ВДТ (дисплейні друкарські машинки).
особи, не молодші 18 років, які не мають медичних протипоказань, і пройшли обов’язкові медичні огляди – попередній під час оформлення на роботу та періодичні упродовж трудової діяльності – у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113;
особи, що пройшли в установленому порядку інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки.
3.1. Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено в Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7 (далі – ДСанПіН 3.3.2-007-98).
3.2. Виробничі приміщення повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.
3.3. Під час експлуатації будівель та споруд, де розміщені робочі місця операторів, повинні забезпечуватись вимоги:
Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.1998 за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98);
Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.1998 за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).
3.4. Електробезпека будівель та приміщень, де розміщені робочі місця операторів, повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
3.5. Будівля та приміщення, де розміщені робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, повинні відповідати вимогам щодо пожежної безпеки, встановленим:
Державними будівельними нормами «Пожежна безпека об’єктів будівництва», затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (ДБН В.1.1.7-2002);
ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности»;
Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі – НАПБ А.01.001-2004).
3.6. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника ЕОМ з ВДТ і ПП, санітарних норм і правил, зазначених у ДСанПіН 3.3.2-007-98.
3.7. Для всіх будівель і приміщень, де створено робочі місця операторів, повинно бути визначено клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.01-97. Відповідне позначення повинно бути нанесено на вхідних дверях кожного приміщення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
3.8. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002.
3.9. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ з ВДТ і ПП, а також над ними чи під ними.
3.10. У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном.
3.11. Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах.
3.12. Площу та об’єм для одного робочого місця оператора ЕОМ визначають згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2-007-98 (площа – не менше 6,0 кв. м, об’єм – не менше 20,0 куб. м).
3.13. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння людини під напругу.
3.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів ЕОМ, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:
Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 № 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (далі – НАПБ Б.06.004-2005);
Державних будівельних норм «Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд», затверджених наказом Держбуду України від 28.10.1998 № 247 (далі – ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.
В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.
3.15. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів ЕОМ, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (далі – НАПБ Б.03.001-2004), і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
3.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника.
3.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.
4.1. ЕОМ з ВДТ і ПП, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту мають відповідати класу зони за НПАОП 40.1-1.01-97, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.
4.2. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і за можливості застосовувати негорючу ізоляцію.
4.3. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися НАПБ А.01.001-2004.
4.4. Лінія електромережі для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.
Не допускається використовувати нульовий робочий провідник як нульовий захисний провідник.
4.5. Нульовий захисний провідник прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток електроживлення.
4.6. Не допускається підключати на щиті до одного контактного затискача нульовий робочий та нульовий захисний провідники.
4.7. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі має бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам НПАОП 40.1-1.01-97.
4.8. У приміщенні, де одночасно експлуатуються понад п’ять ЕОМ з ВДТ і ПП, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
4.9. ЕОМ з ВДТ і ПП повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.
У штепсельних з’єднаннях та електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Їхня конструкція має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним.
4.10. Не допускається підключати ЕОМ з ВДТ і ПП до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі – з використанням перехідних пристроїв.
4.11. Електромережі штепсельних з’єднань та електророзеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП потрібно виконувати за магістральною схемою, по 3 – 6 з’єднань або електророзеток в одному колі.
4.12. Штепсельні з’єднання та електророзетки для напруги 12 В та 42 В за своєю конструкцією мають відрізнятися від штепсельних з’єднань для напруги 127 В та 220 В.
Штепсельні з’єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 42 В, мають візуально (за кольором) відрізнятися від кольору штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.
4.13. Індивідуальні та групові штепсельні з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог НПАОП 40.1-1.01-97 та НАПБ А.01.001-2004.
4.14. Електромережу штепсельних розеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поруч зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, а також у пластикових коробах і пластмасових рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.
При розміщенні в приміщенні до п’яти ЕОМ з ВДТ і ПП допускається прокладання трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого чи важкогорючого матеріалу по периметру приміщення без металевих труб та гнучких металевих рукавів.
Не допускається в одній трубі прокладати ланцюги напругою до 42 В та вище 42 В.
4.15. При організації робочих місць операторів ЕОМ електромережу штепсельних розеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП у центрі приміщення прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не допускається застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, які містять сірку.
5.1. ЕОМ з ВДТ і ПП мають відповідати вимогам чинних в Україні стандартів і пройти державну санітарно-епідеміологічну експертизу згідно з Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.10.2000 № 247 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14.03.2006 № 120), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за № 4/5195.
5.2. ЕОМ з ВДТ та ПП закордонного виробництва повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або в іншій експлуатаційній документації.
5.3. За способом захисту людини від ураження електричним струмом ЕОМ з ВДТ і ПП мають відповідати I класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 “ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности” та ГОСТ 25861-83 «Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования по электрической и механической безопасности и методы испытаний» або мають бути заземлені відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
Неприпустимим вважається використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.
5.4. Відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.02.2005 . № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832 (ОСПУ-2005), потужність поглиненої дози в повітрі за рахунок супутнього невикористовуваного рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 0,1 мкГр.год.-1 на відстані 0,1 м від поверхні пристрою, під час роботи якого воно виникає.
6.1. Організація робочого місця оператора повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования».
6.2. Відстань від екрана до очей оператора визначається згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98 і повинна становити (600-700) мм.
6.3. Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98.
6.4. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.
6.5. За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 – 2 м.
6.6. При організації робочого місця, яке передбачає керування технологічним обладнанням (роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучких автоматизованих процесів тощо), слід передбачати:
достатній простір для оператора ЕОМ;
вільну досяжність органів ручного керування в зоні моторного поля (відстань по висоті – 900 – 1330 мм, по глибині – 400 – 500 мм);
розташування екрана ВДТ у робочій зоні, яке буде забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання ВДТ під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;
можливість повертання екрана ВДТ навколо горизонтальної та вертикальної осей.
7.1. Щодня перед початком роботи оператор ЕОМ повинен:
оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;
відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в відсутності відблисків на екрані ВДТ, відсутності зустрічного світла;
перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до електромережі;
очистити екран ВДТ від пилу та інших забруднень;
перевірити правильність організації робочого місця (відповідно до вимог розділу 6 Примірної інструкції) й за необхідності провести відповідні коригування.
7.2. При включенні ЕОМ необхідно дотримуватись такої послідовності дій:
приєднати у разі необхідності до ЕОМ (при вимкненому електричному живленні) певні ПП (принтер, монітор, сканер тощо);
увімкнути блок живлення;
увімкнути ПП;
увімкнути системний блок (процесор).
Відрегулювати яскравість екрану ВДТ, фокусування, контрастність.
7.3. Обладнання, принесене у холодну пору року в робоче приміщення знадвору, дозволяється підключати до електричної мережі після того, як температура обладнання зрівняється з температурою повітря відповідного робочого приміщення.
7.4. Про виявлення несправності обладнання інформувати свого безпосереднього керівника.
8.1. Оператор ЕОМ під час роботи зобов’язаний:
виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;
підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;
тримати відкритими всі вентиляційні отвори обладнання;
коректно закрити всі активні завдання у разі припинення роботи з ЕОМ;
негайно відключити ЕОМ з ВДТ і ПП від електричної мережі у разі виникнення аварійної ситуації.
8.2. У ході виконання робіт оператор ЕОМ повинен:
витримувати відстань від очей до екрану ВДТ в межах (60 – 70) см;
дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку, регламентованих перерв у роботі відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні):
для розробників програм – тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи з ВДТ;
для операторів ЕОМ з ВДТ і ПП – тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи з ВДТ;
для операторів комп’ютерного набору – тривалістю 10 хвилин, після кожної години роботи за ВДТ.
8.3. Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кровообігу тощо, визначених у додатку 7 до ДСанПіН 3.3.2.007-98.
8.4. Про виявлення несправності обладнання або інших факторів, які створюють загрозу для життя або здоров’я працівників, необхідно негайно інформувати свого безпосереднього керівника.
8.5 Не допускається:
виконання ремонту та налагодження ЕОМ, ВДТ і ПП безпосередньо на робочому місці оператора ЕОМ;
зберігання біля ЕОМ, ВДТ та ПП паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
відключення захисних пристроїв, самочинні зміни в конструкції ЕОМ;
використання ВДТ, у яких під час роботи з’являються не характерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
доторкання до задньої панелі системного блоку при включеному живленні;
вимикання живлення під час виконання активного завдання;
попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв;
приймання напоїв та їжі на робочому місці.
9.1. Після закінчення роботи з використанням ЕОМ необхідно дотримуватися такої послідовності вимикання обладнання:
закрити всі активні завдання;
переконатися у відсутності дискет та дисків у дисководах;
використавши опцію «Завершення роботи» у меню «Пуск», вимкнути живлення системного блоку;
вимкнути живлення всіх ПП;
вимкнути блок аварійного живлення (за наявності);
відключити ЕОМ, ВДТ та ПП від електромережі, при цьому забороняється тягнути штепсельну вилку за дріт.
9.2. Оглянути і привести до належного стану робоче місце, вимити з милом руки й обличчя.
9.3. Про всі недоліки, що виявилися в процесі роботи ЕОМ, ВДТ і ПП, повідомити свого безпосереднього керівника.
Оператор ЕОМ зобов’язаний:
у всіх випадках виявлення пошкодження проводів електричного живлення, несправності заземлення та інших пошкодженнях електрообладнання, виникненні запаху гарі, диму – негайно вимкнути електричне живлення і повідомити про аварійну ситуацію свого безпосереднього керівника й чергового електрика;
при попаданні людини під електричну напругу негайно звільнити її від дії струму шляхом вимкнення електричного живлення, до прибуття лікаря надати потерпілому долікарську медичну допомогу;
при будь-яких випадках порушень роботи технічного обладнання або програмного забезпечення негайно викликати представника технічної служби з питань експлуатації обчислювальної техніки;
у випадку виникнення різі в очах, різкого погіршення зору, виникнення головного болю, больових відчуттів у пальцях та кистях рук, посилення серцебиття – негайно припинити роботу з використанням ЕОМ, повідомити про те, що сталося, свого безпосереднього керівника й звернутися до медичної установи;
при загорянні обладнання негайно відключити його від електромережі;
про загорання повідомити свого безпосереднього керівника, оперативного чергового, пожежну службу; ужити заходів щодо ліквідації вогню за допомогою вуглекислотного або порошкового вогнегасника.
11.1. Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 для забезпечення захисту оператора та досягнення нормованих рівнів випромінювань ЕОМ з ВДТ і ПП рекомендовано застосування екранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засоби індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, які пройшли випробування в акредитованих лабораторіях та отримали позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
11.2. Профілактичні заходи для зниження нервово-емоційного напруження зазначено в додатку 8 до ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Директор Департаменту інфраструктури С.І. Лісняк
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…
Одеська ДПС надала відповіді на запитання щодо формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). 1. Яким чином визначати…
У разі здійснення операцій з постачання товарів у рахунок оплати праці працівників у рядку «Індивідуальний…