Актуальність проблеми повернення вкладниками депозитів із банків полягає в тому, що за останні півтора роки Національний банк України визнав неплатоспроможними майже 50 банків. І процес цей триває надалі. Під час написання цієї статті Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Профін банк”.
Більш того, навіть державний “Укрексімбанк” попросив кредиторів відстрочити термін погашення 750 мільйонів доларів до кінця липня цього року. Цей банк за розмірами депозитів юридичних осіб займає перше місце серед усіх банків України.
За описаних умов у вкладників банків виникла нагальна проблема повернення своїх депозитів. Деякі аспекти названої проблеми стали предметом розгляду цієї статті.
Види депозитів та деякі обмеження щодо їх залучення
Взагалі вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Таким чином, вклади (депозити) можуть розміщуватися у банку в гривні або в іноземній валюті.
Банк має право залучати кошти у вклади (депозити) від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб і це є одним із видів банківських послуг. Отже, кількість осіб, від яких банк залучає вклади (депозити), є необмеженою.
Але є певні обмеження щодо обсягу залучених вкладів (депозитів). Так, спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку. Це банки, які обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки. Проте в Україні більшість банків є не спеціалізованими, а універсальними.
Вимоги до договору банківського вкладу
Правовідносини банку з вкладниками виникають на підставі укладення договору банківського вкладу.
До джерел правового регулювання договору належать наступні нормативно-правові акти: ЦКУ(1), ГКУ(2), Закон №2121(3), Постанова № 516(4), Постанова №174(5).
Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти до неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Таким чином, предметом договору є грошові кошти (в національній або іноземній валюті). Договір укладається виключно в письмовій формі, порушення якої веде до визнання договору нікчемним.
Вклад (його частина) повертається на першу вимогу вкладника, передбачення в договорі положення, що порушує це право, є нікчемним. Виключення становлять лише договори з юридичними особами, в яких може бути встановлено інші умови.
Договір укладений з фізичною особою обов’язково має скріплюватися печаткою банку, а укладений з юридичною особою – печатками обох сторін. Один примірник договору обов’язково надається клієнту під підпис.
Сплата банком відсотків за користування коштами вкладників здійснюється у розмірі, що передбачений договором, в іншому випадку – у розмірі облікової ставки НБУ (ст. 1061 ЦКУ).
Варіанти розвитку подій
Розглянемо можливі схеми розвитку подій, за яких банк з тих чи інших причин не може або не має наміру повертати депозити вкладникам.
1. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації
Національний банк України відносить банк, у якому розміщений депозит, до категорії неплатоспроможних. На наступний робочий день, після отримання офіційного рішення Національного банку України про це, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) вводить тимчасову адміністрацію в банку строком на 3 місяці (строк може бути продовжено). Відповідна інформація розміщується на сайті Фонду та в газетах “Урядовий кур’єр” або “Голос України”.
Під час тимчасової адміністрації задоволення вимог вкладників не здійснюється, крім виплати коштів за вкладами, строк яких закінчився. При цьому виплати здійснюються в межах суми, що гарантується Фондом – до 200 000 гривень (включно з нарахованими відсотками). Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України. Для отримання коштів необхідно звернутися до банку із письмовою заявою. Враховуючи те, що банк являється проблемним, на практиці часто виникають проблеми при поверненні депозиту. Тому всі звернення необхідно здійснювати у письмовій формі.
Якщо під час тимчасової адміністрації буде знайдений інвестор, то зобов’язання щодо повернення коштів за вкладами переходять до нього.
2. Прийняття рішення про ліквідацію банку
Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, яку розпочинає Фонд з розміщенням відповідної інформації на сайті та в газетах “Урядовий кур’єр” або “Голос України”. Також інформація про ліквідацію буде відображена в ЄДРПОУ, де знайти її буде простіше ніж в офіційних виданнях. Вкладник може забрати свої кошти, на протязі одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку, у розмірі до 200 000 гривень, враховуючи відсотки згідно договору. Для цього треба звернутися до банка-агента, визначеного Фондом. Якщо розмір депозиту перевищує 200 000 гривень і вказані кошти вкладник отримав, то він має право протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, подати до банку заяву про свої вимоги, які можуть бути задоволені по мірі продажу майна банку, згідно статті 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Зокрема, вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.
3. Банк відмовляє у достроковому розірванні договору банківського вкладу
Часто клієнт має намір достроково розірвати укладений з банком договір. Не маючи наміру повернути кошти вкладнику, банк може відмовити у достроковому розірванні договору.
У цьому разі, згідно ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку, якщо не встановлене інше.
На підставі ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Отже, вкладник має право в будь-який час звернутися до банку, а в разі відмови або неотримання обґрунтованої відповіді – до суду – з вимогою про дострокове розірвання договору та стягнення на користь вкладника суми банківського вкладу. В такому разі суд задовольняє позовні вимоги.
Але зазначений позов не підлягає задоволенню, якщо він поданий після введення тимчасової адміністрації або ж на стадії ліквідації, оскільки наслідком зазначеного є спеціальний, описаний вище, порядок повернення коштів вкладників.
4. Банк відмовляє у поверненні коштів після закінчення дії договору банківського вкладу
Оскільки між банком та вкладником виникли договірні відносини, зокрема, укладений договір банківського вкладу, який відповідно до положень ст.ст. 524, 599, 625, 1058-1061 Цивільного кодексу України повинен виконуватись належним чином, тому на користь вкладника підлягають стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5. Неповернення депозитів, що зумовлено діями працівників банку
Такі дії можуть бути різними (навіть злочинними) та проявлятися, наприклад, у відсутності реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, необліковування на рахунку банку грошових коштів, залучених від вкладників на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу. Відповідні юридичні факти суди кваліфікують як невиконання банком своїх обов’язків за договором банківського вкладу.
6. Банк видає валютний депозит у гривні чи встановлює обмеження для щоденної видачі валюти
Що стосується проблемних банків, то згідно з ч. 5 ст. 26 ЗУ “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran291#n291) валютні депозити відшкодовуються в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день введення тимчасової адміністрації. Тобто, з моменту введення в банку тимчасової адміністрації, валютні депозити дійсно видаватимуться у гривні.
Проте, дуже часто банки, що не визнані проблемними, також намагаються повертати валютні депозити у гривні або ж встановлюють певні обмеження на видачу готівкової валюти. В результаті, клієнт може отримувати свій депозит протягом місяців мінімальними сумами. Вирішення цього питання на даний момент досить неоднозначне.
Постанова Правління НБУ від 29.08.2014 № 540 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0540500-14 ), а також постанова Правління НБУ від 30.05.2014 № 328 (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0328500-14 ) на даний момент є недійсними (вводили обмеження на зняття валюти).
У той же час 03.03.2015 р. було прийнято нову постанову Правління НБУ № 160 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0160500-15 ), яка в даному питанні повністю дублює дві попередні. Постанова встановлює наступні обмеження: клієнт може зняти з депозиту іноземну валюту в розмірі еквівалентному 15 000 грн в день (через касу або банкомат). Крім того, банкам дозволено здійснювати дострокове повернення валютних депозитів у гривні. Конвертація відбувається за курсом купівлі валюти на день видачі.
Але, слід зазначити, що є досить неоднозначна судова практика з цього питання і, враховуючи конституційне право володіти і розпоряджатися власним майном, дані обмеження цілком можливо оскаржити в судовому порядку.
Приклад двох абсолютно протилежних рішень одного і того ж суду з даного питання:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42183200
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43037470
7. Ліквідація банку на стадії виконавчого провадження
Зрозуміло, що банк, який створює певні перешкоди клієнтам для отримання депозитних коштів (навіть якщо НБУ він не визнаний проблемним), має певні фінансові труднощі. Тому іноді виникає наступна ситуація: банк не повертає кошти за депозитом, клієнт звертається до суду, отримує позитивне рішення, виконавча служба відкриває провадження для примусового виконання рішення. На цій стадії ви дізнаєтесь, що НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку – боржника. Це є підставою для закінчення виконавчого провадження державною виконавчою службою. Тому необхідно проконтролювати хід цієї справи та після закінчення виконавчого провадження та направлення матеріалів до уповноваженої особи Фонду, звертатися за відшкодуванням своїх коштів вже до Фонду в загальному порядку.
Можливі дії вкладників, направлені на повернення депозитів
Розглянемо можливі дії вкладника, якщо банк за тих чи інших підстав відмовляється сплатити йому грошові кошти.
1. Звернення із заявою до банку
Як вже зазначалось, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. У разі невиконання або неналежного виконання банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (його частини), вкладник може звернутися до банку із Заявою(https://docs.google.com/document/d/12cVMNztNYeyXrzG9JazsLHySVv3GtEsLsR9URZWVPQQ/edit) про повернення коштів або із іншою аналогічною вимогою. При цьому банк зобов’язаний прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку. А у разі відмови – видати фізичній особі письмове повідомлення із зазначенням причин для цього. Банк зобов’язаний виконати вимогу відповідно до умов договору.
2. Звернення із скаргою до Національного банку України
Якщо наведені дії ні до чого не призвели, то наступним етапом на шляху отримання вкладу може бути звернення зі скаргою до голови Національного банку України(https://docs.google.com/document/d/1DSCQZFRaq8gQxEKVOPIJ1DQg7nQMX2UW6IGZV5fY0Fw/edit) або до його департаменту банківського нагляду – на підставі ст.ст. 66, 67 Закону України “Про банки та банківську діяльність”. У скарзі потрібно описати дії банку, які призвели до порушення права вкладника на отримання своїх грошових коштів. До скарги потрібно додати розрахунок заборгованості, копію договору банківського вкладу та копію документів стосовно повернення коштів, які подавались до банку, а також відповідь банку, якщо така була отримана вкладником.
3. Звернення із позовом до суду
Якщо ж звернення до НБУ не дало бажаного результату, вкладникові потрібно звертатися до суду з позовною заявою(https://docs.google.com/document/d/1HfLEJHP6Z3gDkBQqaUCeq594AHapLldZGwrIjIO9p4I/edit). Предметом позову здебільшого можуть бути вимоги: про стягнення депозиту та заборгованості за відсотками; про дострокове розірвання договору банківського вкладу і видачу вкладу. Додатково можна заявити вимоги про стягнення зазначених коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. До позовної заяви додаються копії тих самих документів, що й до Національного банку України. Також слід зазначити, що за подання позову у зв’язку із неповерненням банківського вкладу у визначений строк, судовий збір не оплачується. Більш детально особливості судового розгляду розглядалися нами у цій статті.
Приклад позовної заяви (https://docs.google.com/document/d/1HfLEJHP6Z3gDkBQqaUCeq594AHapLldZGwrIjIO9p4I/edit)
4. Виконання судового рішення
Після набрання судовим рішенням про стягнення грошових коштів законної сили та отримання виконавчого листа/судового наказу, з метою остаточного отримання коштів, вкладник повинен пред’явити їх до виконання у відповідну виконавчу службу. Також доцільним буде накладення арешту на майно та кошти банку, що знаходяться на його рахунках. Дана процедура виконується згідно постанови державного виконавця. Але треба мати на увазі, що державному виконавцю забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.
На останок зазначимо, що, з метою повернення депозитів з проблемних банків, юридичним та фізичним особам варто звертатися до послуг кваліфікованих юристів, або адвокатів, адже це максимально буде сприяти захисту прав та законних інтересів вкладників і дозволить захистити їх від порушень банками умов своєчасного повернення вкладів.
Автор: Филипп Орлов, старший партнер, юридична компанія “Наказ”
_____________________________________________________
(1) Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.№ 435-IV.
(2) Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436- IV.
(3)Закон України від 07.12.2000 р.№ 2121-III “Про банки та банківську діяльність”.
(4) Постанова Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516 ” Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами “.
(5) Постанова Правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174″ Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні”.
