Причини анулювання реєстрації платника ПДВ 

Анулювання реєстрації платником ПДВ може бути ініціативою:

• самого платника податку (див. добровільне анулювання платника ПДВ);
• ДПС, примусово – як “покарання”, наприклад при неподачі податкових декларацій, наявності рішення суду;
• ДПС, “автоматично”– якщо відбувається ліквідація юрособи, припинення реєстрації ФОП, а також при переході єдиноподатника (юрособи/фізособи) на групу податку/ставку, яка не передбачає сплати ПДВ.

Також сюди належить закінчення дії договору про спільну діяльність без створення юрособи. Порядок проведення анулювання реєстрації прописаний у ст. 184 ПКУ та у розділі V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 

Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ

У цілому процедура анулювання ПДВ-реєстрації за добровільним рішенням платника податку виглядає наступним чином:

1. проведення інвентаризації товарів (послуг), необоротних активів при придбанні яких було визнано податковий кредит з ПДВ (цей крок необхідний для виконання наступного умовного продажу);
2. не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ суб’єкт господарювання має скласти податкову накладну на компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (умовний продаж) щодо товарів (послуг) по товарам (послугам), по яким було раніше отримано податковий кредит та які не були використані ним у господарській діяльності до дати анулювання (п. 184.7 ПКУ). Це стосується не тільки ТМЦ, але й необоротних активів, а також дебіторської заборгованості за сплаченими, але ще не отриманими товарами, роботами, послугами (так як вони не отримані, то й не були використані) за умови, що по ним був сформований податковий кредит. Базою нарахування ПДВ має бути звичайна ціна, яка відповідає ринковій (див. п. 14.1.71 ПКУ). 
3. Зареєструвати усі не зареєстровані податкові накладні та розрахунки коригування, включаючи й згадану вище компенсуючу податкову накладну на умовний продаж. Якщо це не зробити, то після дати анулювання право на реєстрацію буде втрачено
4. Виправити помилки у минулих  деклараціях, якщо такі є і про них відомо платнику податку. Після анулювання реєстрації таке право буде втрачено (роз’яснення ДПС ЗІР 101.03);
5. Заявити на відшкодування ПДВ в декларації з ПДВ за останній звітний період, так як потім ця можливість також буте втрачена. Відшкодування ПДВ – це повернення ПДВ з бюджету, якщо є “мінус” у декларації (від’ємне значення ряд. 21).

Отримання відшкодування після анулювання реєстрації 

Після анулювання реєстрації отримати відшкодування можна, але воно має бути заявлене в останній декларації, так як потім декларації уже подаватися не зможуть, а тому можливість бюджетного відшкодування ПДВ буде втрачена.

• Щоправда у ПКУ прямої заборони щодо цього й немає, але повертати доведеться через суд;
• платник податку подає заяву за формою № 3-ПДВ (крім переходу на єдиний податок/зміни групи чи ставки на єдиному податку, коли достатньо заяви про перехід, абз. 6 п. 5.4 Положення № 1130);
• орган ДПС приймає рішення про анулювання реєстрації за заявою платника протягом 10 кал. днів (п. 184.4 ПКУ);
• протягом 3-х робочих днів орган ДПС повідомляє про анулювання платника податку письмово або в електронній формі (залежить від того, в якій формі була подана заява на зняття з реєстрації) або надає відмову від анулювання з поясненням причин;
• за останній звітний період треба не забути подати й останню декларацію з ПДВ та погасити податкове зобов’язання грошима, які є на ПДВ-рахунку в СЕА (п. 27 Порядку з постанови Кабміну від 16.10.2014 р. № 569).

Декларація подається у звичайні строки – не пізніше 20-го числа місяця, який настає за звітним (роз’яснення ДПС 101.23 ЗІР).

 Увага:  З дати анулювання ПДВ-реєстрації особи суб’єкт господарювання позбавлений права формувати податковий кредит та складати податкові накладні, а також і розрахунки коригування (п. 184.5 ПКУ, п. 5.12 Положення № 1130)!

Останні податкові накладні та залишок коштів на ПДВ-рахунку

З огляду на описану вище процедуру, ще раз зверніть увагу, що  треба встигнути до анулювання платником ПДВ:

• зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до дати  знаття з реєстрації.

Після зняття з реєстрації ви цього просто не зможете зробити. За це буде штраф за нереєстрацію податкової накладної (50% за п. 1201.2 ПКУ), так як навіть з простроченням формально уже зареєструвати податкову накладну буде неможливо.

• Окрім цього ви підставите своїх покупців, адже вони не зможуть отримати податкового кредиту;
• попросити своїх постачальників теж зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, так як після дати зняття з реєстрації права використати їх для збільшення податкового кредиту уже не буде;
• проаналізувати, на яку суму треба нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 184.7 ПКУ.

Виняток – це анулювання реєстрації через реорганізацію (приєднання, злиття, перетворення, поділ, виділ);

• поповнити ПДВ-рахунок в Казначействі (СЕА), якщо на ньому не вистачає коштів;
• до дати подачі останньої декларації з ПДВ вивести кошти з ПДВ-рахунку, якщо там є надлишок, так як усі вони будуть списані до держбюджету (для цього треба скласти заяву за формою 4 до декларації з ПДВ та вказати там банківський рахунок).

Якщо все ж таки кошти з ПДВ-рахунку забрала держава, то тоді слід подати заяву на повернення з бюджету надміру сплачених податків або зарахування суми в рахунок інших податків.

Заява може бути: подана в електронній формі (ідентифікатор F1302001); у довільній формі у pdf форматі через меню “Листування з ДПС” у електронному кабінеті платника податку (роз’яснення ДПС ЗІР 129.04).

Увага: Компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ треба нарахувати на:

• ТМЦ, які були придбані, але ще не використані у господарській діяльності, наприклад непродані товари, невикористана сировина, паливо тощо;
• вартість робіт/послуг, яка увійшла до вартості незавершеного виробництва та готової продукції, якщо мала місце така ситуація. Доведеться рахувати їх частку у такому незавершеному виробництві;
• необоротні активи, які були придбані та повністю неамортизовані. 

 Необоротні активи можна вважати невикористаними у господарській діяльності саме у неамортизованій частині вартості.  Якщо необоротний актив був повністю амортизований (залишкова вартість – 0 грн), то тоді ПДВ не нараховується.

Наприклад, такий ефект щодо МНМА дає метод нарахування амортизації 100%; суму ПДВ у дебіторській заборгованості по сплаченим авансам за товари, роботи, послуги, які на дату зняття з реєстрації ще не отримані. 

Анулювання реєстрації та звичайна ціна основних засобів

Ще один суттєвий нюанс з приводу необоротних активів, у т.ч. основних засобів. Тут є невизначеність. Податківці наполягають на нарахуванні податкового зобов’язання з ПДВ не на залишкову вартість, а на звичайну ціну  (лист ДФС від 25.10.2017 р. № 2370/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДФС від 12.11.2015 р. № 24137/6/99-99-19-03-02-15).

Як визначати звичайну (ринкову) ціну при цьому не врегульовано. Зрозуміло, що бувший у вжитку основний засіб має мати вартість меншу, ніж новий. Такий ПДВ вважають іншим, ніж той який виникає при ліквідації основних засобів чи переведенні їх у негосподарську діяльність, коли можна застосувати залишкову вартість відповідно до пп. 198.5 ПКУ, 189.1 ПКУ .

Увага: При анулюванні реєстрації ПДВ є проблема визначення звичайної (ринкової) ціни основних засобів.

Заява на анулювання ПДВ-реєстрації

Заява про анулювання реєстрації платника ПДВ № 3-ПДВ подається засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Суб’єкти господарювання, що переходять на єдиний податок без сплати ПДВ можуть форму № 3-ПДВ не подавати, якщо в заяві про перехід на єдиний податок проставили відповідну відмітку, що не будуть платниками ПДВ (п. 5.4 Положення № 1130).

При анулюванні ПДВ-реєстрації за рішенням органу ДПС або суду заяву за формою № 3-ПДВ також подавати не треба. Самостійне рішення орган ДПС про анулювання реєстрації приймає на основі затвердженого ліквідаційного балансу, передавального акту, розподільчого балансу, заяв про реєстрацію платником єдиного податку, даних державного реєстру про припинення діяльності, даними реєстру податкових декларацій, судового рішення, судового рішення про оголошення ФОП померлою чи безвісти відсутньою, інформації органів держреєстрації про смерть фізособи тощо (п. 5.5 Положення № 1130). 

Останній день реєстрації податкових накладних

 Деяку невизначеність в діючому законодавстві податківці усунули у своєму листі від 28.09.2015 р. № 20534/6/99-99-19-03-02-15, де посилаючись на п. 184.7 ПКУ податківці однозначно відповідають:

• день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ;
• в день анулювання така особа має право складати податкові накладні.
• Податкова накладна, яка була зареєстрована в день анулювання ПДВ-реєстрації залишається повноправною накладною та є підставою для податкового кредиту для покупця.

Увага: Якщо ДПС анулювала реєстрацію самостійно, то вона має повідомити про це протягом 3-х робочих днів після дня анулювання, причому письмово (п. 184.10 ПКУ)

Важливий наслідок: після дати анулювання платник податку уже не може виправити помилку, так як уже ж не можна ввести розрахунок коригування та подавати уточнюючі декларації (роз’яснення ДПС у 101.01.02 ЗІР). При цьому від штрафів ніхто платника податку не звільняє, тому треба бути прискіпливо уважним, щоб попрощатися з ПДВ безболісно.

• ПН на компенсуюче податкове зобов’язання при анулюванні ПДВ ДПС не дає точних вказівок щодо такого типу податкових накладних, але відомо, що: така накладна може бути зведеною або окремо по всім об’єктам умовного продажу; у лівому верхньому кутку треба зробити позначку “Х” та вказати тип причини – “10”  (анулювання реєстрації);
• у рядку “Індивідуальний податковий номер” відображається умовний ІПН “600000000000”, а в інших рядках – власні дані (ЗІР 101.16);
• решта граф заповнюється у загальному порядку.

 Дану накладну обов’язково треба не тільки скласти, але й зареєструвати в ЄРПН.  Останній день реєстрації – день анулювання ПДВ-реєстрації, а не звичайний 15-денний період чи 20-денний період з кінця місяця для зведених податкових накладних.

Отже, краще це зробити завчасно.  Пізніше уже просто технічно не буде можливості це зробити, так як неплатник не має можливості реєструвати накладні у ЄРПН.

Бухгалтерський облік компенсуючого ПДВ

  У бухгалтерському обліку суму податкового зобов’язання з умовного продажу рекомендуємо нарахувати у складі інших операційних витрат бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 641. Це найбільш простий і зрозумілий варіант. Включати ПДВ до первісної вартості ТМЦ, необоротних активів тощо не радимо, так як первісна вартість таких активів утворюється при їх придбанні (диві. НП(С)БО 7 “Основні засоби”, НП(С)БО 9 “Запаси”), а потім вона не змінюється окрім випадків переоцінки, поліпшення, зменшення корисності.   Кращого варіанту просто немає.

Останній звітний податковий період та декларація

Крайніми датами останнього звітного податкового періоду для платника податку є (п. 184.6 ПКУ):

• початок – день наступний за останнім днем попереднього звітного періоду;
• кінець – день анулювання реєстрації.

Наприклад, якщо анулювання ПДВ-реєстрації відбулося 12.01.2021 р., то останнім звітним періодом буде 01.01.2021-12.01.2021 р. Спеціальних строків така кінцева декларація не має, тому має бути подана у звичайному порядку протягом 20 кал. днів для місячного звітного періоду або 40 кал. днів для квартального звітного періоду, який був у суб’єкта господарювання. Суми компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ (умовного продажу) відображаються в ряд. 1.1 декларації з розшифровкою в розділі І додатка Д5. Окремо треба виділити ПДВ по необоротним активам у рядку “Постачання необоротних активів” додатка Д5. Якщо виникають зобов’язання до сплати, то їх треба сплатити в 10-денний період за граничним строком подачі.

 Стаття підготовлена за матеріалами журналу “Головбух”