На сайті ВРУ зареєстровано законопроєкт №10186 від 24.10.2023 р. про заборону продажу на території України програмного забезпечення (електронних поставок), для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого використано програмний код, написаний мовою країни-агресора.
Його автором є Заблоцький Мар’ян Богданович (партія “Слуга Народу”).
В пояснювальній записці до законопроєкту №10186 йдеться, що РНБО, 28 квітня 2017 року, прийняла рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” та наклала на програмні продукти розробника цієї платформи санкції, а саме: заборонила продавати такі програмні продукти на території України. Одночасно, заборонивши використання державними установами таких програмних продуктів, до розробників яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Таке використання створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності та доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах.
Але за понад 5 років існуючої заборони продажу нових продуктів «1С», в Україні створили і запустилися в роботу десятки українських та міжнародних альтернативних програмних продуктів для податкового та бухгалтерського обліку.
Проте, незважаючи на введені санкційні заходи, на 19-ому місяці війни, суб’єкти господарювання використовувати російський «1C» та його аналоги не перестали. В Україні зберіглося їх домінуюче становище на ринку, а це понад 80% бізнесу (з обсягом послуг на суму понад пів мільярда гривень), так чи інакше, залишаються користувачами та продовжують купувати для податкового та бухгалтерського обліку програмне забезпечення (електронні поставки) програмний код (компілятор), в якому написано мовою країни агресора.
Від себе зауважимо, що у 2023 році за підписаним Зеленським Указом Україна офіційно запровадила санкції проти низки російських IT-компаній. До списку потрапила “1С”, під санкціями також “Програмні продукти “Парус” і АТ “Ситроникс”, які спеціалізуються на автоматизації. Указ діє з 18 квітня 2023 року.
Згодом Федоров підкреслив, що бізнесу і держсектору в Україні знадобиться кілька років для повної відмови від програмного забезпечення російської розробки, такого як 1С. А тепер дізнаємося, що пропонує законопроєкт.
Мета законопроєкту
У зв’язку з чим, пропонується задля продовження, посилення заборонних чи обмежувальних норм щодо держави-агресора, захисту безпекових та економічних інтересів України, подальшого унеможливлення обходу санкцій, шляхом проведення ребредингу компаній пов’язаних із російськими розробниками програмних продуктів, пришвидшення подолання тотальної залежності від таких продуктів, і переходу на українські чи міжнародні альтернативні програмні рішення.
Ключовими цілями законопроєкту є подальше посилення та вдосконалення санкційної політики, мінімізації шкоди від країни-агресора для своїх національних інтересів, продовження захисту своїх безпекових та економічних інтересів, у сфері IT-послуг, подальшого унеможливлення обходу санкцій, пришвидшення подолання тотальної залежності від програмних продуктів при створенні яких було використано програмний код написаний мовою країни агресора, і переходу на інші українські чи міжнародні альтернативні програмні рішення, заборона продажу програмних продуктів при створенні яких було використано програмний код написаний мовою країни агресора, введення відповідальність за порушення встановленої заборони.
Що пропонується законопроєктом?
Законопроєктом, зокрема, передбачено:
– заборонити, на території Україні, продаж програмного забезпечення (електронні поставки), при створенні якого було використано програмний код написаний мовою країни агресора;
– встановити відповідальність за порушення заборони, щодо продажу програмного продукту для податкового та бухгалтерського обліку, при створенні якого було використано програмний код написаний мовою країни агресора;
– встановити можливість подальшого функціонального використання на законних підставах підприємствами (крім державних та комунальних) придбаних, до набрання чинності запропонованих законодавчих змін, програмних продуктів, при створенні яких було використано програмний код написаний мовою країни агресора.
