Реорганізація ДФС за 3 місяці, а якщо виникнуть труднощі – за півроку

Ексклюзивне інтерв’ю міністра фінансів України Оксани Маркарової агентству “Інтерфакс-Україна”

Ми пропонуємо увазі читачів лише частину, котра входить в коло інтересів наших читачів.

Із повним інтерв’ю ви можете ознайомитися тут

Маємо зробити реформування ДФС максимально непомітним для бізнесу

– Уряд затвердив розділення ДФС. Цей процес можливо провести без законодавчих змін? Який ризик, що реалізація цього рішення може бути зупинена через суди?

– Я переконана, що функції митниці й податкової суттєво відрізняються. Митниця має, у першу чергу, захищати економічний простір, а тільки потім – виконувати сервісну функцію з розмитнення переміщених товарів в обидва боки. А податкова насамперед має бути сервісною для обслуговування платника податків. І, нарешті, трансформована податкова (фінансова) міліція – це вже по душу тих, хто добровільно не хоче сплачувати податки, чию діяльність треба розслідувати й кого треба карати за порушення у податковій сфері.

Ми з липня опрацьовували це питання в міністерстві, залучали міжнародних експертів, витратили певний час, щоби переконати міжнародних партнерів у необхідності роз’єднати цю структуру.

Очевидно, що з 2012 року об’єднання для деяких структур так і не відбулося повноцінно. Десь переважали митники, а десь – податківці. Ми проаналізували деякі європейські моделі об’єднаних структур, наприклад британську (хоча там сильно допомагає природний кордон), і прийшли до висновку, що простіше реорганізувати ці органи в більш ефективні, електронізовані, краще забезпечені, менші по чисельності, але окремі. Вдалося переконати колег, що основна частина реформи буде реалізована, але в кожній службі окремо. І це буде набагато ефективніше.

Реформа ДФС на першому етапі можлива без змін до законодавства. Перший етап – це створення податкової й митної служб. Другий етап вимагає змін до законодавства – це створення служби фінансових розслідувань, яке матиме назву чи СФР, чи НБФБ, але головне – буде аналітичним і спроможним органом фінансових розслідувань.

– Умови програми МВФ передбачають створення СФР чи НБФБ?

– Це частина нашої реформи. Програма не фокусується на деталях назви кожного органу. Головне, що ми поділяємо філософію зміни і верхнерівневу концепцію того, як має відбуватися реформа. Ми вирішили спершу розпочати розділення й оголосити конкурси на голів двох нових структур. Рішення уряду вже дозволяє нам це зробити. На наступному Кабміні затвердимо, сподіваюся, концепцію реформи.

– Тільки керівники нових структур будуть новими чи всередині їх також буде оновлення кадрів?

– Плануємо створити дві нові структури й на конкурсах обрати їхніх керівників. Наша нинішня модель – реорганізація структур шляхом поділу і переведення. Яким чином – це завдання керівників, котрі досить швидко муситимуть напрацювати план реформи.

До речі, стосовно митниці я вважаю правильним, щоб це не була державна служба. Щоби були чіткі контракти – набирати митників, ставити їм показники ефективності. За законом про держслужбу питання конкурсів дуже зарегульоване, хоча можливе переведення на рівноцінні позиції всередині. Це дає теоретичну можливість порядних, ефективних працівників переводити в нову службу. Однак це вже завдання нового керівника.

– Коли очікувати цих нових керівників?

– Прийняте Кабміном 18 грудня рішення дозволяє розпочати юридично створювати ці дві структури. Будемо намагатися оголосити конкурси в січні. Це за планом, але може бути по-різному. От, наприклад, ми створюємо Фонд підтримки інновацій, і вже кілька разів вимушені перепогоджувати документи та наново подавати на реєстрацію…

– Спершу Кабмін прийняв рішення про розподіл ДФС на дві юрособи, а лише за тиждень розглядатиме нову концепцію реформи ДФС – це не суперечить одне одному?

– Ні. Концепцію ми вже напрацювали та обговорили, вона погоджена з нашими міжнародними партнерами, 18 грудня представлена на парламентському комітеті й обговорена з ним. Тобто для нас рішення про розділення не викликає сумнівів. Хоча всередині, в наповненні, ще багато відкритих питань. Бо концепція – це верхнерівневий документ. Він просто говорить, як ми розділяємо, куди рухаємось, які принципи закладаємо в зміни. А далі буде створена робоча група чи координаційний комітет за участю парламентарів, міжнародних експертів, технічних місій, колег з інших місій. Буде великий tax force. І це буде постійно діючий орган.

– За останні кілька років ДФС суттєво скоротилась – до 41 тис. співробітників. Поділ приведе до нових скорочень чи, навпаки, кількість працівників зросте?

– Є дві цілі: максимально електронізувати всі послуги і в межах виділеного фонду збільшити заробітні плати. Вони мають бути гідними, щоби люди працювали чесно. Наступного року 10% від перевиконання по митниці буде скеровано на реформу та закупівлю сканерів. Такі матеріально-технічні поліпшення як закупівля сканерних систем, дадуть можливість для скорочення штату. Але скорочення просто заради скорочення не має сенсу.

– В бізнесу реорганізація ГФС такого масштабу викликає побоювання. Тим більше, що ідея створення єдиної ДФС продавалася під лозунгом, що регулювання та перевірок буде менше і контакт буде з одним органом, а не з двома. Чи приведе поділ до збільшення витрат бізнесу на адміністрування?

– Насправді ні. По-перше, не кожен бізнес стикається з митницею.

– Коли митниця та податкова були окремими органами, між ними була міжвідомча боротьба, від якої також бізнес іноді страждав.

– Ми маємо зробити реформування органу максимально непомітним для бізнесу. Перший квартал ДФС працює так, як до того. Не зупиняємо планову роботу ні на митному, ні на фіскальному напрямку. Але є окрема група, яка напрацьовуватиме всі юридичні документи для двох юросіб. Буде великий план передачі активів, ІТ-функцій, кабінетів, і для бізнесу це має відбутися непомітно.

– Свого часу пан Клименко, зливаючи ці дві структури в одну, говорив про створення єдиних IT-баз як переваги такої моделі. Мовляв, якщо підприємець під час ввезення товару занизив його митну вартість, то його “доженуть” податком на прибуток під час продажу. Ці єдині база були створена? Які ризики їх втратити?

– У мене ще від появи першої концепції Є-Data в 2015 році є ідея об’єднати в одне фінансове середовище все, що пов’язане з публічними фінансами. Це може бути не одна база, але вони мають між собою комунікувати за однаковими ідентифікаторами. Це те, що ми вже починаємо робити із електронними деклараціями: не треба кожному подавати купу довідок, якщо ці дані вже є в базі. Може бути декілька баз даних, але щоб вони між собою “спілкувались”.

– Зв’язки між цими базами не проблема встановити?

– Безумовно. При передачах нічого не буде втрачено. Проведення повного ІТ-аудиту допоможе створити чіткий план міграції баз. Для митниці це дуже важливо, бо наступний крок – налагодження обміну інформацією з нашими іноземними колегами.

У певний час ми дійдемо до того, що зможемо контролювати товар від перетину кордону до полиці магазину, але це не близька перспектива. А ось повноцінний обмін інформацією з нашими європейськими партнерами, щоби бачити товар, який в’їжджає, може дати дуже швидкий позитивний ефект, і це наш пріоритет на 2019 рік.

– Зараз наші партнери не йдуть на контакт, бо остерігаються, що їхні дані не будуть достатньо захищені.

– Так, це питання підіймають в першу чергу, бо хочуть бути впевненими, що комерційна інформація, якою вони з нами обмінюються, буде захищена. Тут є стратегічні, глобальні речі і більш операційні. З одного боку, Верховна Рада має ухвалити ряд законопроектів, які, в тому числі, гармонізують наше законодавство з ЄС. Зокрема, проект закону про обмін інформацією. Влітку ми підписали MLI (Багатостороння конвенція про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, для протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку, ряд окремих договорів з кожною країною – ІФ), що наближає нас до цього. Ми поступово з усіх сторін йдемо до того, щоб уможливити такий обмін. А коли в нас буде окрема юридична структура, це полегшить процес.

Ми також обговорюємо з групою експертів, як зробити публічною інформацію про митну вартість без комерційної складової. Наприклад, можна буде подивитися, за якою ставкою де розмитнюються приблизно ті ж самі товари. Зрозуміло, що комерційні умови контрактів можуть відрізнятися, але не в три, не в десять разів…

– Які ще принципові речі містить концепція? Наприклад, щодо внутрішніх митниць?

– Цей та ще багато інших нюансів будемо обговорювати наступні три місяці.

– Нещодавно ваш попередник Олександр Данилюк дав кілька гострих інтерв’ю щодо реальної, за його словами, ситуації в ДФС загалом, і на митниці зокрема. На ваш погляд, нова реформа дозволить зробити ДПС і ДМС більш незалежними від правоохоронних органів? Ви, як міністр фінансів, матимете більший контроль за ними і більшу певність у тому, що ваші завдання будуть виконуватися?

– Мабуть, це одна з найскладніших реформ в зоні відповідальності Мінфіну, зважаючи на те, яку кількість людей і інтересів вона зачіпає, яка протидія буде виникати. Якщо будемо робити все правильно, буде сильна протидія.

Для нас ключове питання реформи в тому, що ці органи залишаються в координації Мінфіну. На центральному рівні буде розроблятися політика, процедури і заходи. Деякі речі повинні робитися виключно на центральному рівні. Наприклад, трансфертне ціноутворення (ТЦО) – для нього все законодавство вже прийнято, але воно досі повноцінно не запроваджено. Реформа посилює відповідальність і вплив Мінфіну, в тому числі – щодо контролю за виконанням певних показників ефективності.

Виділення служб в окремі юрособи зменшує вплив на них на регіональному рівні. З іншого боку, сподіваємося на підтримку чесного бізнесу, який зацікавлений в змінах середовища.

– А сильним був спротив? Були ідеї підпорядкувати митницю та податкову Кабміну?

– Я таких ініціатив за останні вісім місяців не чула, і під час обговорення концепції і прем’єр-міністр, і мої колеги в Кабміні повністю поділяли мою позицію, що й податкова служба, і митна служба, як і ДФС, зараз повинні залишатися в підпорядкуванні Мінфіну.

– Серед умов меморандуму з ЄС щодо надання макрофіну значиться реформування ДФС “з чіткими результатами”. Що для вас чіткі результати?

 – Це ряд KPI, в тім числі – за сервісними функціями.

– Оголошуючи конкурси на голову податкової служби та митниці, ви бачите на ринку людей, які мали би більшу довіру, ніж останні очільники ДФС?

– Це буде найбільший наш виклик – залучити до конкурсів максимальну кількість фахівців. Скажу відверто: спілкувалася з багатьма професійними людьми, які мають хорошу репутацію, всі готові радити і допомагати, але поки ніхто не зголосився, не підтвердив свою згоду подаватися на конкурс. Але в нас немає іншого механізму, ніж конкурс.

На відміну від 2015 року стало дуже складно залучити на державну службу людей не з державної служби, з бізнесу, з юридичних компаній. Всі розуміють, що це дуже тяжка й невдячна робота, пов’язана з публічністю, зокрема – критичною публічністю. Особливо у виборчий рік.

– Є також побоювання, що ця реформа, що буде впроваджуватися якраз у розпал виборчого процесу, призведе до погіршення показників бюджету.

– Ми саме тому і робимо процеси паралельними. ДФС працює так, як вона працює – за розписом. В тому числі позитивні зміни в системі відшкодування ПДВ, “електронний кабінет” залишаються абсолютно недоторканими і продовжують розвиватися. Ми в Мінфіні зараз рухаємося за тими планами, які я задекларувала на початку червня, видаємо заплановані узагальнюючі податкові роз’яснення – їх вже 15. Водночас велика група, у тому числі із представниками ДФС, під керівництвом мого заступника Сергія Верланова буде займатися створенням нового. Будемо подвійно слідкувати, щоби за цей час не сталося нічого неочікуваного.

Більше працюватимемо в першому кварталі над трансфертним ціноутворенням. Для нас це питання – один з головних пріоритетів. Це дуже аналітична, предметна робота з відпрацювання кейсів по ТЦО, і відносно невелика кількість зусиль може дати ефективний результат. Ми вже запросили в ОЕСР допомогу від їхньої структури “Податкові інспектори без кордонів”.

–

Джерело