Необхідність догляду за хворою дитиною є одним із видів страхових випадків, коли у застрахованої особи, якій видано листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною, виникає право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 роківвиплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Порядок видачі листків непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї або хворою дитиною врегульовано розділом 3 наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 13.11.2001 № 455 (далі – Інструкція № 455).
Для догляду за хворою дитиною листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд (п. 3.1 Інструкції № 455).
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 455 для догляду за хворою дитиною віком до 14 років листок непрацездатності видається на період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більше 14 календарних днів, а для догляду за дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Після виписки дитини із стаціонару в гострому періоді захворювання листок непрацездатності видається або продовжується до одужання дитини, але в межах установленого терміну з урахуванням днів листка непрацездатності, що був виданий для догляду за дитиною до стаціонарного лікування (п. 3.8 Інструкції № 455).
Якщо дитина продовжує хворіти, то особі, яка здійснює догляд за нею, після закінчення максимального терміну листка непрацездатності, передбаченого законодавством України, видається довідка за формою, встановленою Міністерством охорони здоров’я України (ф. № 138/0). Зазначена довідка не є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.
У разі якщо в сім’ї хворіють двоє або більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один листок непрацездатності. У разі виникнення захворювання у дітей в різний час листок непрацездатності видається в кожному конкретному випадку окремо.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі хвороби дитини віком до 14-ти років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується не більше як за 75 календарних днів протягом календарного року.
Згідно із ч. 6 ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку із навчанням або творчій відпустці.
Листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3 років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, у випадку пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років) на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною (п. 3.13 Інструкції № 455).
Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання відповідно до ч. 5 ст.22 3акону № 1105.
Разом з цим, п. 3.15 Інструкції № 455 визначено, що листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років.
Право на отримання допомоги по догляду за хворою дитиною до трьох років настає у застрахованої особи тільки у разі припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1105 розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).
Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 3 ст. 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування зобов’язана розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25.
