Розрахунок податків із зарплати/виногороди за договором ЦПХ на прикладах

Корисна інформація для роботодавців — як правильно рахувати податки із заробітної плати та ЄСВ і які документи вимагати у працівника для підтвердження права на пільги.

Корисна інформація для працівників — як перевірити, скільки отримає «на руки» особа, що працює повний місяць, на умовах неповного робочого часу, за договором ЦПХ, та/або має податкову пільгу, після вирахування податків із заробітної плати. В яких випадках пільговик, який отримує зарплату понад 2 690 грн на місяць, може реалізувати право на пільгу. І ще: сума ЄСВ не вираховується із зарплати працівника, внесок за ставкою 22 % нараховує і сплачує роботодавець.

Законом України від 23.11.2018 р. № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату:

• у місячному розмірі з 1 січня — 4 173 грн;
• у погодинному розмірі з 1 січня — 25,13 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року — 1 921 грн, з 1 липня — 2 007 грн, з 1 грудня — 2 102 грн. 

Податкова соціальна пільга становить у 2019 році для будь-якого платника 960,50 грн. Розмір підвищеної податкової соціальної пільги: 150 % ПCП = 1440,75 гpн; 200 % ПCП = 1 921 гpн.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, у 2019 році дорівнює 2 690 грн. Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2019 році і діятиме до 31 грудня п. р. включно. 

Приклад 1. Працівникові нараховано за повний відпрацьований місяць 4 173 грн –мінімальну зарплату. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2 690 грн)

1. Рахуємо ПДФО: 4 173 × 18 % (ставка ПДФО) = 751,14 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання з заробітної плати = 813,74 грн (751,14 грн + 62,60 грн).
До виплати працівникові — 3359,26 грн (4 173 грн – 751,14 грн – 62,60 грн).
Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Приклад 2. Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 4 173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150-відсткову податкову соціальну пільгу згідно пп. а) п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у такому випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абзацом 2 п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2 690 грн та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 5 380 грн (2 690 × 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2 881,50 грн (1 440,75 × 2). 

1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – 2881,50) × 18 % (ставка ПДФО) = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн (232,47 грн + 62,60 грн).

До виплати працівникові – 3 877,93 грн (4 173 грн – 232,47 грн – 62,60 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Приклад 3. Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких – особа з інвалідністю) нараховано за повний відпрацьований місяць 4 173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100-відсоткоову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150-відсоткову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно п. п. 169.1.2 та пп. б) п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у цьому випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абзацом 2 п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2 690 грн та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких — особа з інвалідністю, розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 5 380 грн (2 690 × 2), а податкова соціальна пільга становитиме 2 401,25 грн (960,50 грн + 1 440,75 грн), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.

1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – (960,50+1440,75)) × 18 % (ставка ПДФО) = 318,92 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 381,52 грн (318,92 грн + 62,60 грн).

До виплати працівникові — 3 791,48 грн (4 173 грн – 318,92 грн – 62,60 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Приклад 4. Працівникам — чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років — нараховано за повний відпрацьований місяць 7 000 грн та 4 173 грн відповідно. Оскільки згідно із абзацом 2 п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме використовуватиме право на податкову соціальну пільгу і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату. Отже,

1. Рахуємо ПДФО: (7 000 – (960,50 × 3 дітей)) × 18 % (ставка ПДФО) = 741,33 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 7 000 × 1,5 % (ставка військового збору) = 105 грн.

Утримання = 846,33 грн (741,33 грн + 105 грн).

До виплати працівникові – 6 153,67 грн (7 000 грн – 741,33 грн – 105 грн)

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 7000 × 22 % = 1 540 грн.

Оскільки заробітна плата дружини/матері 4 173 грн – більша за 2 690 грн, вона не має право на застосування ПСП. Утримання становлять 813,74 грн; «на руки» – 3 359,26 грн (4 173 грн – 813,74 грн).

Розглянемо альтернативу — в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату у 4 173 грн.

1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – (960,50 × 3 дітей)) × 18 % (ставка ПДФО) = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % (ставка військового збору) = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн (232,47 грн + 62,60 грн).

До виплати працівникові – 3 877,93 грн (4 173 грн – 232,47 грн + 62,60 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % (ставка ЄСВ) = 918,06 грн.

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 7 000 грн – більша за 2 690 грн, він не має право на застосування ПСП. Утримання в такому разі становитимуть 1 365 грн; «на руки» — 5 635 грн. 

Приклад 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 2 650 грн заробітної плати. В такому разі працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 960,50 грн (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю – п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ. 

1. Рахуємо ПДФО: (2 650 –  960,5) × 18 % (ставка ПДФО) = 304,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2 650 × 1,5 % (ставка військового збору) = 39,75 грн.

Утримання = 343,86 грн (304,11 грн + 39,75 грн).

До виплати працівникові — 2 306,14 грн (2 650 грн – 304,11 грн – 39,75 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн. Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо база нарахування єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки. 

Приклад 6. Фізична особа надала у період з 4 по 14 березня 2019 року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру. Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичний особі за договором цивільно-правового характеру становила  4 000 грн. 

1. Рахуємо ПДФО: 4 000 × 18 % (ставка ПДФО) = 720 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 000 × 1,5 % (ставка військового збору) = 60 грн.

Утримання = 780 грн (720 грн + 60 грн).

До виплати фізичній особі — 3 220 грн (4 000 грн – 720 грн – 60 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 000 × 22 % = 880 грн. Єдиний внесок нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 7. Працівник звільнився за власним бажанням 15 березня 2019 року. За відпрацьований період (березень) йому нараховано 2 500 грн. Заяву на отримання податкової соціальної пільги згідно пп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 ПКУ працівник подав роботодавцю завчасно. Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місяця, в якому платник був звільнений з роботи. Податкова соціальна пільга у такому разі застосовується, оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2 690 грн).

1. Рахуємо ПДФО: (2 500 – 960,50) ×18 % (ставка ПДФО) = 277,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2 500 × 1,5% (ставка військового збору) = 37,50 грн.

Утримання = 314,61 грн (277,11 грн + 37,50 грн).

До виплати працівникові — 2 185,39 грн (2 500 грн – 277,11 грн ­– 37,50 грн)

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 2 500 × 22 % = 550 грн. При звільненні працівника єдиний внесок нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 8. Працівникові — особі, віднесеній законом до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховано за повний відпрацьований місяць 4 230 грн. Він повідомив в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150-відсоткову податкову соціальну пільгу згідно з пп. в) пп. 169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ та додав відповідні документи. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2 690 грн.

1. Рахуємо ПДФО: 4 230 × 18 % (ставка ПДФО) = 761,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 230 × 1,5% (ставка військового збору) = 63,45 грн.

Утримання = 824,85 грн (761,40 грн + 63,45 грн).

До виплати працівникові – 3405,15 грн (4 230 грн – 761,40 грн – 63,45 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 4 230 × 22 % = 930,60 грн.

Приклад 9. Учасника операції Об’єднаних сил (учасника АТО) прийнято на роботу 15 лютого 2019 року. За відпрацьований час йому нараховано 2 690 грн заробітної плати. Вказаній категорії працівників ПКУ не передбачено надання «підвищеного» розміру податкової соціальної пільги, але вони мають право на отримання «звичайної» податкової соціальної пільги, за умови дотримання граничного розміру заробітної плати (2 690 грн), який дає право на застосування податкової соціальної пільги, та подання відповідної заяви роботодавцю. Заява на отримання податкової соціальної пільги учасником операції Об’єднаних сил (учасником Антитерорестичної операції) подана вчасно.

1. Рахуємо ПДФО: (2 690 – 960,50) × 18 % (ставка ПДФО) = 311,31 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2 × 690 × 1,5 % (ставка військового збору) = 40,35 грн.

Утримання = 351,66 грн (311,31 грн + 40,35 грн).

До виплати працівникові — 2 338,34 грн (2 690 грн – 311,31 грн – 40,35 грн).

Єдиний внесок 22 % — нараховує і сплачує роботодавець: 2 690 × 22 % = 591,80 грн. При прийнятті працівника на роботу єдиний внесок нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Звертаємо увагу пільговиків, які отримують дохід понад 2690 грн. на місяць, на можливість реалізації права на пільгу! 

До прикладу: учасники бойових дій на території інших держав, особи з інвалідністю, учасники операції Об’єднаних сил (АТО) які мають право, крім відповідних пільг також пільги з підстав, за якими передбачено збільшення розрахункової межі заробітної плати, утримують двох і більше неповнолітніх дітей, за домовленістю з матір’ю дітей можуть використовувати збільшений розмір розрахункової межі заробітної плати та застосовувати податкову соціальну пільгу — 960,50 грн на кожну дитину (див. Приклад 4). 

Право на пільгу та його підтвердження

Згідно п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем роботи. Якщо їх кілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. 
Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності кількох місць роботи — обрати місце застосування податкової соціальної пільги і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує. 

Перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з відповідною заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги, визначений Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений Постановою Кабінету міністрів 29 грудня 2010 року за №1227.

ДФС у Черкаській області