Розрахунок середньої заробітної плати при нарахуванні відпускних. Практичні приклади

Для нарахування сум відпускних використовується середня заробітна плата, розрахунок якої наведено у Постанові КМУ від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (надалі – Порядок № 100). Поетапно розглянемо особливості розрахунку середнього заробітку.

Етап 1. Розрахунковий період (РП).

Визначаємо розрахунковий період, за який розраховується середня заробітна плата.
Відповідно до п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпустки, додаткових вiдпусток у зв’язку з навчанням, творчої вiдпустки, додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дітей, провадиться виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю надання вiдпустки.

Працiвниковi, який пропрацював менше року, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа мiсяця пiсля оформлення на роботу до першого числа мiсяця, в якому надається вiдпустка. Отже, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час роботи з 1-го числа наступного місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка. Якщо ж працівника прийнято на роботу в перший робочий день місяця, такий місяць входить до розрахунку середньої зарплати.
У прикладах нижще розглянуто різні варіанти визначення розрахункового періоду.

Для працiвникiв з вiдрядною оплатою працi у разi вiдсутностi оперативних даних для розрахунку заробiтку за останнiй мiсяць розрахункового перiоду вiн може замiнюватись iншим мiсяцем, що безпосередньо передує розрахунковому перiоду.

Етап 2. Сукупний дохід у розрахунковому періоді (ЗПрп).

Наступним етапом необхідно визначити загальний сукупний дохід працівника в розрахунковому періоді.
Підсумовуючи дохід слід враховувати виплати які включаються і не включаються в сукупний дохід для розрахунку середньої заробітної плати, для цього звертаємось до пунктів 3 і 4 Порядку № 100.

Так, до сумарного заробітку для розрахунку середньої заробітної плати включаються тільки такі виплати:

1) основна заробітна плата – до неї також необхідно додати суми нарахованої індексації;
2) доплати і надбавки за наднормову роботу, роботу в нічний час, за поєднання професій і посад, за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками, за високі досягнення у праці, виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за керівництво бригадою, за вислугу років, за умови праці, інтенсивність праці тощо;
3) виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, теплової енергії та електроенергії – премiї включаються в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомiстю на заробiтну плату;
4) винагорода за наслідками річної роботи і за вислугу років – такі одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк i за вислугу рокiв включається до середнього заробiтку шляхом додавання до заробiтку кожного мiсяця розрахункового перiоду 1/12 винагороди,нарахованої в поточному роцi за попереднiй календарний рiк (особливості врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років див. у приладах 1 і 2);
5) виплати за час, протягом якого працівникові зберігався середній заробіток – а саме за час попередньої щорічної відпустки, відрядження, виконання державних та громадських доручень;
6) допомога з тимчасової непрацездатності. До розрахунку також включається допомога по вагітності та пологам.

Усi виплати включаються в розрахунок сукупного доходу для середньої заробiтної плати у тому розмiрi, в якому вони нарахованi, без виключення сум вiдрахування на податки, стягнення алiментiв тощо .

Що ж до виплат, які не включаються до розрахунку, то найпоширенішими є такі:

1) матеріальна допомога (як оподатковувана, так і неоподатковувана);
2) виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
3) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
4) заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення її до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством);
5) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, який виплачується за авторським договором;
6) виплати за виконання окремих доручень одноразового характеру, які не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачується працiвникам, якi виконують обов’язки тимчасово вiдсутнього керiвника пiдприємства або його структурного пiдроздiлу i не є штатними заступниками).

Інші виплати, зазначені у п. 4 Порядку № 100, які не включаються до розрахунку сукупного доходу для середньої зарплати:

• компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових);
• премiї за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, за сприяння впровадженню винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй, за впровадження нової технiки i технологiї, за збирання i здавання брухту чорних, кольорових i дорогоцiнних металiв, збирання i здавання на вiдновлення вiдпрацьованих деталей машин, автомобiльних шин, введення в дiю виробничих потужностей та об’єктiв будiвництва (за винятком цих премiй працiвникам будiвельних органiзацiй, що виплачуються у складi премiй за результати господарської дiяльностi);
• грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
• пенсiї, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати;
• вартiсть безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування;
• дотацiї на обiди, проїзд, вартiсть оплачених пiдприємством путiвок до санаторiїв i будинкiв вiдпочинку;
• вартiсть безплатно наданих деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на їх вiдшкодування;
• суми вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров’я;
• доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно підприємства.

В випадках, коли працiвник не мав заробiтку не з вини працiвника, розрахунок середнього заробітку проводиться виходячи з установлених йому в трудовому договорi тарифної ставки, посадового (мiсячного) окладу (див. приклад 4).

Етап 3. Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (КДрп).

Визначаємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді шляхом підсумування загальної кількості календарних днів у кожному місяці розрахункового періоду і відніманням святкових і неробочих днів, визначених статтею 73 КЗпП.

Також, відповідно до п. 2 Порядку № 100, час, протягом якого працiвники згiдно з чинним законодавством або з iнших поважних причин не працювали i за ними не зберiгався заробiток або зберiгався частково, виключається з розрахункового перiоду.

Щоб не помилитися у підрахунку загальної кількості календарних днів, пропонуємо:

1) підсумовуємо всі календарні дні у розрахунковому періоді (30+31+30+31…);
2) після цього віднімаємо святкові та неробочі дні, перелічені у ст. 73 КЗпП, у кожному місяці розрахункового періоду;
3) також віднімаємо дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства не працював і за ним не зберігалася заробітна плата. Найпоширенішим прикладом буде період перебування працівника у відпустці за «власний рахунок» відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки. Так, усі календарні дні, що припадають на відпустку «за власний рахунок», віднімаються.

Етап 4. Обчислюємо середню заробітну плату (ЗПср).

Після трьох пройдених етапів, обчислюємо середню заробітну плату для розрахунку сум відпускних за такою формулою: ЗПср = ЗПрп : КДрп
Підставляємо до формули сукупний дохід у розрахунковому періоді (див. етап 2) і ділимо його на кількість календарних днів (див. етап 3).

Етап 5. Нараховуємо відпускні.

Після обчислення середньої заробітної плати (ЗПср), необхідно отриманий показник помножимо на кількість днів відпустки. Приклади обчислення відпускних див. нижче.

Відпустки сумісникам

Виконання працiвником крiм основної iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому самому або iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї або у громадянина (пiдприємця, приватної особи) за наймом вважається сумiсництвом.
Для роботи за сумiсництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за основним мiсцем роботи не потрiбно.
Щодо щорiчної вiдпустки за основним мiсцем роботи, то сумiсники вiдповiдно до п. 6 ст. 10 Закону про відпустки за бажанням мають право на отримання одночасно щорiчної вiдпустки повної тривалостi до настання шестимiсячного термiну безперервної роботи у перший рiк роботи на пiдприємствi, де працюють за сумiсництвом.

У разi якщо тривалiсть вiдпустки, наданої пiдприємством, на якому працiвник працює за сумiсництвом, менше, нiж тривалiсть вiдпустки за основним мiсцем роботи, йому вiдповiдно до п. 14 ст. 25 Закону про відпустки в обов’язковому порядку надається вiдпустка без збереження заробiтної плати на термiн до закiнчення вiдпустки за основним мiсцем роботи.

Одержана за роботу за сумiсництвом заробiтна плата при пiдрахунку середнього заробiтку за основним мiсцем роботи не враховується.

Обчислення суми відпускних на підприємстві, де працівник працює за сумісництвом, див. у прикладі 7.

Розрахунок відпускних у разі підвищення посадових окладів

У п. 10 Порядку № 100 передбачено випадки коригування заробітної плати, що включається до середньої зарплати, для збереження середнього заробітку працівника при підвищенні посадових окладів на підприємстві.
Збільшення посадових окладів здійснюється на підставі законодавчих актів або колективних договорів, в яких передбачено випадки підвищення окладів.

Автор звертає увагу на два важливі моменти, що передбачені у п. 10 Порядку № 100 у зв’язку із коригування сум відпускних:

1. На госпрозрахункових підприємствах заробітна плата й інші виплати коригуються з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто у разі відсутності можливості коригування заробітної плати до підвищення посадових окладів підприємство встановлює менший коефіцієнткоригування виходячи з фінансових можливостей, про що зазначає в наказі. Але не проводити таке корегування взагалі підприємство не може.
2. У разі зміни тарифних ставок, окладів для окремих працівників (переведення на іншу, вищеоплачувану роботу, у зв’язку з присвоєнням вищого розряду тощо) заробітна плата, що припадає на розрахункових період або період збереження середнього заробітку, некоригується.

Також зверніть увагу, що оклади можуть підвищуватися як у розрахунковому періоді (попередні 12 місяців роботи або фактично відпрацьований період з 1-го до 1-го числа), так і в періоді, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (період перебування працівника у відпустці, на лікарняному). У будь-якому з вищеперелічених випадків виплати, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати за проміжок часу до підвищення, коригують на коефіцієнт їх підвищення.

Коригуванню підлягають усі виплати, перераховані в п. 3 Порядку №100 – і посадовий оклад, і доплати, і премії, і лікарняні, і відпускні тощо.
Нижче розглянуто приклад 8 з коригуванням заробітної плати у разі підвищення посадових окладів на підприємстві.

Приклади обчислення

Приклад 1. Розглянемо умови невключення винагороди за результатами роботи за рік в розрахунок суми відпускних.

Працівник прийнятий на роботу 6 серпня 2014 р. з окладом 3000 грн. У грудні 2014 року йому нарахована винагорода за результатами роботи за 2014 рік у сумі 2000 грн. У травні 2015 року працівник збирається у відпустку, надавши заяву і відповідно до наказу про відпустку бухгалтерія проводить обчислення суми відпускних.
При обчисленні суми відпускних розрахунковим буде період з 01.09.2014 по 30.04.2015 року, в якому працівнику нарахована зарплата відповідно до його окладу 24000 грн. та винагорода за річну роботу у сумі 2000 грн. Оскільки така винагорода по відношенню до травня 2015 року нарахована в минулому, 2014 року, по результатам роботи за 2014 рік, вона не може бути врахована при обчисленні суми відпускних, оскільки не виконується умова п. 3 Порядку № 100, в якому згадується про винагороду за результатами річної роботи, нараховану в поточному (поточний 2015 рік, рік в якому працівник йде у відпустку) за попередній рік (попереднім є 2014 рік).
Тому середньоденна заробітна плата становитиме 100,84 грн. (24000 грн. / 238 к.д.)

Приклад 2. Розглянемо умови включення винагороди за результатами роботи за рік в розрахунок суми відпускних.

Працівник прийнятий на роботу 7 вересня 2014 р. з окладом 5000 грн. У січні 2015 року йому нарахована винагорода за результатами роботи за 2014 рік пропорційно відпрацьованим місяцям у сумі 8000 грн. У травні 2015 року працівник збирається у відпустку на 14 календарних днів, надавши заяву і відповідно до наказу про відпустку бухгалтерія проводить обчислення суми відпускних.
При обчисленні суми відпускних розрахунковим буде період з 01.10.2014 по 30.04.2015 року, в якому працівнику нарахована зарплата відповідно до його окладу 35000 грн. та винагорода за річну роботу у сумі 8000 грн. Оскільки така винагорода нарахована в поточному, 2015 році по результатам роботи за 2014 рік, вона враховується при обчисленні суми відпускних у розмірі 1/12 до кожного місяця розрахункового періоду (!) і включається до сукупного доходу не в повній сумі, а в сумі 4666,67 грн. (8000 грн. / 12 х 7).
Таким чином виконується умова п. 3 Порядку № 100, в якому винагорода за результатами річної роботи, що нарахована в поточному (поточний 2015 рік, рік в якому працівник йде у відпустку) за попередній рік (попереднім є 2014 рік) включається до середнього заробітку для обчислення суми відпускних шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди.
Отже, середня заробітна плата становитиме 166,67 грн. ((35000 + 4666,67) / 238 к.д.), а суми відпускних 2333,33 грн.

Приклад 3. Розглянемо умови включення та не включення інших видів нарахувань працівникам в розрахунок суми відпускних.

Працівниця у травні 2015 року збирається у відпустку на 24 календарні дні. Вона працює на підприємству більше трьох років, отже її розрахунковий період становить час з 01.05.2014 по 30.04.2015. У розрахунковому періоді працівниці нараховані наступні доходи:

• зарплата відповідно до окладу 36000 грн.
• оподатковувана матеріальна допомога 5000 грн.
• виплата до дня народження 20000 грн.
• лікарняний за час хвороби у січні в сумі 3500 грн.
Визначаючи доходи, які включаються і не включаються до обчислення середньої заробітної плати для оплати днів відпустки, треба врахувати умови п. 4 Порядку № 100, в якому зазначено, що матеріальна допомога (навіть оподатковувана) і виплата до дня народження не враховуються при обчисленні середньої зарплати. Сума тимчасової непрацездатності до обчислення суми відпускних включається до середньої заробітної прати відповідно до п. 3 Порядку № 100.
Отже, середня заробітна плата становитиме 111,27 грн. ((36000 + 3500) / 355 к.д.), а суми відпускних 2670,48 грн.

Приклад 4. Розглянемо особливості обчислення відпускних, коли працівниця знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і по її закінченню їде у оплачувану відпустку.

Працівниця знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. У червні 2013 року відпустка закінчується (у зв’язку із досягненням дитиною трирічного віку) і працівниця надає заяву про надання їй оплачуваної відпуски.
Діючий оклад для її посади на дату відпустки становить 2500 грн. Відповідно до наказу на відпуску тривалість відпуски становить 10 календарних днів.
Оскільки попередні три роки працівниці не нараховувалась заробітна плата у зв’язку із її знаходженням у відпустці по догляду за дитиною, при обчисленні середньої зарплати необхідно встановлений їй оклад на дату виходу з відпустки по догляду (дату звільнення) помножити на кількість місяців розрахункового періоду, який становить попередні 12 місяців, в яких працівниця знаходилась у трудових відносинах з підприємством – 01.06.2014 по 31.05.2015.

Отже, середня заробітна плата становитиме 84,75 грн. (2500 грн. х 12 міс / 354 к.д.), а суми відпускних 847,50 грн.

Приклад 5. Перерахунок сум зайво наданих відпускних

Розглянемо випадок, коли працівнику надана відпустка повної тривалості (24 к.д.) наперед, оскільки працівник відпрацював менше 12 місяців, і після неї працівник звільняється. Як правильно провести розрахунок суми компенсації та утримати суму за дні відпустки, що надані авансом за невідпрацьований час.
Працівник був прийнятий на підприємство 18.01.2015 р. У червні 2015 р. за заявою працівника, йому надана щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні за період роботи з 18.01.2015 р. по 18.01.2016 р.
Сумарний заробіток за розрахунковий період з 01.02.2015 р. по 31.05.2015 р. становив 16000 грн. Кількість календарних днів 114.

Отже, середня заробітна плата становила 140,35 грн. (16000 грн. / 114 к.д.), а сума відпускних 3368,40 грн.
30 липня 2015 р. працівник звільнився з підприємства. Оскільки працівником не відпрацьовано повний робочий рік, бухгалтерія повинна провести утримання із заробітної плати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованого часу.

Так, за період роботи з 18.01.2015 р. по 30.07.2015 р. працівник мав право на 12 к.д. відпустки. Фактично працівник використав 24 календарні дні, що на 12 днів більше встановленого. Суму до утримання визначаємо так:
Фактично надано 24 к. д. і нараховано 3368,40 грн. відпускних у червні 2015р.
Слід відкоригувати 12 к. д.: 3368,40 / 24 х 12 = 1684,20 грн.

Приклад 6. Розглянемо особливості обчислення суми відпускних суміснику.

Працівник, що працює на підприємстві за сумісництвом вже два роки поспіль щодня по 4 години, має оклад згідно із штатним розписом 1800 грн.
Йому надається відпустка у червні 2015 р. тривалістю 24 к.д.
Оскільки робота за сумісництвом не тягне за собою жодних обмежень в правах і пільгах, тому розрахунок відпускних проводимо в звичному порядку.
Розрахунковий період становить з 01.06.2014 по 31.05.2015 р., в якому суміснику нарахована зарплата 22000 грн., а кількість календарних днів – 354 к.д.

Отже, середня заробітна плата становила 62,15 грн., а сума відпускних 1491,60 грн.

Приклад 7. Розглянемо особливості обчислення суми відпускних вразі підвищення посадових окладів працівникам.

Працівникові надається основна щорічна відпустка тривалістю 14 календарних днів у червні 2015 р. Розрахунковим буде період від 01.06.2014 р. по 31.05.2015 р. Сумарний заробіток в розрахунковому періоді становив 20625,00 грн. З 1 січня 2015 р. на підприємстві підвищувалися всім працівникам посадові оклади на 10% (див. таблицю 1). Але в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві з травня 2015 року на підставі наказу коефіцієнт коригування зменшено до 1,05.

Таблиця 1

   Таким чином, середньоденна зарплата становитиме 59,89 грн. (21202,50 грн. / 354 к.д.), а сума відпускних 838,46 грн.