Роз’яснення щодо фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану

Міністерство розвитку громад та територій України надає роз’яснення щодо фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану.

На численні запити стосовно проведення аварійно-відбудовних (аварійно-ремонтних робіт) та інших першочергових робіт з відновлення об’єктів (далі – першочергові роботи з відновлення) з метою фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану Міністерство розвитку громад та територій України в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473, організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військовими адміністраціями (далі – уповноважений орган).

У разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії Російської Федерації, що зумовили пошкодження об’єктів, уповноважений орган здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об’єктів з метою формування переліків таких об’єктів.

Щодо об’єктів, які за результатами попереднього огляду визначені як зруйновані та значно пошкоджені, уповноважений орган приймає рішення щодо проведення їх обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (далі – Порядок проведення обстеження). До проведення обстеження залучаються сертифіковані фахівці, що мають відповідну кваліфікацію, або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці.

Згідно з Порядком проведення обстеження в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування виконавцями робіт з обстеження пошкоджених об’єктів можуть бути:

• експерт з обстеження будівель і споруд;
• інженер-проєктувальник із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія”, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією “інженерно-будівельне проєктування у частині забезпечення механічного опору та стійкості”;
• експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія”, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією “експертиза проєктної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості”;
• інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем “провідний” або “I категорія.

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта.

Об’єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту, за рішенням уповноваженого органу, можуть бути обстежені комісією, до складу якої входять представники уповноваженого органу, власника – балансоутримувача об’єкта (за можливості) та мають включатися фахівці з будівельною освітою. За результатом огляду об’єкту комісією складається акт з обстеження.

Також необхідно зауважити, що змінами до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 470, що проєкти будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації.

Такий проєкт має розроблятись на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257. Зазначений звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта.

Рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акту, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проєкту та/або головним інженером проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проєктування.

Форма дефектного акту, наведена в додатку 29 до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова).

Кошторисна документація у складі проєкту капітального ремонту розробляється відповідно до Настанови.

У випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів в рамках поточного ремонту (який відповідно до законодавства не належить до видів будівництва), обсяги робіт визначаються на підставі акту обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об’єкта, і можуть бути представлені у формі дефектного акту. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Для визначення вартості таких робіт за рішенням замовника можуть використовуватись положення Настанови.