Здійснення контролю за дотриманням порядку використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України – одне з завдань та функцій управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області.
Карантин не впливає на планові чи позапланові перевірки Фонду, тому що, Фонд не входить до переліку державних органів нагляду (контролюючих органів), на які поширюється Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877. Відтак Фонд має і надалі право перевіряти як планово, так і позапланово, незважаючи на карантин.
Згідно нового Порядку проведення перевірок Фондом (п 2.9 Порядок №23) діє перелік індикаторів, які збільшують ймовірність потрапляння страхувальника у позапланову перевірку. Позапланова перевірка може бути призначена, якщо виник хоча б один індикатор високого ризику страхувальника:
– при закритті ФОП, ліквідації підприємства, реорганізації, а також за власним бажанням страхувальника;
– видатки ФСС зросли на 10%, а фонд заробітної плати не зріс;
– неправомірне використання коштів ФСС, якщо було встановлено;
– скарга застрахованої особи – працівника і т. д.;
– наявність системних порушень, які були встановлені під час 2-х попередніх документальних перевірок;
– надання заперечення на акт перевірки, якщо треба з’ясувати додаткові обставини.
При підготовці до планової чи позапланової перевірки перевірити слід усе, що пов’язано з обліком лікарняних, декретних, а також допомоги на поховання та при нещасному випадку на виробництві, якщо такі були. Найбільш поширенні порушення, на які зазвичай звертають увагу при перевірці від ФСС:
– Помилки у самих розрахунках:
▫ обчислення середньоденної зарплати,
▫ неправильне визначення кількості днів розрахункового періоду, або самого розрахункового періоду;
▫ неврахування страхового стажу за останній рік,
▫ неправильне визначення кількості днів до оплати за лікарняним, нарахували лікарняний за рахунок ФСС усю суму, хоча перші 5 днів оплачує підприємство.
– Помилка у самому факті нарахування лікарняних, коли їх взагалі не потрібно було нараховувати, наприклад:
▫ захворювання сталося через стан алкогольного (наркотичного, токсичного) сп’яніння або дії пов’язані з ним;
▫ неправильно оформлений листок непрацездатності; нарахування лікарняних тим, хто порушив режим лікування від лікаря (така ситуація зустрічається не часто);
▫ травми чи захворювання було отримано при вчиненні кримінального правопорушення;
▫ було навмисне заподіяння собі шкоди працівником, симуляція хвороби;
▫ призначення примусового лікування за рішенням суду.
З метою упередження неправомірного використання коштів Фонду, наголошуємо на недопустимості зловживань при оформленні листків непрацездатності та на своєчасному наданні відділенню інформації комісіями із соціального страхування підприємств, організацій у разі виникнення будь-яких проблемних питань при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності у кожному окремому випадку непрацездатності. Відтак страхувальникам потрібно чітко керуватися нормами діючого законодавства під час призначення матеріального забезпечення.
