Насамперед варто сказати, що рядок 22 декларації поточного періоду — це складова сум від’ємного значення поточного періоду (рядок 19) та від’ємного значення попередніх звітних періодів (рядок 21). Проте рядок 22 має підпорядкований рядок 22.1, заповнення якого потребує певного аналізу.
У п. 5 р. V Порядку заповнення декларації з ПДВ, затвердженого Наказом №966, про рядок 22.1 сказано таке. У рядку 22 визначається сума перевищення від’ємного значення ПДВ (рядок 19 + рядок 21) над сумою, обчисленою відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання декларації з ПДВ (спеціальна службова комірка рядка 22.1).
Якщо внаслідок обчислень (про що далі) з’являється додатний результат, ця сума показується в рядку 22.1 і переноситься до рядка 24 декларації цього періоду. Доля показника рядка 24 безпосередньо залежить від суми згідно з п. 200-1.3 ПКУ. Тому у платника не завжди за результатом обчислень може проставлятися сума в рядку 22.1. У разі якщо сума від’ємного значення (рядок 22) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації, рядок 22.1 не заповнюється.
Сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент подання податкової декларації, зазначається в спеціальній службовій комірці рядка 22.1. Показник службової комірки платник ПДВ записує на підставі запиту в електронній формі до податківців. Зверніть увагу: виходячи з назви рядка 22.1 декларації, запит для отримання суми згідно з п. 200-1.3 ПКУ слід зробити безпосередньо перед поданням декларації.
Аналогічні рекомендації містяться і в листі ДФСУ від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17. У ньому сказано, що додаткове поле (службова комірка) в рядку 22.1 декларації передбачено для відображення реєстраційної суми податку, обчисленої на момент подання такої декларації, а рядок 22.1 передбачено для відображення суми перевищення від’ємного значення податку на додану вартість, зазначеного в рядку 22 декларації, над реєстраційною сумою, зазначеного в додатковому полі (службова комірка) в рядку 22.1. При цьому уточнюється, що в період роботи системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі (тобто до 01.07.2015 р.) податкові накладні реєструються платниками податку в ЄРПН без обмеження реєстраційною сумою, а тому в тестовий період реєстраційна сума може мати від’ємне значення. Таким чином, для недопущення некоректного заповнення показників податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди з лютого 2015 року до завершення тестового режиму роботи системи електронного адміністрування ПДВ, якщо реєстраційна сума має додатне значення, то така сума проставляється в додатковому полі (службова комірка) рядка 22.1 декларації, а в рядку 22.1 відображається сума перевищення значення рядка 22 над реєстраційною сумою. Така сума перевищення від’ємного значення над реєстраційною сумою переноситься до рядка 24 декларації. Якщо реєстраційна сума має від’ємне значення, то в додатковому полі (службова комірка) рядка 22.1 зазначається «0», а сума значення з рядка 22 переноситься до рядка 22.1 і рядка 24 декларації.
Таким чином, виникла цікава ситуація. З одного боку, формула, встановлена п. 200І1.3 ПКУ до 01.07.2015 р., згідно з ПКУ, до 01.07.2015 р. не працює (див. п. 35 підр. 2 р. ХХ ПКУ). З іншого боку, не працює вона тільки щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань. Водночас виконання норм п. 200.4 ПКУ потребує розрахунку податківцями значення ПДВ за зазначеною формулою (бо погасити суму податкового боргу або заявити про бюджетне відшкодування за рахунок від’ємного значення ПДВ платник податку може лише за мінусом розрахованого податківцями значення за п. 200-1.3 ПКУ). Тож навіть у період тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ податківці цю формулу застосовують і вимагають враховувати значення, розраховане за нею, при заповненні декларації з ПДВ починаючи зі звітного періоду лютого 2015 р. Як впливає така вимога на податкові зобов’язання платників податку на додану вартість?
Якщо за цією формулою розраховане податківцями значення є додатним або дорівнює нулю, то таке значення фіксується в спеціальній комірці рядка 22.1, віднімається від значення рядка 22, й отримана додатна різниця (за її наявності) потрапляє до рядка 22.1 і, минаючи рядок 23, переноситься до рядка 24 поточної декларації з ПДВ. А це означає, що таким значенням платник податку збільшує суму податкового кредиту в майбутньому звітному періоді (що, звичайно, для платника податку добре). Але оскільки в рядку 23 декларації, де зазначається, як використовується накопичене від’ємне значення в поточному звітному періоді, відображається різниця між значеннями рядків 22 і 22.1, то використовувати значення рядка 22.1 у поточному звітному періоді платник податку не може. І ця сума від’ємного значення з ПДВ не може ні погасити податковий борг, ні бути заявлена до бюджетного відшкодування.
Наприклад, якщо значення рядка 22 — 100 грн, а значення спеціальної комірки рядка 22.1 — 80 грн, то різниця між ними відображається в рядку 22.1 (20 грн) і формує загальне значення рядка 24. А різниця між рядками 22 і 22.1 (80 грн) потрапляє до значення рядка 23 та використовується платником податку за обраним ним напрямом. Якби ж у цьому прикладі значення спеціальної комірки рядка 22.1 дорівнювало нулю, то все значення рядка 22 потрапило б до рядка 22.1 (як різниця між значеннями рядка 22 та спеціальної комірки рядка 22.1). У цьому разі значення рядка 22 потрапило б до рядка 24, минаючи рядок 23 (через рядок 22.1).
Якщо різниця від’ємна, то додатне значення розрахованого податківцями ліміту зазначається в спеціальній комірці рядка 22.1, але сама різниця в рядку 22.1 не відображається — вона може мати тільки додатне значення. І в цьому разі все значення рядка 22 потрапляє до рядка 23 декларації.
Наприклад, якщо значення рядка 22 дорівнює 80 грн, а значення спеціальної комірки рядка 22.1 дорівнює 100 грн, то рядок 22.1 не заповнюється (крім спеціального поля). І в цьому разі все значення рядка 22 (80 грн) потрапляє до рядка 23 декларації і використовується платником податку за напрямами, зазначеними в рядках 23.1 -23.3.
Якщо розраховане податківцями значення ліміту реєстрації від’ємне, то в спеціальній комірці рядка 22.1 проставляється 0, і вся сума з рядка 22 переноситься до рядка 22.1 і звідти, минаючи рядок 23, потрапляє прямо до рядка 24 декларації.
У зв’язку з вищеописаним постають два запитання: як дізнатися суму розрахованого податківцями ліміту реєстрації податкових накладних (за формулою, встановленою п. 200І1.3 ПКУ) і чи треба заповнювати спеціальну комірку рядка 22.1 у разі, якщо значення рядка 22 дорівнює нулю (тобто платник податку не має сформованого від’ємного значення ПДВ)?
Суму розрахованого податківцями ліміту реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування можна дізнатися, подавши безпосередньо перед складанням та поданням декларації з ПДВ запит до своєї ДПІ в електронному вигляді. Назва такого запиту: «Запит щодо отримання відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відображати дані такого запиту у разі, якщо значення рядка 22 дорівнює нулю, не треба.
Для отримання інформації про яку суму, необхідно відправити запит з кодом J13012, який називається «Запит про отримання відомостей з системи електронного адміністрування про стан рахунку».
Відправивши цей запит, ви отримуєте витяг з реєстру, де в рядку 2 вказана сума.
У випадку, якщо ця сума позитивна, тобто зі знаком плюс, тоді цю суму необхідно перенести у внутрішню осередок рядка 22.1. Далі, дивимося на рядок 22 і у випадку, якщо сума в рядку 22 перевищує суму з внутрішньої осередки, то різницю потрібно записати під загальну осередок рядка 22. А суму, що не перевищує записуємо в рядок 23.
Далі в залежності від ситуації, якщо є податковий борг, тоді дублюємо цю суму в рядку 23.1. Якщо ви хочете відшкодувати цю суму з гос.бюджета, тоді потрібно вказати її в рядку 23.2. А в тому випадку, якщо потрібно просто перенести цю суму в наступний податковий період для зменшення податкового зобов’язання, тоді вказуємо цю суму в рядку 23.3. Третій варіант є найбільш поширеним, більшість підприємств намагається піти по шляху найменшого опору і перекладає переплату податку на додану вартість на наступні податкові періоди.
У тому випадку, якщо в рядку 2 витяга про відомостях про стан рахунку ПДВ буде стояти 0 або від’ємна сума (це можливо до 01.07.2015г.), Тоді у внутрішній клітинці проставляється прочерк, а в зовнішньої переноситься вся сума з рядка 22 та поверху сума минаючи рядок 23 переходить в рядок 24. Таким чином, підприємство позбавляється можливості або погасити податковий борг, якщо такий є, або заявити про бюджетне відшкодування суми ПДВ. З рядка 24 цю суму необхідно перенести до рядка 20.1 декларації з ПДВ наступного податкового періоду.
Загалом то це є логічним, наприклад подаються декларація в червні за травень 2015р. За фактом на кінець травня виходить негативна сума ПДВ. Тобто у підприємства є можливість не вносячи гроші на ПДВ-рахунок виписувати податкові накладні. Підприємство так і робить, і на момент подання декларації реєстраційна сума може бути повністю витрачена. І для того, щоб не було безглуздої ситуації, коли реєстраційна сума витрачена і дорівнює 0 грн. І при цьому, підприємство може здати декларацію за травень, де було від’ємне значення суми ПДВ та включити цю суму до відшкодування. Тому був розроблений спеціальний механізм, який перешкоджає цьому.
Хотілося відзначити, що подавати запит про отримання відомостей про реєстраційну сумі ПДВ і сам звіт по ПДВ потрібно в один день. Тоді інформація витягнута з системи електронного адміністрування ПДВ буде максимально точно відображати стан рахунку ПДВ в декларації.
