З 1 січня 2023 року набула чинності постанова КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 02.12.2022 р. № 1350 (далі — Постанова № 1350), якою серед іншого внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). З’ясуймо, що саме змінилося.
Призупинення дії трудового договору — поважна причина
Насамперед важливою новацією стало зарахування до поважних причин призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, що передбачено ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Тобто відповідно до п. 3 Порядку № 1266 з 1 січня 2023 року не підлягають урахуванню в розрахунковому періоді календарні дні, не відпрацьовані у зв’язку із цією поважною причиною. Як і раніше, поважними причинами також залишаються:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження заробітної плати.
Утім за роз’ясненням ПФУ від 29.12.2022:
Зміни застосовуватимуться до лікарняних, відкритих після 1 січня 2023 року. Ті лікарняні, які почались в 2022 і продовжились в 2023 році, розраховуватимуться за старими правилами.
Тобто ПФУ вважає, що в січні 2023 року середню зарплату потрібно обчислювати за новими правилами лише щодо лікарняних, відкритих з 1 січня 2023 року. Однак з формального погляду ці правила потрібно застосовувати для всіх лікарняних, які набули статусу «Готовий до сплати» з 1 січня, адже з указаної дати вже не діють старі правила обчислення середньої зарплати.
Логіка ПФУ зрозуміла — зарахування до поважних причин періоду призупинення трудового договору збільшує розмір середньої зарплати, а отже й суми лікарняних. Утім вона не узгоджується з п. 3 Постанови № 1350, де визначено, що:
Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2023 року.
Ситуація
Працівник щомісячно отримує 10000 грн. У 2022 році з працівником було призупинено трудовий договір на підставі ст. 13 Закону № 2136 із 1 квітня по 31 травня. Працівник хворів із 15 по 29 грудня. Листок непрацездатності набув статусу «Готовий до сплати» 5 січня.
У цьому випадку нарахування лікарняних роботодавець проводить у січні 2023 року, тому з розрахункового періоду він має виключити календарні дні квітня і травня, які припадають на період призупинення трудових відносин, адже з 1 січня саме такі правила передбачено в Порядку № 1266. У такому разі середньоденна заробітна плата становитиме:
10 000 грн х 10 міс. : (365 к. дн. – 30 к. дн. – 31 к. дн.) = 328,95 грн.
Проте якщо роботодавець обчислить середньоденну зарплату, дотримуючись згаданих вище роз’яснень ПФУ, то вона становитиме:
10 000 грн х 10 міс. : 365 к. дн. = 273,97 грн.
Як бачимо, такий розрахунок зекономить для бюджету по 54,98 грн (328,95 грн – 273,97 грн) за кожен день тимчасової непрацездатності.
Як діяти роботодавцю? З одного боку, такий розрахунок істотно зменшить розмір допомоги, а з іншого — для роботодавця ризиковано ігнорувати рекомендації ПФУ, адже в разі перевірки контролери керуватимуться саме таким роз’ясненням, а роботодавцеві доведеться доводити свою позицію в судовому порядку.
Отже, зважаючи на такі реалії, цілком очевидно, що більшість роботодавців все ж не ігноруватиме наведене роз’яснення ПФУ.
Зміни для резидентів Дія Сіті
У п. 1 Порядку № 1266 уточнено, що його положення поширюються й на резидентів Дія Сіті.
Водночас у п. 2 вказано, що:
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок).
Отже, КМУ підтвердив, що в разі, якщо резидент Дія Сіті користується пільгою з ЄСВ, сплачуючи його в розмірі мінімального внеску, то й суму допомоги він також повинен визначати з розміру мінімальної заробітної плати.
Також п. 3 Порядку встановлено, що середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, підлягає обчисленню в загальному порядку — за допомогою ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу) на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді. Водночас у загальному заробітку потрібно враховувати виплати, на які було нараховано ЄСВ, а розрахунковий період зменшити на кількість днів, не відпрацьованих без поважних причин.
Зміни щодо сумісників
Насамперед слід звернути увагу на те, що з 1 січня 2023 року відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1105:
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто надання допомоги одночасно і за основним місцем роботі, і за сумісництвом Законом № 1105 не передбачено.
Проте, змінюючи п. 30 Порядку № 1266, КМУ це не врахував, адже цим пунктом передбачено оплату як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Зокрема, п. 30 передбачено таке:
1) розрахунковий період потрібно визначати за кожним місцем роботи окремо;
2) страхові виплати й оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця потрібно здійснювати на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи;
3) якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково має бути додано довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом;
4) сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
А втім, хоч п. 30 Порядку № 1266 і визначає порядок оплати лікарняного як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, навряд чи такий алгоритм працюватиме на практиці. На цей час подати заяву-розрахунок для оплати лікарняного суміснику неможливо з технічних причин, адже програмне забезпечення на сайті ПФУ не надає такої можливості. Але в разі, якщо це питання буде розв’язано, ПФУ навряд чи фінансуватиме лікарняні застрахованій особі за кількома місцями роботи, адже це не відповідає Закону № 1105.
Лікарняні для ФОП, який має основне місце роботи
Варто додати, що п. 30 Порядку № 1266 також передбачає оплату лікарняного і для ФОП не лише як для приватного підприємця, а й за основним місцем роботи, якщо ФОП одночасно є найманим працівником. Проте алгоритм нарахування та порядок отримання лікарняних не уточнено.
Утім про практичну реалізацію цих змін говорити зарано, оскільки з 1 січня 2023 року подавати заяву-розрахунок до Пенсійного фонду України потрібно через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг. Заяви формуються на підставі лікарняних, сформованих в електронній формі і внесених до Реєстру (роз’яснення ПФУ від 10.01.2023).
На сьогодні ФОП не мають можливості подати заяву-розрахунок через особистий кабінет на сайті ПФУ. Сподіваємося, що ПФУ усуне цей недолік найближчим часом і ми повернемося до цього питання з практичними рекомендаціями.
