Що буде споживачеві за несплату комунальних послуг?

Кожен з нас є споживачем житлово-комунальних послуг. Відносини між надавачем та споживачем цих послуг (постачання води, газу, електроенергії, тепла, утримання будинку, вивозу сміття та інших) регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» тощо.

Договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість) та захист прав споживачів, а й обов’язок споживача оплачувати спожиті послуги.

Про відповідальність споживача за несплату спожитих комунальних послуг консультує юрист Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Шишов.

Надавач послуг може нараховувати пеню

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Коли пеня не нараховується

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Нарахування пені також передбачено спеціальними нормативно-правовими актами, якими керуються надавачі послуг, зокрема Правилами постачання природного газу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30.09.2015 р. №2496), Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2494), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (постанова КМУ від 21.07.2005 р. №630).

У разі недосягнення між споживачами та надавачами комунальних послуг згоди спірні питання вирішуються у судовому порядку.

При зверненні до суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної ст. 625 ЦКУ, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми.

Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг споживач зобов’язаний додатково сплатити надавачу комунальних послуг пеню, та, на вимогу, індекс інфляції та 3% річних. При цьому при наявності заборгованості підприємство-постачальник послуг може подати до суду.

Чи можуть за борги виселити з квартири

Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.

Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після відповідного рішення суду або судового наказу здійснює державний або приватний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Водночас, враховуючи законодавство, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт. У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.

Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Чи може надавач припинити надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.

Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено:

• Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2496),
• Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2494),
• Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312).

Процедура відключення газу та електроенергії за борги

При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити.

Так, наприклад, відповідно до п. 21 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2496, відключати газ через заборгованість газопостачальник може не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, про що мають повідомити споживача за 3 дні письмово з повідомленням про вручення.

Неповідомлення споживача про наступне відключення газопостачання є підставою для визнання дій газопостачальника неправомірними. Позитивна практика з такого приводу вже напрацьована Криворізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Отже, відключення газу за борги має відбуватись за таким алгоритмом:

1. Якщо споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом 10 днів після строку, визначеного договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу.
2. Споживачу направляють письмове повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу.
3. Споживача просять допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для опломбування. При цьому в повідомленні про припинення споживання газу постачальник має зазначати підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через 3 дні після дати отримання повідомлення. Тільки після таких дій може здійснюватись механічне відключення споживача від газу. Споживач при відключенні газу має отримати свій примірник акта про відключення.

Порада споживачам: не підписуйте під тиском акт розтермінування оплати. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.

Відключення електроенергії за борги

Відключення електроенергії за борги може відбуватись відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312.

Так, електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може відключити електроенергію. Про це він має повідомити не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.

Письмове повідомлення має містити:

• підстави, суму заборгованості;
• дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено;
• прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, яка оформила попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися:

• дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;
• третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.

Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.

При цьому у разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об’єктів субспоживачів за іншою схемою.

Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги встановлюється тривалістю у три роки. Отже, якщо підприємство-надавач послуг звернеться до суду щодо стягнення заборгованості, то сума може бути не вища, ніж та, що нарахована за три попередні роки.

Для стягнення неустойки (пені) застосовуються спеціальні строки позовної давності, визначені ст. 258 ЦКУ, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані комунальні послуги. При цьому варто пам’ятати і про те, що постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил вчинення таких дій та завчасного повідомлення про них.

Практика Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Інколи нараховані комунальниками штрафи не є законними. За словами Володимира Шишова, за час своєї роботи він виявляв і доводив порушення порядку складання акта про порушення, неповідомлення споживача про відключення газу або електроенергії, неправильний розрахунок недооблікованої електроенергії, непричетність особи до житла, за яке їй нараховувалась заборгованість.

Серед найяскравіших перемог у практиці юриста – скасування в судовому та позасудовому порядку штрафів, накладених підприємствами ПАТ «Криворіжгаз» та ПАТ «Дніпрообленерго». Суми, які як штраф намагались стягнути зі споживачів, вражають: 54 980 грн, 26 241 грн. Усього юрист скасував штрафів та заборгованостей, які незаконно нараховували людям, на загальну суму понад 200 тис. гривень.

У жовтні 2015 року пенсіонерці із села Кривбас Криворізького району, представники ПАТ «Криворіжгаз» відключили газопостачання через борг за газ. У квітні 2016 року на споживачку було складено акт про порушення, за яким нараховано штраф у розмірі 22 913 грн. Для стягнення цієї заборгованості ПАТ «Криворіжгаз» звернувся до суду.

Для захисту своїх прав як відповідача жінка звернулась до Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Хоча рішенням суду першої інстанції були задоволені позовні вимоги ПАТ «Криворіжгаз» щодо стягнення заборгованості не на користь клієнтки, в Апеляційному суді вдалось відстояти її інтереси. Володимир Шишов підготував апеляційну скаргу, яка була задоволена Апеляційним судом Дніпропетровської області, а саме: визнано незаконним нарахування штрафу та зобов’язано ПАТ «Криворіжгаз» відновити газопостачання клієнтці.

На сьогодні рішення виконано в повному обсязі: штраф скасовано, постачання газу відновлено. Вдячна клієнтка назвала Володимира Шишова народним захисником та розповідає про місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у своєму селі.

Інший випадок стався у 2015 році. Мешканцю села Чкалівка Криворізького району було припинено газопостачання шляхом опломбування крану газопроводу. У квітні 2016 року представники ПАТ «Криворіжгаз» перевірили цього споживача та склали акт про порушення за зрив пломби. Як результат, йому було нараховано борг у розмірі 19 500 грн. Для стягнення  боргу газопостачальна організація звернулась до суду. А громадянин звернувся до Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де йому було призначили захисника Володимира Шишова, який вже мав досвід у вирішенні подібних справ.

Він подав зустрічну позовну заяву з вимогами визнання незаконними дій ПАТ «Криворіжгаз» щодо відключення газопостачання, визнання незаконними нарахувань, та зобов’язаннями відновити подачу газу. Відключення газопостачання відбулось з порушенням норм, які діяли на той період, а пломба, яку начебто було зірвано, була на місці, що і зміг довести правник. Рішенням Криворізького районного суду зустрічні позовні вимоги були задоволені, а саме: визнано незаконним відключення газопостачання та зобов’язано відновити подачу газу.

Ще один випадок стався у березні 2018 року. До центру звернулась громадянка для оскарження рішення комісії ДТЕК «Дніпрообленерго» про нарахування необлікованої електричної енергії за актом про порушення на суму 14 тис. грн, які були сплачені споживачем. Володимир Шишов довів неправомірність дій енергопостачальника з нарахування штрафу, результатом чого стало скасування акту та рішення комісії про призначення штрафу та повернення грошей клієнтці. Клієнтку було притягнуто до відповідальності за пошкодження лічильника, без проведення експертизи було нараховано штраф.

Порада споживачам: наполягайте на проведенні експертизи. Цей факт став підставою для оскарження дій енергопостачальника у досудовому порядку. Адже визнання пошкодження лічильника споживачем без проведення відповідної експертизи є неправомірним.

Мешканці П’ятихатського району відключили газ через те, що виявили додатковий патрубок на наземному газопроводі на території домоволодіння. Вивчення ситуації і зібрані докази допомогли довести, що несанкціонованого відбору газу не було, а нарахований штраф і борг незаконні. Юрист зміг довести свою правову позицію в судах першої та апеляційної інстанції. Врешті-решт, рішення суду на користь клієнтки набрало чинності, постачання газу було відновлено, а борг у розмірі 13 092 грн скасовано.

У 2019 році до центру звернулась пані Надія, яка справно сплачує за електроенергію, заборгованості не має, при цьому на неї при перевірці з боку енергетичної компанії було складено акт про порушення (несанкціоноване підключення) і накладено штраф. У позасудовому порядку юрист склав звернення до НКРЕКП, виклав суть порушень прав громадянки та добився перевірки та скасування боргу в розмірі 25 468 грн.

– Якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено, звертайтесь до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Усі споживачі мають право на безоплатну первинну правову допомогу: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, а також складення заяв, скарг, звернень тощо.

Якщо потрібно скласти позовну заяву або здійснювати представництво інтересів у суді, то категорії населення, визначені у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Судовий збір у справах щодо захисту прав споживачів не стягується.

Всеукраїнський контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.