Що перевіряє інспекція праці

Перевірки,  що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці  та  ТДІП,  можна 
 підрозділити  на:  планові  та позапланові;  за дорученням керівництва Держнаглядпраці
  та  ТДІП, правоохоронних органів;  за пропозиціями установ,  організацій; за 
зверненнями громадян.

     Перевірки додержання  законодавства  про  загальнообов’язкове державне

соціальне страхування проводяться тільки  за  зверненнями громадян та за дорученням

керівництва Держнаглядпраці та ТДІП.

1-й КРОК. Прийняття рішення про проведення перевірки

 Державний інспектор праці ТДІП (далі – інспектор  праці) працює   за   місячним 
 графіком  перевірок  підприємств,  який  є обов’язковою складовою частиною 
плану роботи. Для складання такого графіка  створюється  база  даних про 
підприємства в місті (районі), а саме:

     перелік підприємств, установ, організацій усіх форм власності (повна назва, 
 юридична адреса, форма власності, прізвище, ім’я та по батькові керівника,
 чисельність працюючих);

     перелік фізичних осіб, які використовують найману працю;

     перелік робочих    органів    виконавчих    дирекцій   фондів
 загальнообов’язкового  державного соціального страхування.

      Інспектор  праці має право безперешкодно в будь-який час без попереднього
 повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства   про  працю  та
  про  загальнообов’язкове  державне соціальне  страхування

2-й КРОК. Початок перевірки

Перед початком здійснення заходу інспектор праці зобов’язаний пред’явити

керівникові суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі:

     – службе посвідчення встановленого зразка;

     – Положення про Державний департамент  нагляду  за  додержанням 
законодавства   про   працю,   затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів
 України від 18.01.2003 N 50 ( 50-2003-п );

     – Положення про    територіальну   державну   інспекцію   праці Автономної 
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

     – у разі  перевірки  за  дорученням  –  доручення  відповідного органу  
(керівництва  Держнаглядпраці  та   ТДІП,   правоохоронних органів);

     – персональну круглу номерну печатку.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) інспектор праці  

вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися за відома керівника

або його заступника чи уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

3-й КРОК. Порядок проведення перевірки

 Інспектор  праці  розпочинає  здійснення   перевірки   з повідомлення   керівництва 
  об’єкта   перевірки   про  проведення перевірки    додержання     законодавства    
 про     працю     чи загальнообов’язкового    державного    соціального    страхування. 
Інспектор повинен  відрекомендуватись  (показати  посвідчення),  у разі   потреби  
розповісти  про  свої  обов’язки  і  повноваження, ознайомити з питаннями, які будуть
 розглядатися під час проведення перевірки;   обумовити,   які   документи   необхідно
  надати  для перевірки.

Питання, що підлягають перевірці

Уніфіковані форми актів, у яких передбачається перелік питань залежно від ступеня

ризику, затверджуються центральним органом Держпраці України та публікуються

у мережі Інтернет.

Дотримання вказаних нижче  вимог перевіряється найчастіше:

 – наявність колективного договору у роботодавців – юридичних осіб та виконання
 його норм; – правильність ведення кадрової документації; – своєчасність виплати
 зарплати працівникам; – дотримання вимоги про мінімальний рівень заробітної плати;
 – проведення індексації зарплати; – правильність відшкодування працівникам витрат 
на відрядження; – нарахування компенсації при несвоєчасному розрахунку з працівниками; 
– законність звільнення працівників та своєчасність розрахунків зі звільненими працівниками, 
видачі їм трудових книжок; – дотримання встановленої КЗпП тривалості робочого часу для різних
 категорій працівників; – правомірність залучення різних категорій працівників до роботи в
 понаднормовий час, у нічний час, у святкові та вихідні дні, а також порядок оплати за роботу в
 такий час; – періодичність і тривалість відпусток, що надаються працівникам;

4-й КРОК. Етапи перевірки:

 Перевірка об’єкта складається з таких етапів:

1.  Робота з документами, наданими для перевірки:

     – ознайомлення  із  статутом  підприємства, контрактом керівника, наказом про 
його призначення;

     – вивчення    документів,     ведення    яких    передбачено законодавством про працю та
 загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  (колективний договір;  правила
 внутрішнього трудового розпорядку;  трудові книжки;  накази по  кадрах,  особові  картки, 
особові   справи;   штатний   розпис;  документи,  що  засвідчують своєчасність виплати
 заробітної плати,  проведення   індексації  та компенсації;  дотримання  гарантій та
 пільг щодо окремих категорій працівників:  жінок,  неповнолітніх,   працівників, 
 які  поєднують  роботу з навчанням, тощо).

2. Оформлення   акта,   в   якому   фіксуються   виявлені порушення,   та  отримання
  підтвердних  документів  і  необхідних пояснень від роботодавця або працівника.

3. Проведення  за  наслідками  перевірки  роз’яснювальної роботи про необхідність 
 додержання  законодавства  про  працю  чи загальнообов’язкове  державне  соціальне
  страхування  з  керівним складом об’єкта перевірки та представниками  трудового  колективу. 

При   цьому   слід  наголосити  на  дисциплінарній,  матеріальній, адміністративній 
та  кримінальній  відповідальності  керівника  за порушення законодавства про працю. 

5-й КРОК. Складання акту та припису за результатами перевірки

1. За результатами кожної перевірки обов’язково складається акт   перевірки   (додаток   1), 
  а  в  разі  виявлення   порушень законодавства про працю чи загальнообов’язкове державне 
 соціальне страхування – припис (додаток 2)  щодо їх усунення.

     Акт – документ, складений посадовою особою Держнаглядпраці чи ТДІП,   що  
 підтверджує   будь-які  встановлені   факти  порушення законодавства про
 працю чи загальнообов’язкове державне  соціальне страхування.

     Припис –  документ  органів  Держнаглядпраці   про   усунення виявлених порушень, 
що можуть призвести до шкідливих наслідків.

     Один примірник акта та припису під розпис надається керівнику підприємства,  
установи,  організації  (у т.ч.  керівникам робочих органів   виконавчих   дирекцій  
  фондів    загальнообов’язкового державного   соціального   страхування)  чи  фізичній  
особі,  яка використовує найману працю, або особі, що виконує його обов’язки в день їх винесення.

     У разі  неможливості  особистого  вручення  акта  та  припису керівнику   (про  це  робиться
 відмітка  в  акті  та  приписі  із зазначенням причини) вони  надсилаються  рекомендованим 
 листом  з повідомленням   про  вручення. 
 Приписи  підлягають  обов’язковому виконанню з письмовим повідомленням особи,  що  його
  видала,  про вжиті заходи в установлений нею термін.

     Акт оформляється  останнім днем проведення перевірки.  У разі незгоди з фактами,
  викладеними в акті перевірки,  до них додаються заперечення, які повинні бути підтверджені 
документально.

2. У  приписі  вказуються порушення відповідно до висновків акта,  і  в  резолютивній  частині  
окремо  встановлюється  термін усунення  кожного  із  порушень  із  зазначенням строку
 письмового повідомлення щодо  їх  усунення.  У  разі, якщо  термін  усунення 
порушень   перевищує  календарний  місяць,  установлюються  вимоги подання щомісячного 
письмового повідомлення  на визначену  дату  до повного усунення зазначеного порушення.

     Припис оформляється днем підписання акта.

  3. Контроль  за  виконанням  припису   є   обов’язковим   у діяльності інспектора праці.

     По закінченні  терміну,  визначеного  приписом  для  усунення виявлених порушень,
  виникає право на проведення  інспектором праці повторної контрольної перевірки
виконання припису.

     В акті  за  наслідками  контролю виконання припису фіксуються результати  виконання
  кожної  вимоги  припису.
  При  встановленні неусунутих порушень обов’язково вноситься повторний припис. 
4. За  результатами  перевірки  виконання припису інспектор праці аналізує виявлені
 правопорушення  з  наступним  обов’язковим реагуванням  –  направленням матеріалів
 до правоохоронних органів, складанням   протоколів   про    адміністративні   
правопорушення, винесенням  постанови  про  накладення штрафу,  унесенням власнику 
подання   про   притягнення    роботодавця    до    дисциплінарної відповідальності.

6-й КРОК. Застосування заходів впливу до порушників законодавства про працю 

 1. Після оформлення акта  і  внесення  припису  проводиться юридичний  аналіз  за  
наслідками  проведеної  перевірки   з  метою визначення  подальшого  реагування  згідно  
 з   нормами   чинного законодавства про працю та повноважень Держнаглядпраці. 
 2. Якщо  за  матеріалами  перевірки  в  діях посадових осіб вбачаються ознаки злочинів, 
 передбачених статтями  КК ( 2341-14 ): 172  (грубе  порушення  законодавства  про  працю),  
 173   (грубе порушення  угоди  про  працю)  або 175 (невиплата заробітної плати, 
стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), матеріали перевірки  негайно
  направляються  до  правоохоронних  органів  із супровідним листом, який підписує начальник ТДІП.

Кримінальна відповідальність

Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності   професійних спілок, політичних партій, 
                      громадських організацій 
     Умисне перешкоджання законній діяльності професійних  спілок, політичних партій, 
громадських організацій або їх органів  карається виправними  роботами  на  строк  до 
 двох років або позбавленням волі на строк до трьох років,  з  позбавленням  права 
обіймати  певні  посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю 
     1. Незаконне  звільнення  працівника  з  роботи  з  особистих мотивів, а також 
інше грубе порушення законодавства про працю  караються штрафом  до  п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  або позбавленням права обіймати певні 
 посади  чи займатися   певною   діяльністю  на  строк  до  трьох  років,  або 
виправними роботами на строк до двох років. 
     2. Ті самі дії,  вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи  матері,  яка  має 
 дитину  віком  до  чотирнадцяти  років  або дитину-інваліда, караються штрафом від 
 п’ятдесяти  до  ста  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян або позбавленням 
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або

виправними  роботами на строк до двох років,  або арештом на строк до шести місяців.

Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю

1. Грубе  порушення  угоди   про   працю   службовою   особою підприємства, установи,
 організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або 
уповноваженою  ними особою  шляхом обману чи зловживання довірою або примусом 
до виконання роботи,  не обумовленої угодою, вчинене стосовно грамадянина,  
з яким укладена угода щодо  його роботи за межами України,  караються штрафом 
 від  п’ятдесяти  до  ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
 обмеженням волі на строк  до  трьох років.

Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом 
                 виплат 
     1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи  іншої 
установленої законом виплати  громадянам більш як за один місяць,  вчинена
  умисно  керівником  підприємства,  установи  або організації  незалежно 
 від  форми  власності  чи  громадянином суб’єктом підприємницької діяльності,
 карається штрафом   від  п’ятисот  до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів
 громадян або виправними  роботами  на  строк  до двох  років,  або  позбавленням
  волі  на  строк до двох років,  з  позбавленням права  обіймати  певні  посади 
 чи  займатися  певною діяльністю на строк до трьох років.

{ Частина перша статті 175 в редакції Закону N 1027-VI ( 1027-17 ) 
від 19.02.2009 }

     2. Те  саме  діяння,  якщо  воно   було   вчинене   внаслідок нецільового  
 використання   коштів,   призначених    для   виплати заробітної плати, 
 стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, карається    штрафом  
  від    тисячі   до   півтори   тисячі неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян
 або обмеженням волі на  строк  до трьох років, або позбавленням 
волі на строк до п’яти років,  з  позбавленням  права  обіймати певні 
посади чи займатися певною  діяльністю на  строк до трьох років. 
{ Абзац другий частини другої  статті  175  в  редакції  Закону N 1027-VI ( 1027-17 ) від 
19.02.2009 }

Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення

Стаття 41-1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або
 доповнення колективного договору, угоди 
     Ухилення осіб, які представляють власників  або  уповноважені ними  органи 
 чи  профспілки  або  інші    уповноважені    трудовим колективом органи,
 представників трудових колективів від участі  в переговорах 
 щодо  укладення,  зміни  чи  доповнення  колективного договору, 
угоди,  умисне  порушення  встановленого  законодавством 
строку початку переговорів або  незабезпечення  роботи  комісій  з представників
 сторін чи примирних комісій у   визначений  сторонами переговорів строк 
 тягне  за  собою  накладення  штрафу  від  трьох  до   десяти  неоподатковуваних
 мінімумів доходів громадян.

{  Кодекс  доповнено  статтею 41-1 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, із  змінами, внесеними згідно із
Законом N 55/97-ВР  від 07.02.97 } 

     Стаття 41-2. Порушення чи невиконання колективного  договору, угоди 
     Порушення чи  невиконання   зобов’язань   щодо   колективного договору,   угоди 
  особами,   які    представляють  власників  або уповноважені ними  органи  чи  профспілки
  або  інші  уповноважені  трудовим колективом органи,  чи представниками 
трудових колективів тягне за  собою  накладення  штрафу  від  п’ятдесяти  до  ста 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{  Кодекс  доповнено  статтею 41-2 згідно із Законом N 8/95-ВР від 
19.01.95,  із  змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 
07.02.97 } 
  Стаття 41-3.  Ненадання інформації для ведення колективних  переговорів і здійснення  
   контролю за виконанням колективних договорів, угод 
    Ненадання  особами,  які    представляють    власників    або уповноважені ними
  органи  чи  профспілки  або  інші  уповноважені трудовим колективом  органи,  
представниками  трудових  колективів інформації,  необхідної  для  ведення 
 колективних  переговорів  і здійснення контролю за виконанням колективних
 договорів, угод,  тягне  за  собою  накладення  штрафу  від  одного  до 
  п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{  Кодекс  доповнено  статтею 41-3 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95,  із  змінами,
 внесеними згідно із Законом 
N 55/97-ВР від 07.02.97 }

Стаття 188-6. Невиконання законних вимог посадових осіб  органів спеціально 
уповноваженого органу  виконавчої  влади з державного нагляду за додержанням
 законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів 
     Невиконання законних  вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого
 органу виконавчої влади  з  державного  нагляду  за додержанням   законодавства 
  про  працю  щодо  усунення  порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове
 державне  соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих
 органів тягне  за  собою  накладення  штрафу  на  посадових  осіб від п’ятдесяти
 до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{  Кодекс  доповнено статтею 188-6 згідно із Законом N 8/95-ВР від 19.01.95, із змінами,
 внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР  від 07.02.97,  N  666/97-ВР  від 21.11.97;
 в редакції Закону N 1725-IV (  1725-15  )  від  18.05.2004;  із  з
мінами,  внесеними згідно із 
Законом N 1027-VI ( 1027-17 ) від 19.02.2009 }

3. У разі відсутності передбачених КК  (2341-14)  ознак злочинів  досліджується 
достатність підстав для притягнення винних посадових осіб до адміністративної
 відповідальності.

     Рішення посадових осіб Держнаглядпраці та  ТДІП  можуть  бути оскаржені   в
   десятиденний   термін   у  вищої  посадової  особи територіальної державної інспекції праці,
  а  в  разі  невирішення питання  –  в  керівництві  Держнаглядпраці  та  в суді в порядку, 
установленому законодавством.

     Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання припису державного 
інспектора праці до дати її розгляду.

     Скарга розглядається  у  п’ятнадцятиденний  термін  з  дня її надходження, якщо
 інше не встановлено законами України.

джерело

Більш детальну інформацію про те, як поводитись, коли прийшла перевірка читайте тут, про фінансові санкції тут

план перевірок на 2018 рік від Держпраці