У статті 17 Закону «Про охорону праці» зазначається, що роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до наказу МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (далі — Наказ № 246).
Роботодавець має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Проходження обов’язкових медоглядів працівниками пов’язане, перш за все, із турботою про їх здоров’я. Але варто зазначити, що обов’язковими медогляди є не для всіх працівників.
Медичний огляд обов’язковий для працівників, зайнятих на важких роботах; на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці; на роботах для виконання яких необхідний професійний добір (ст. 169 КЗпП).
Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників міститься у додатку 4 до Наказу № 246.
Крім того, щорічному медогляду підлягають всі особи, віком до 21 року — незалежно від професії і виду робіт. Перелік робіт, для виконанні яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників можна знайти в додатку 5 до Наказу № 246.
До таких робіт належать:
- усі види підземних робіт;
- робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;
- водолазні роботи;
- роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи пов’язані з підйомом на висоту;
- роботи по обслуговуванню діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи пов’язані з діючим енергетичним обладнанням;
- роботи, пов’язані з застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;
- роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
- аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж;
- роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом;
- роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем);
- роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів;
- роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання;
- роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.
Медогляди поділяють на:
- попередні — їх проходять під час прийому на роботу;
- періодичні — протягом трудової діяльності (перебування на відповідній посаді, роботі).
У статті 5 Закону «Про охорону праці» зазначено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки і таких, що потребують професійного добору допускаються особи тільки за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
- визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
Періодичні медичні огляди проводяться з метою:
- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
- проведення відповідних оздоровчих заходів.
Працівники професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб теж повинні проходити медогляд. Але цей вид медогляду називається профілактичним. Профілактичні медогляди проводять на підставі Закону «Про захист від інфекцій», і для них передбачений власний перелік професій (Постанова Кабміну від 23.05.2001 р. № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок»). Ці медогляди теж бувають попередніми і періодичними.
Вищеперераховані огляди передбачені нетрудовим законодавством, але є підстави відносити їх до трудових медоглядів, оскільки вони у відповідному законодавстві розглядаються в контексті можливості виконання працівниками своїх трудових функцій.
Таким чином, можна констатувати, що сьогодні існують два основних і не залежних один від іншого виду медоглядів, що відрізняються між собою масштабом і цілями:
- медогляд за трудовим законодавством — спрямований у першу чергу на конкретну особу, захист, охорону і збереження її здоров’я в процесі трудової діяльності;
- профілактичний медогляд — покликаний гарантувати інфекційну безпеку всього населення України, а не особи, що перевіряється.
Богдан Марків
