На сьогодні багато підприємств та підприємців зіштовхуються з питаннями як виконати взяті на себе зобов’язання та розрахуватись із боргами.
Декілька тижнів тому ми вже публікували роз’яснення щодо неплатоспроможності підприємств.
Однак, що робити фізичним особам-підприємцям, коли вони зіштовхнулися із неплатоспроможністю та чим воно їм загрожує?
Статтею 52 ЦКУ та статтею 128 ГКУ визначено, що ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім того, яке не підпадає під стягнення.
Тобто, така особа відповідає перед кредиторами усім своїм майном, яке може і не використовуватися у підприємницькій діяльності, як, наприклад, власним житлом.
В Кодексі України з процедур банкрутства ввели новий інститут – банкрутства фізичних осіб. У свою чергу, сталися зміни і банкрутства фізичних осіб-підприємців.
Статтею 113 Кодексу визначено, що виробництво у справах про неплатоспроможність боржника – фізичної особи, фізичного особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей встановлених Книгою четвертою.
Новою особливістю є те, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичного особи-підприємця може бути відкрите тільки за заявою самого боржника (ч.1 ст. 115 Кодексу).
Крім того, заява ФОП до господарського суду повинна містити ряд підстав для такого звернення.
Розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) складає не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, що на сьогодні перевищує 125 тис. грн.
Окрім цього боржник перестав гасити більше 50% місячних платежів по кожному з кредитних і інших зобов’язань впродовж 2-х місяців.
Або ж існують інші обставини, у зв’язку з якими боржник найближчим часом не зможе виконувати грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Разом із заявою боржник зобов’язаний подати:
– список усіх кредиторів, вказавши загальною суму заборгованості; перелік усього майна яке йому належить;
– копії документів угод (які були проведені упродовж року до початку провадження у справі) на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
– інформацію по усіх банківських рахунках;
– декларацію про майновий стан боржника і членів його сім’ї за останні три роки;
– докази авансування винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці, що на сьогодні складає близько 29 тис. грн;
– судовий збір, що складає близько 19 тис. грн.
До фізичних осіб – підприємців застосовуються дещо інші процедури неплатоспроможності, ніж до підприємств, а саме реструктуризація боргів і процедура їх погашення.
Тож після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП суд вводить процедуру реструктуризації боргів, вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначає керівника реструктуризацією. Окрім цього, він вказує строк на розгляд вимог кредиторів, строк на підготовку і подання до суду плану реструктуризації, що не перевищує трьох місяців. Додатково до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вноситься відповідний запис.
Це означає, що з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупиняється виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі, зобов’язань зі сплати податків і зборів. Стягнення з боржника зупиняється за усіма виконавчими документами. Штрафи, пеня і інші фінансові санкції не нараховуються, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань боржника.
Можна сказати, що боржник отримує трохи часу, аби систематизувати усі свої борги, розрахувати свої можливості і знайти спосіб їх погасити. Але варто врахувати, що мораторій не діє на такі борги, як відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, на стягненні аліментів. Також на виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії або утриматися від їх здійснення.
Що ж дає реструктуризація боргів?
Планом реструктуризації боргів має бути розраховане майнове положення боржника, його доходи, сума, яку він повинен буде платити щомісяця на погашення боргів, а також суму, яка залишатиметься для його власних потреб. Також може бути передбачена частина боргів, які будуть списані, або ж процедура продажу частини майна.
Реструктуризація боргів не може перевищувати 5 років, а відносно боргів за купівлю житла – 10 років, але іноді може бути продовжена судом.
Під реструктуризацію не потрапляють борги по аліментах, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, а також борги, пов’язані з внесками з соціального страхування.
У свою чергу, податкові борги за останні три роки визнаються безнадійними і списуються.
У разі виконання боржником плану реструктуризації боргів, суд припиняє провадження у справі, а боржник вважається звільненим від боргів.
Також суд може ввести процедуру погашення боргів.
В цьому випадку продається майно боржника, яке складає ліквідаційну масу. Ліквідаційна маса складається з усього майна боржника (рухоме, нерухоме, частина майна, корпоративні права і так далі). Не входить в ліквідаційну масу житло боржника, в якому мешкає сім’я (для квартири не більше 60 кв.м. або ж 13,65 кв.м. на кожного члена сім’ї; для будинку не більше 120 кв.м.) за умови, що житло не є предметом забезпечення.
Окрім цього, до ліквідаційної маси не входять гроші, що знаходяться на пенсійних рахунках.
Якщо після продажу усього майна боржника, залишаються борги, вони вважаються погашеними, а провадження про банкрутство закривається.
Які ж наслідки банкрутства для фізичної особи-підприємця?
Впродовж п’яти років після визнання фізичної особи-підприємця банкрутом не може бути відкрите провадження у справі про неплатоспроможність за його заявою, за винятком випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі в порядку, передбаченому Кодексом.
Впродовж п’яти років після визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
Фізична особа-підприємець не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію, впродовж трьох років після визнання її банкрутом.
