Якщо квитанція про прийняття/неприйняття ПН у день її відправлення на реєстрацію не надійшла, але це не граничний строк реєстрації ПН — можна нічого не робити. Просто трохи почекати. Буває так, що квитанція про реєстрацію ПН приходить на наступний операційний день, але при цьому ПН реєструється датою відправлення її на реєстрацію.
Можна і повторно відправити ПН на реєстрацію. Переживати за «задвоєння» при цьому не варто. Система не пропустить на реєстрацію дві ПН з однаковими реквізитами (датою та порядковим номером) — п. 16 Порядку № 1246*. Так, якщо ПН, щодо якої ви не отримали квитанцію, вже зареєстрована в ЄРПН, то стосовно «продубльованої» ПН прийде квитанція з відмовою в її реєстрації.
* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.
А що коли така ситуація припала на граничний строк реєстрації ПН? ПН відправлена на реєстрацію в останній день строку, але квитанція в цей день так і не отримана?
Спершу нагадаємо, коли повинні приходити квитанції про прийняття/неприйняття ПН. Протягом операційного дня (п. 201.10 ПКУ, п. 14 Порядку № 1246). Якщо квитанція протягом операційного дня не надійшла, ПН вважається зареєстрованою (п. 201.10 ПКУ).
Операційний день триває в робочі дні з 8 годин 00 хвилин до 20 годин 00 хвилин. Якщо граничні строки реєстрації ПН та/або РК припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день теж вважається операційним днем (п. 3 Порядку № 1246)**.
Тому якщо ви відправили ПН на реєстрацію:
— до закінчення операційного дня (до 20:00) — ПН повинна реєструватися цим же операційним днем. І квитанція про підтвердження її реєстрації або відмову в реєстрації/зупинення реєстрації теж повинна приходити цим же днем;
— після закінчення операційного дня — ПН уже зареєструється наступним операційним днем;
— у неопераційний день — така ПН реєструється першим операційним днем після такого дня.
Після відправлення ПН на реєстрацію платникові приходять:
1) повідомлення, в якому фіксується дата і час отримання документа податківцями;
2) квитанція — про прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації ПН.
А як на практиці? Податківці у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, ІПК від 30.10.2020 р. № 4495/ІПК/99-00-05-06-02-06) люблять посилатися на Порядок № 557***. У ньому зазначено, що після надходження електронного документа контролюючому органу здійснюється його автоматизована перевірка. Вона здійснюється в день його надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 Порядку № 557).
*** Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.
При цьому:
— перша квитанція направляється авторові електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі — протягом перших двох годин наступного операційного дня (п. 8 Порядку № 557);
— не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлене нормативно-правовими актами, формується друга квитанція (п. 9 Порядку № 557).
Ґрунтуючись на цьому, податківці стверджують, що:
— повідомлення про отримання податківцями документа (щодо ПН податківці його прирівнюють до першої квитанції) повинне надійти платникові ПДВ протягом 2 годин з моменту отримання ПН/РК контролюючим органом, а якщо ПН/РК були отримані після закінчення операційного — протягом перших 2 годин наступного операційного дня (пп. 9 і 11 Порядку № 557). А якщо воно не надійшло платникові — ПН вважається не отриманою податківцями і не зареєстрованою в ЄРПН (лист ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2172/6/99-99-12-02-01-15/ІПК);
Тобто норма з п. 201.10 ПКУ (згідно з якою ПН вважається зареєстрованою, якщо протягом операційного дня не відправлена квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК), на думку фіскалів, тут не працює.
— друга квитанція (в разі реєстрації ПН її роль виконує квитанція № 1) формується не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлене нормативно-правовими актами і Порядком № 557. Виходить, ПН, направлена на реєстрацію в останній день строку, на думку податківців, цілком законно може бути зареєстрована тільки на наступний день.
Але насправді такі висновки податківців стосовно ПН помилкові. З п. 201.10 ПКУ і п. 14 «профільного» Порядку № 1246 випливає, що протягом операційного дня має бути відправлена саме квитанція, а не повідомлення. Інакше ПН вважається зареєстрованою цим днем (незалежно від наявності/відсутності повідомлення).
І суди звертають увагу на те, що норма п. 201.10 ПКУ (згідно з якою ПН вважається зареєстрованою, якщо протягом операційного дня не відправлена квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації ПН/РК) має пріоритет над Порядком 557. Тобто незважаючи на те, що Порядок № 1246 відсилає до Порядку № 557, а згідно з Порядком № 557 допускається, щоб квитанція про прийняття/неприйняття ПН була відправлена на наступний операційний день, пріоритет мають норми п. 201.10 ПКУ. Адже колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили (постанови Верховного Суду від 12.07.2019 р. у справі № 0940/1600/18, від 15.09.2020 р. у справі № 640/19254/19).
Також суди зазначають: обов’язком платника є надіслати/надати податкову накладну на реєстрацію в межах операційного дня, однак такий обов’язок не ставиться в залежність від часу отримання контролюючим органом такої накладної на реєстрацію. Та обставина, що податковий орган встигає чи не встигає перевірити накладну у межах того ж операційного дня, коли вона була надіслана на реєстрацію, не повинна змінювати дату та час надходження накладної у той операційний день, коли це фактично відбулося, і не може слугувати підставою для недотримання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (постанова Другого апеляційного адмінсуду від 09.03.2021 р. у справі № 480/3002/20).
Але те, що «закон» і суди на боці платників податків, це зрозуміло. А з чим стикаємося фактично?
Ситуація 1. Квитанція прийшла пізніше, але ПН зареєстрована датою відправлення на реєстрацію. Це найбільш сприятливий випадок — ПН зареєстрована своєчасно. Проблем немає.
Ситуація 2. Прийшла квитанція з інформацією про те, що ПН зареєстрована, але дата реєстрації ПН не відповідає даті відправлення ПН. Проблемною ця ситуація стає, якщо ПН фактично зареєстрована після закінчення граничних строків реєстрації ПН. Тобто не з вини платника ПН зареєстрована з простроченням.
У цій ситуації:
— контрагентові-покупцю, раз ПН зареєстрована несвоєчасно, доведеться відкласти податковий кредит за такою ПН на наступний період. І він може наполягати на застосуванні договірного штрафу до контрагента (якщо такий передбачений договором);
За несвоєчасно зареєстрованою ПН право на податковий кредит виникає в періоді реєстрації ПН (п. 198.6 ПКУ).
— платникові, що склав ПН:
(1) загрожують штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН. До кінця карантину штрафи за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК не застосовуються (запитання 1 інформаційного листа ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7; ЗІР 101.27). Тому, в принципі, навіть така ситуація не надто «болюча». За порушення податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця закінчення карантину, штрафні санкції не застосовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але взагалі (якби не було карантину) — у такому разі податківці застосували б штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН. Оскільки вони вважають, що штрафи за прострочення/нереєстрацію ПН/РК застосовуються незалежно від причини прострочення реєстрації ПН/РК І тоді платникові, щоб відбитися від штрафу, довелося б оскаржувати рішення податківців про застосування штрафів, використовуючи норми ПКУ та думку судів.
Аргументувати незаконність штрафів можна наступним:
— раз протягом операційного дня платникові не надійшла квитанція — ПН вважається зареєстрованою (п. 201.10 ПКУ);
— немає вини/бездіяльності платника в тому, що ПН зареєстрована із запізненням. Від платника залежить тільки своєчасне надання ПН на реєстрацію, в той час як прийняття-неприйняття ПН на реєстрацію — це результат виконання роботи програмного забезпечення, яке контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник ПДВ не має впливу;
(2) може загрожувати договірна відповідальність. Хоча в цьому випадку, вважаємо, можна скористатися «звільняючою» підставою, передбаченою ст. 218 ГКУ. Вона передбачає, що сторона звільняється від відповідальності, якщо доведе, що нею були вжиті всі залежні від неї заходи для недопущення господарського правопорушення. Тобто якщо ви вчасно подали ПН на реєстрацію, а прострочення реєстрації відбулося з вини податківців, то ви повинні звільнятися від відповідальності.
Тому якщо ви надасте контрагентові докази, що ви вчасно відправили ПН на реєстрацію, можливість стягнення з вас договірних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної дуже сумнівна.
Таким доказом може бути скриншот з екрана. Або можна подати письмовий інформаційний запит адміністраторові бухПЗ з таким проханням: «просимо підтвердити надання податкової накладної № <…> від <…> до Державної податкової служби України (вказати дату та час)».
Тим більш якщо ПН, у принципі, буде зареєстрована (з простроченням), то дуже невеликі шанси у вашого контрагента стягнути ці штрафи через суд. Хоча для того, щоб не втратити контрагента, постачальникові часто доводиться сплачувати такий штраф, навіть якщо закон на його боці.
Зауважимо: якщо штраф довелося заплатити, то, у принципі, ПКУ допускає можливість стягнути шкоду з податківців (див. ст. 114 ПКУ). Але для цього доведеться звертатися до суду (п. 114.4 ПКУ).
Ситуація 3. Надійшла квитанція з відмовою в реєстрації або квитанція так і не надійшла взагалі. Зазвичай, якщо квитанція про реєстрацію ПН так і не надійшла протягом наступного операційного дня, швидше за все, ця ПН не буде зареєстрована (якщо, звичайно, не було якихось значних збоїв на сервері податківців).
В цій ситуації — знову ж таки посилаючись на п. 201.10 ПКУ — можна наполягати на тому, що раз квитанція протягом операційного дня отримана не була, ПН вважається зареєстрованою. Але фактично зареєстрованої ПН немає. А покупцеві потрібна ПН (без зареєстрованої ПН сформувати податковий кредит він не може).
Тобто в цьому випадку, щоб у покупця була ПН, потрібно наново відправляти на реєстрацію ПН уже після закінчення граничних строків реєстрації.
Знову-таки зараз (у період карантину) штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН немає. Тож постачальник може практично «безболісно» зареєструвати нову ПН. А взагалі, коли б не карантин, як і в попередній ситуації, податківці, якщо реєстрація буде здійснена вже після граничних строків реєстрації, застосують штраф.
Були прецеденти, коли суд визнавав незаконність застосування штрафу в цьому випадку. Адже, по суті, «нова» ПН — це «дублікат» ПН, яку платник своєчасно відправляв на реєстрацію, але з не залежних від нього причин не зміг зареєструвати. Тобто можна говорити про те, що платник виконав свій обов’язок з реєстрації ПН і вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасної реєстрації такої ПН.