Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відмова роботодавця звільнити працівника з роботи за власним бажанням суперечить законодавству. З метою притягнення керівника підприємства, установи, організації до відповідальності Ви маєте право звернутися до Головного управління (Управління) Держпраці за місцем знаходження роботодавця або до Держпраці із зверненням, оформленим відповідно до Закону України „Про звернення громадян“.
