Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищено ст. 43 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
У випадку невиплати заробітної плати працівник має право:
- звернутись до роботодавця з письмовою вимогою щодо виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифи на послуги;
- у разі відмови провести сплату та компенсації, працівник має право звернутися до територіального органу Держпраці. Інспектор праці проведе інспекційне відвідування суб’єкта господарювання, за результатами якого, у більшості випадків, питання вирішується позитивно;
- при відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник. Строку позовної давності звернення до суду про стягнення працівником невиплаченої заробітної плати не існує.
При зверненні до суду позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Відповідно до чинного законодавства за порушення законодавства про оплату праці винні особи та суб’єкти господарської діяльності можуть притягатися до дисциплінарної, фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності.
