Що робити, якщо виключили електроенергію: поради бізнесу

За перший рік війни українці опанували мистецтво жити і навіть успішно вести бізнес в умовах періодичних повітряних атак. Це було складно, це вимагає додаткових зусиль. Але тим не менше, це допомагає вижити всім: і продавцям товарів та послуг, і тим, хто їх споживає. 

Тепер завдання ускладнили – ми стикнулися з дефіцитом електроенергії, спричиненим пошкодженням критичної інфраструктури.

Що можна зробити в такій ситуації? 

Варіант перший – тимчасово зупинити діяльність

Насправді, це найгірший варіант, хоча він і здається найлегшим. 

Якщо у вашому місті регулярно почали відключати електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіку, дійсно, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині. 

Ви можете на певний період призупинити свою діяльність. 

Що для цього не треба робити? 

1. Повідомляти держреєстратора. Якщо ви припиняєте бізнес тимчасово і не маєте наміру ліквідувати підприємство або ФОП, державі про це говорити не треба. 
2. Повідомляти податківців. Навіть, якщо ви ФОП І-ІІ груп ЄП, у вас є право оформити відпустку на місяць, але сенсу в цьому наразі немає. Адже на час війни ви і так позбавлені обов’язку платити за себе ЄП та ЄСВ.

Що треба зробити? 

1. Видати наказ про тимчасове призупинення діяльності і повідомити про зміну графіку роботи усіх зацікавлених. Наприклад, якщо у вас магазин, на його фасаді напевно є звичайний графік роботи. Тож вам потрібно повідомити відвідувачів, що цей графік тимчасово змінився. Для цього достатньо оголошення. Якщо у вас онлайн-магазин, оголошення треба зробити на сайті, на якому ви ведете торгівлю. Якщо ви не можете виконати зобов’язання за раніше укладеними договорами, про це треба повідомити контрагентів. 

Типової форми такого оголошення/повідомлення немає, але і так зрозуміло, що у ньому має бути зазначено: період припинення діяльності (точний або орієнтовний) і обіцянка відновити діяльність. 

2. Вирішити питання з працівниками. Якщо ви обрали варіант призупинити діяльність, то працівники роботи тимчасово не мають. А у вас є кілька варіантів, як оформити цей період:

– Призупинення трудового договору.

Головне правило: ініціатором призупинення може бути як роботодавець, так і працівник. Але застосовувати цей варіант можна лише в тому випадку, якщо роботодавець не може забезпечити працівника роботою або ж працівник не може її виконувати. Тобто, якщо ви дійсно вирішили призупинити діяльність (а не працюєте час від часу). 

– Простій не з вини працівника.  

Головне правило: згода працівника не потрібна. Роботодавець просто складає наказ і доводить його до відома працівників. 

– Відпустка оплачувана або не оплачувана. На час війни у працівників зберігається право на оплачувані відпустки, хоча порядок їх надання регулюється ст. 12 Закону № 2136. Зараз, на час війни, обмежень у кількості днів щорічної оплачуваної відпустки або у кількості днів неоплачуваної відпустки немає.  

Головне правило: у відпустку (будь-яку) не можна вигнати! Роботодавець не може бути ініціатором відпустки. Вона надається тільки за бажанням працівника. 

3. Вирішити питання зі зберіганням майна, яке використовується у підприємницькій діяльності. Тут бізнес вчити не треба, але не забувайте про документальне оформлення будь-яких господарських операцій.

Тобто, якщо ви платите за охорону, подбайте про наявність договору та акта виконаних робіт. 

Якщо ви передаєте товар на відповідальне зберігання, не забувайте відобразити це в аналітичному обліку, проконтролюйте приймання-передачу по кількості та якості товару та одразу (в договорі) вирішіть питання щодо відшкодування збитків від недостач та псування товару. 

Якщо ви орендуєте приміщення або основні засоби (обладнання, автомобіль тощо), можна спробувати домовитися з орендодавцем про зменшення або навіть скасування орендної плати на цей складний період. Але, як показує досвід пандемії   і першого року війни, досягти такої пільги досить складно. Держава в цей процес включається без особливого бажання, спроби врегулювати такі відносини на рівні закону мають загальний характер. Тому в цій ситуації все залежить від того, про що ви (орендар та орендодавець) домовитесь між собою. 

Звісно, ви можете піти і на розірвання договору оренди. Проте, якщо призупинення тимчасове, таких охочих буде небагато. Інша ситуація з фінлізингом – відсутність доходів та можливості робити щомісячні платежі може призвести до повернення об’єкта до лізингодавця (що для лізингоотримувача прирівнюється до операції з продажу). 

4. Платити податки і збори, передбачені законом. Тимчасове призупинення діяльності – це не ліквідація. Тому обов’язок сплачувати податки, особливо ті, розмір яких ніяк не пов’язаний із фактом отримання доходу, у бізнесу залишається! Спеціальних пільг «під вимкнення електроенергії» в нашому законодавстві поки що немає. А тому податки на майно – за будівлі, за землю, за автомобілі тощо бізнесу доведеться платити. 

Треба буде подавати і податкову звітність. Адже єдиний випадок, коли це можна не робити, це якщо у вас немає показників, які треба задекларувати (п. 49.2 ПКУ). А таких випадків при тимчасовому призупиненню діяльності набереться небагато.  Тому уважно придивіться до наступного розділу цієї статті. 

Варіант другий – не зупиняти діяльність

Цей варіант складний, вимагатиме багато зусиль, не гарантує прибутків, але саме він зрештою допоможе врятуватися. Адже попит на ваші товари та послуги є! Залишилося придумати, як організувати їх продаж. 

Перелік того, що не треба робити, ми навели вище. Бізнес у нас – це вільна діяльність на свій страх і ризик, а тому, якщо ви вирішили працювати попри всі негаразди, повідомляти про це держпосадовців не потрібно. 

А що ж потрібно? 

1) За можливості створити матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Втім, про це треба було подбати заздалегідь – усі ці генератори, повербанки тощо у того, хто хотів працювати, вже давно є.  Тепер головна умова, щоб це все теж працювало. 

2) Якщо у вас РРО/ПРРО. Тут треба діяти залежно від того, який у вас реєстратор, звичайний апаратний чи програмний. 

Якщо у вас РРО

У разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) та розрахункової книжки.  

Після відновлення постачання електроенергії суб’єкту господарювання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку чи збору, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Але суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії! 

До речі, для АЗС взагалі немає варіантів працювати без електроенергії, оскільки РРО має бути підключений до паливно-роздавальної колонки, яка без електрики не працює. Тож єдиним варіантом є використання генератора, тим більше, що на АЗС завжди є пальне для нього. Використання пального для такого генератора – це використання пального на власні потреби АЗС з відповідним формуванням акцизної накладної.

Інші СГ, які не є АЗС і які зберігають пальне для генераторів на стаціонарних складах, повинні отримати ліцензію на зберігання пального. Докладніше про це тут. СГ, які здійснюють зберігання пального, що використовується виключно для власного споживання і не реалізовують його іншим особам, отримують ліцензію за спрощеною процедурою. Такі СГ у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального. Докладніше про це тут.

Втім, якщо ви зберігаєте пальне у каністрах, ліцензію отримувати не потрібно. Протягом останніх років податківці вагалися у цьому питанні між позиціями «потрібно» і «не потрібно», але станом на 2020 рік маємо лист ДПСУ від 11.11.2020 р. № 4647/ІПК/99-00-09-03-03-06, де вони пишуть, що якщо пальне легковим автотранспортом доставляється з АЗС до поля в каністрах та одразу заливається у баки сільгосптехніки, зберігання пального при перевезенні не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. Цей підхід можна поширити і на той випадок, коли пальне у каністрах призначається для електрогенератора.

Якщо у вас ПРРО

На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше, ніж 36 годин, та не більше, ніж 168 годин протягом календарного місяця, зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений з режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

При цьому, якщо у період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування Повідомлення про відкриття зміни ПРРО про відкриття наступної зміни. Фіскальні номери останнього розрахункового документа за цей день, фіскального звітного чека та Повідомлення про відкриття наступної зміни присвоюються з Діапазону послідовно.

Отже, при відключенні електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн-режимі) переходить в режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну.

Але про наявність Діапазону номерів фіскальних чеків треба подбати заздалегідь! Якщо у вас його немає (вичерпано) і ПРРО зареєстровано лише для роботи в режимі онлайн-обміну, то суб’єкт господарювання (касир) лише чекає відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.  

3) Організувати роботу працівників. Треба буде побудувати гнучкий графік роботи таким чином, щоб і законодавство не порушувати (норми тривалості робочого часу, мінімальну зарплату тощо Закон № 2136 не скасував!), і щоб робота була виконана. Втім, ті, хто пройшов школу виживання під час постійних сирен, коли доводиться тимчасово припиняти роботу і прямувати в укриття, вже знають, як це зробити. 

4) Вирішити проблему з електронним документообігом з податківцями. Ось тут буде дуже важко. Оскільки, якщо сервер ДПС не працюватиме або не буде інтернет-зв’язку,  то надіслати звітність онлайн буде неможливо. Тут порада єдина: не відкладати все на останній день і подавати звітність тоді, коли зв’язок є. 

А якщо не вийшло подати звітність або зареєструвати ПН/РК? Пам’ятайте: зараз мораторію на штрафи за невиконання податкових обов’язків немає! Якщо ви не маєте можливості подати звітність вчасно, це треба буде довести (пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. 

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Тобто навіть докази відключення електроенергії позбавлять вас від штрафів, але не від обов’язку скласти та подати звітність, зареєструвати ПН/РК, АН тощо!

І ще. Із ПН/РК, АН все зрозуміло – вони є складовими системи електронного адміністрування, тому без електроенергії їх не складеш і не зареєструєш. А ось податкову звітність за таких форс-мажорних обставин можна спробувати подати на папері або відправити поштою (п. 49.3 ПКУ)!

5) Вирішити проблему з платежами. Тут теж невесело, адже чим далі, тим більше платежів в Україні стають безготівковими, а вони потребують наявності електроенергії. Тут теж наразі жодних послаблень. 

Що можна зробити готівково? 

Відповідно  до  п. 6 розд. ІІ Положення №148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

• між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
• з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

• зі суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
• між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Обмеження, встановлені в пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами. 

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” та частини четвертої статті 17 розділу II Закону України “Про Державне бюро розслідувань”.