Що таке булінг і як з ним боротись? Практичні поради від адвоката

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Що таке булінг?

Статтю 1 Закону України «Про освіту» доповнено пунктом, який передбачає, що булінг (цькування) —  це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Якщо говорити просто, то це – одна з форм насильства, яка, на жаль, дуже поширена як в цілому суспільстві, так і у сфері шкільної освіти.

Що є ознаками булінгу?

Основними ознаками булінгу відповідно до ст. 1 ЗУ «Про освіту» є:

1. систематичність (повторюваність) діяння;
2. наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
3. дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Хто у школі має контролювати ситуацію?

Згідно абз. 10 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:

здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

— сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

На підставі ч. 3 ст. 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіту в межах наданих йому повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

— з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

— розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

— забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

— повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

Важливий момент!

У відповідності до ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про освіту» заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності — на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

— правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

— план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

— порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

— порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

Які обов’язки мають здобувачі освіти?

На вимогу ч. 3 ст. 53 ЗУ «Про освіту» Здобувачі освіти (вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти) зобов’язані:

— виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

— поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

— відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

— дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);

— повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Педагогічні працівники зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) (ч. 2 ст. 54 ЗУ «Про освіту»).

Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Що загрожує кривдникам за вчинення булінгу?

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, Кодекс України про адмінірстративні правопорушення доповненою статтею 173-4 наступного змісту:

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

1. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
3. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку»;

Що робити, якщо ваша дитина або ваші близькі стали жертвами булінгу?

Якщо до вашої дитини застосовують цькування, вчиняють будь-який психологічний тиск, булінг або фізичне насильство, необхідно одразу бити на сполох. Ми вважаємо, що такі випадки мають присікатись на перших порах. Так би мовити, в зачатку, а не тоді коли дитина вже отримала невідновлювальні психічні травми, а «банда» школярів-розбишак — організована група булінгістів — перетворилась на дорослих з відсутнім відчуттям відповідальності та провини за скоєне. Винуватці повинні отримати відповідне покарання за скоєне.

1. Зафіксувати пояснення дитини та оформити їх письмово з метою майбутнього використання у разі необхідності (за цим можна звернутись до кваліфікованого адвоката). Звернутися за психологічною допомогою та зафіксувати факт такого звернення (зберегти квитанцію та документи, що підтвердять витрати). Дитині стане набагато легше, якщо вона розповість про свої проблеми дорослим батькам або спеціалісту-психологу. Пам’ятайте, дитині важливо почувати себе у безпеці.
2. Повідомити вчителя про випадок булінгу та попросити його спостерігати за проблемною ситуацією, вжити необхідні заходи протидії. Викладач повинен брати участь у вирішенні проблеми: поспілкуватися з дітьми, можливо залучити до справи шкільного психолога або соціолога, спробувати зрозуміти у чому причина конфлікту, пояснити дітям, які пригнічують інших, про недопустимість такої поведінки, роз’яснити наслідки булінгу як для дітей котрі займаються ним та їх батьків, так і для всіх інших у класі.
3. Провести розмову з батьками, чиї діти займаються булінгом, та спробувати переконати їх вплинути на своїх дітей та попередити в майбутньому негативну реакцію учасників булінгу та рецидив з боку їх дітей.
4. Попросити батьків дітей, котрі завдали психічного або психологічного, чи навіть фізичного болю, вибачитись перед своєю жертвою привселюдно (так само, як вони і цькували її). Звісно, ми не психологи, але гадаємо, така поведінка може стати для дитини гарним уроком, що підіймати свою самооцінку за рахунок інших — погана ідея. Адже потім доведеться бути відповідальним за свої дії, а отже – отримати зовсім неприємне покарання.
5. Необхідно відкрити сайт школи та подивитись план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти. Якщо на сайті його немає — зробити адвокатський запит (інформаційний запит) та витребувати план заходів зі школи. Також поцікавтесь у керівника закладу, чи є такий план взагалі і чи виконується він.
6. Звернутися з заявою на директора школи або уповноважену особу про булінг з докладним описом випадка, зазначенням точної інформації (дата, місце, прізвище учасників, хто вчинив, що вчинив тощо) та вимогою вжити заходів для неповторення випадків булінгу в майбутньому. Продублювати дану заяву у разі необхідності до Міністерство освіти України.
7. Звернутися до експерта з моральної шкоди для підрахунку моральних та (у випадку їх нанесення) матеріальних збитків в сталій матеріальній сумі. Ця сума у майбутньому може бути виставлена для відшкодування у позові до батьків порушника та стягнута з них у якості компенсації за спричинену шкоду.
8. У випадку, якщо всі перелічені вище заходи не спрацювали, батькам слід направити заяву про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173-4 КУпАП Булінг (цькування) учасника освітнього процесу та продублювати дану заяву на прокуратуру для контролю.
9. Після цього варто підготувати цивільний позов про компенсацію моральної шкоди у разі наявності матеріальної шкоди та порушення цивільного провадження.