Що таке дропшипінг?
Дропшипінгом (англ. Dropshipping) зазвичай називають продаж через інтернет-мережу товарів посередником (дропшипером).
Дропшипінг іще іменують як «пряме постачання», оскільки товар відправляється покупцеві напряму від виробника, оптового продавця/імпортера, дистриб’ютора тощо. При цьому посередник зазвичай оплачує їм товар лише після того, як сам отримає від покупця оплату цього товару.
Дані про замовлення товарів (рознарядки на постачання товарів безпосередньо на адреси покупців) дропшипер надсилає постачальнику (виробнику, оптовому продавцю тощо), який і виконує всі роботи по упаковці і пересилці товарів покупцеві. При цьому відправка зазвичай здійснюється від імені дропшипера, про що він оформлює домовленість з постачальником. У відповідний строк (залежно від того, була попередня оплата чи післяплата від покупця) дропшипер надсилає постачальнику і кошти в оплату за ці товари.
З отриманих дропшипером коштів за товар його гешефт складається з різниці між роздрібними цінами, за якими він продає товар в Інтернеті, та оптовими цінами, за якими він розраховується з виробником, оптовим продавцем, дистриб’ютором тощо.
Зазвичай дропшипінг здійснюється через інтернет-магазин чи інтернет-аукціон, де дропшипером виставляються, рекламуються, реалізуються товари інших виробників/імпортерів/продавців.
Переваги. Дропшипінг для посередника — доволі зручна схема торгівлі, яка не вимагає великих вкладень грошей.
Дропшипер позбавлений «товарного» клопоту (отримання й відправлення товарів, наявності складських приміщень тощо). Адже відправкою товару, як і його заміною у відповідному випадку, займається сам відправник-постачальник
Водночас для покупців закупівля через дропшиперів може нести відповідні ризики (інформаційні, якісно-рекламаційні тощо). Тож їм краще б мати справи напряму з виробником (імпортером) чи дистриб’ютором. Але куди зараз без посередників?..
Договірні відносини
Варіанти договорів. Зазвичай між дропшипером та його головними контрагентами (виробниками, оптовими продавцями тощо) укладаються посередницькі договори: комісії, доручення, агентські тощо.
З метою оформлення дропшипінгу договір доручення або агентський на продаж товарів, можливо, комусь і підійде. Але за агентським договором чи договором доручення посередник має здійснювати діяльність від імені принципала — суб’єкта, торговельні інтереси якого він представляє (ч. 1 ст. 295 ГКУ та ч. 1 ст. 1000 ЦКУ відповідно). А оскільки здебільшого дропшипер здійснює торгівлю через власний інтернет-магазин від свого імені, то на практиці домінують договори комісії.
Чому саме комісія. Договори комісії більше використовують на практиці у першу чергу тому, що за цим видом посередницьких договорів на продаж товарів посередник діє від свого імені, а не від імені принципала-комітента. Тож зазвичай укладається договір комісії, згідно з яким комісіонер-дропшипер зобов’язується укладати договори купівлі-продажу з покупцями від свого імені, але за рахунок комітента, а комітент — відправляти товар покупцеві.
Крім того, договори комісії доволі гнучкі і в питаннях винагороди посередника, у нашому випадку — дропшипера. І законодавство не заважає (як це було до 2004 року) визначати розмір винагороди комісіонера-дропшипера у вигляді різниці між ціною, за якою він реалізує товар комітента, і ціною, яку назначив комітент. Але відповідні умови щодо визначення винагороди необхідно закріпити у договорі комісії, інакше за загальним правилом додатково отримана вигода належатиме комітенту (ч. 2 ст. 1014 ЦКУ).
Документообіг
Зазвичай при дропшипінгу, який оформлюється дропшипером з постачальником товарів (виробником, оптовим продавцем тощо) договором комісії, а з покупцями товарів в інтернет-магазині — своєрідними договорами купівлі-продажу*, схема документообігу вибудовується таким чином.
* При оформленні таких відносин з покупцями, окрім відповідних норм ГКУ, треба враховувати також норми спеціального Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VІІІ.
Накладні. Спочатку дропшипер отримує заявку (замовлення) від потенційного покупця та дізнається, чи є товар в наявності у постачальника (комітента). За наявності товару дропшипер отримує усі необхідні адресні дані від покупця задля відправлення товару, а також виставляє покупцю рахунок для оплати.
Потім дропшипер надсилає ці дані (рознарядки) для відправки товару постачальнику (комітенту), який складає датою відправки товару видаткову накладну на комісіонера (дропшипера). А останній складає тією ж датою видаткову накладну на свого покупця, яку постачальник (комітент) зазвичай вкладає у відправлення.
Тож хоча фактично відправлення покупцю товару й здійснює комітент, видаткову накладну на покупця складає сам дропшипер
За аналогічною схемою (але за датою першої події!) комітентом і комісіонером складаються і податкові накладні (ПН) на відповідну особу,— якщо вони обидва (або хтось із них) є платником ПДВ. Постачальник — платник ПДВ складає на дропшипера ПН на товар, а дропшипер — платник ПДВ складає ПН на товар на покупця, а на постачальника (комітента) складає ПН на свої посередницькі послуги (див. нижче).
Звіт та акт. Крім того, зазвичай за підсумками тижня, декади, місяця (як це визначено договором комісії) дропшипер складає звіт комісіонера, у якому визначаються обсяги продажу та розмір його комісійної винагороди. Крім того, на практиці (хоча це прямо нормативами не передбачено) згідно із затвердженим комітентом звітом складають ще й акт на виконання дропшипером посередницьких послуг із зазначенням загальної суми винагороди за надані послуги.
Договірні умови можуть бути різними: або сторонами може бути визначено, що уся сума, отримана від продажу товарів перераховується комітенту, або що дропшипер одразу залишає відповідну частину отриманих за товар коштів у себе, як винагороду. У першому випадку цей звіт та/або акт буде підставою для перерахування комітентом дропшиперу його винагороди. А у другому — звіт та/або акт заразом підтвердить проведення сторонами заліку однорідних заборгованостей на суму залишеної собі дропшипером комісійної винагороди.
Оскільки рано чи пізно інтернет-магазин може потрапити під фіскальну перевірку, то варто дуже пильно підходити до питань оформлення та наявності необхідних документів. Треба мати у відповідному вигляді усі «дропшипінгові» документи: договори, звіти (акти), рахунки-фактури, накладні, розрахункові тощо…
