Український бізнес чекають серйозні зміни при сплаті податків. У липні президент Петро Порошенко запропонував з 2019 року замінити 18-% податок на прибуток підприємств податком на виведений капітал (ПВК).
Відповідний законопроект №8557 був внесений до парламенту 5 липня. За задумом влади, новий податок дозволить підприємцям збільшити інвестиції в виробництво без надмірної фіскального навантаження.
Тепер бізнес буде платити податок, в тому випадку, якщо захоче виплатити дивіденди своїм акціонерам. Базовою стане 15-% ставка за операціями виведення капіталу.
Введення нового податку вже стало каменем спотикання між владою, бізнесом, економістами та міжнародними донорами України. Сторони ніяк не можуть прийти до консенсусу в цьому питанні.
В Україні діє система прямого оподаткування підприємств. З січня 2014 року ставка податку на прибуток становить 18%. Платниками податку є українські та іноземні компанії, які отримують прибуток в Україні. Але тільки 5-10% бізнесу платять цей податок, інші намагаються оптимізувати його.
Щорічно надходження до держбюджету від цього податку становлять 8-9% дохідної частини: в 2016 році – 54,3 млрд грн, в 2017 – 66,9 млрд грн. На цей рік в бюджеті заплановано отримання 81,8 млрд грн.
Основна декларована причина: введення податку на виведений капітал дозволить бізнесу направити отримані доходи на модернізацію виробництва.
Для багатьох компаній прибуток є єдиним джерелом фінансування розвитку, тому влада може нарешті дати бізнесу можливість розпоряджатися своїми грошима.
Це, по ідеї, повинно привести до зростання економіки на 1-2% в рік і створення нових робочих місць.
Важливим фактором для заміни податку є його неефективність. Багато компаній “малюють” збитки у звітності, щоб не платити. Тоді як їх акціонери виводять гроші з компанії посредтством кредитування або закупівель у пов’язаних юросіб.
У свою чергу, податківці змушують бізнес декларувати прибуток, щоб платити податок в казну. Тому податок на прибуток перетворився в інструмент тиску на підприємців.
Бізнес буде платити податок не з одержуваного прибутку, а з виведення грошей з компанії. Базовою стане ставка 15% з операцій з виплати дивідендів.
Також є операції, що прирівнюються до виведенню капіталу:
До цих операцій буде застосована ставка 20%.
До операцій з погашення боргів пов’язаним особам – нерезидентам буде застосовуватися 5-% ставка оподаткування.
Платниками ПВК стануть українські всі юридичні особи, які ведуть діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових організацій і “спрощенців”.
Також платниками податку стануть нерезиденти або їх постійні представництва в Україні. Тільки у банків буде можливість залишатися за бажанням платниками податку на прибуток до кінця 2021 року.
Усіх платників ПВК внесуть до реєстру, формуванням якого буде займатися Державна фіскальна служба (УКРІНФОРМ).
Гарантовано платниками податку стануть держкомпанії, нерезиденти, які отримують дивіденди з України, а також фізичні особи-акціонери.
Якщо ж дивіденди будуть виплачуватися українському юрособі, то податок платитися не буде.
З введенням ПВК бізнес перестане занижувати свій фінансовий результат, а податківці його завищувати. В результаті, звітність компаній стане більш прозорою, а прибутки не будуть виводитися в офшори.
Навряд чи звичайно, можна повністю заблокувати виведення коштів в офшори, але можна хоча б обкладати це податком по 20% ставкою.Україна входить в ТОП країн за рівнем виведення коштів в офшори.
Щорічно в офшорні юрисдикції йде 250-300 млрд грн за рахунок роялті, фінансової допомоги, кредитів материнських структур.
Крім того, ліквідація податку на прибуток повинна, позбавити податківців інструменту тиску на бізнес і обмежити поле для корупції.
З ідеєю заміни податку “носяться” ще з жовтня 2016 року. Саме тоді Нацрада реформ затвердив введення податку з 1 січня 2018 року. Але тільки через рік Кабінет міністрів схвалив розроблений Міністерством фінансів законопроект.
Документ довгий час не реєструвався в парламенті через невщухаючий суперечок з приводу можливих втрат держбюджету. Адже і МВФ, і Світовий банк висловилися проти введення ПВК.
Вся справа в тому, що в перші роки держбюджет недоотримає серйозні суми. УКРІНФОРМ оцінювала втрати в перший рік введення ПВК в 40 млрд грн, Український інститут майбутнього в 23 млрд грн, а Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в 38 – 47 млрд грн.
Отримати таку “діру” в бюджеті, та ще й в рік виборів, та ще й на тлі проблем з виконанням поточного бюджету – сумнівна перспектива.
Крім того, проти ПВК виступають міжнародні корпорації, що працюють в Україні. У березні лобіююча їх Європейська бізнес ассаоціація (ЄБА) заявила, що побоюється застосування ПВК до господарських операцій між материнськими компаніями і їх українськими представництвами.
Так, надходження мають зрости. Приблизно на 4-й рік після введення ПВК (в 2023 року) він принесе додатково від 50 млрд грн додаткових надходжень. Тобто, приблизно стільки, скільки дає зараз податок на прибуток.
Але в короткостроковому періоді фіскальні ризики залишаються високими. Саме через це Швеція, Македонія і Румунія відмовилися від ПВК після падіння надходжень до бюджету.
Податок продовжує діяти в Естонії, Латвії та Грузії. Але в останній також неоднозначна думка з приводу ефективності ПВК.
Є ймовірність того, що якщо ПВК буде введений, то влада почне шукати компенсатори для заповнення “діри” в бюджеті. І за рахунок чого це станеться (ПДВ, рента або “спрощенці”), поки ніхто не озвучував. Але навряд чи це станеться за рахунок скорочення видаткової частини.
Разом з тим, противники закону побоюються, що бізнес так легко не зможе звільнитися від фіскалів. У законопроекті є норми, за якими податківці на свій розсуд можуть запитувати у компаній документи з трансфертного ціноутворення.
Всі розуміють, що в українських реаліях не можна законодавчо дозволяти податківцям тлумачити окремі норми на свій розсуд.
Також є побоювання, що ПВК створить умови для “внутрішньої офшорізаціі” за рахунок фізосіб-підприємців на єдиному податку.
Однозначної відповіді на це питання немає, оскільки доводи обох сторін є обґрунтованими. З одного боку, ПВК – це крок назустріч бізнесу. У них з’явиться можливість вкладати до 100 млрд грн оборотних коштів в розвиток, що природно приведе до зростання ВВП.
З іншого боку, що заважає владі зробити те ж саме в рамках діючої системи оподаткування, надавши пільги тим, хто реінвестує в свій бізнес.
Наступний аргумент – ослаблення тиску з боку податківців. І тут не все так однозначно.
Крім того, держава отримає недонадходження до держбюджету, які навряд чи захочеться покривати іншим платникам податків при введенні компенсаторів.
Порушення умов договору – це серйозна проблема, яка може призвести до фінансових втрат, втрати часу…
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…