11 жовтня, набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Крім змін у порядку виплати пенсій, він вносить зміни до порядку нарахування ЄСВ і оплати лікарняних
З 01.01.2018 р. зміниться межа нарахування ЄСВ
Наразі максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01.01.2018 року вона становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Нагадаємо, що проектом Держбюджету-2018 передбачено встановлення з 1 січня 2018 р. мінімальної зарплати у розмірі 3723 гривень. У такому разі максимальна база нарахування ЄСВ становитиме 3723 X 15=55 845 грн.
Тобто якщо б зміни не вносилися, то він становив би 1762 х 25 = 44050 грн. Як бачимо, вже в січні 2018 року база нарахування ЄСВ зростає більш як на 10 тис. грн.
І це стосуватиметься не лише доходів працівників, а й доходів підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Втім, до них ми ще повернемося.
Врегулювання проблеми зі сплатою ЄСВ фермерським господарством
До цього у 2017 році члени фермерського господарства мали право сплачувати ЄСВ добровільно. Тепер їх внесено до обов’язкових платників ЄСВ (шляхом додавання до ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ нового пп. 5-1). При цьому база нарахування ЄСВ в них буде така ж, як і для підприємців на загальній системі оподаткування – сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Однак, як і підприємці, так і члени фермерського господарства, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони:
- отримують пенсію за віком,
- є особами з інвалідністю
- або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Новий пункт 5-1 (а отже, і новий вид платників ЄСВ – члени фермерських господарств) з’явиться у Законі про ЄСВ з 01.01.2018 р. Також й норми, які регулюють порядок їх обліку (зміни у статті 5), їх обов’язки (зміни у статті 6) та базу нарахування за них ЄСВ (зміни у статті 7), сам порядок обчислення ними ЄСВ (зміни до статті 9) наберуть чинності з 01.01.2018 року.
Внесено зміни до порядку сплати та звітування самозайнятими особами
Тут ми маємо збільшену максимальну величину бази нарахування ЄСВ. І що виходить?
Для підприємців на загальній системі оподаткування та для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, які сплачують ЄСВ, виходячи з фактично отриманого оподаткованого доходу (тобто з різниці між доходами та витратами) максимальна величина доходу, на який ЄСВ нараховується, збільшилася. Але знову ж таки вона починає діяти з 01.01.2018 року. Якщо такі особи не отримують у певному місяці оподаткований дохід, вони, як і раніше, зобов’язані сплачувати ЄСВ хоча б на мінімальному рівні. Мінімальний страховий внесок для них не змінився і становить до кінця 2017 року 704 грн (3200 х 22%).
Підприємці II-III груп єдиного податку самостійно визначають базу нарахування ЄСВ – не більше максимальної та не менше за мінімальну. Тому і для них мінімальний страховий внесок, як і раніше, становить 704 грн (більше сплачується за бажанням).
Неприємний сюрприз чекає на підприємців-“єдинників” I групи. З п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону з ЄСВ зник абзац, яким для них встановлювався спеціальний розмір мінімального страхового внеску. З 01.01.2017 року він становив 0,5 базового мінімального страхового внеску: 352 грн (3200 х 0,5 х 22%). З 01.01.2018 р. таким підприємцям доведеться сплачувати повний мінімальний страховий внесок (22% від мінімальної зарплати). Якщо виходити із цифр проекту Держбюджету-2018, то у січні 2018 року цей показник становитиме 3723 х 22% = 819,06 грн.
Змінився з 01.01.2018 р. і граничний строк сплати ЄСВ (для членів фермерського господарства він встановлений вперше). Тепер кожна самозайнята особа (як підприємець, так і особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок!
Зміни в порядку нарахування лікарняних та декретних
Маленька сенсація цього законопроекту – це поява серед осіб, які мають право на отримання лікарняних, визначених у ст. 18 Закону № 1105:
- осіб, які працюють за договорами ЦПХ;
- підприємців;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- членів фермерського господарства.
Таким чином, лікарняні тепер мають компенсувати за період втрати працездатності не лише втрату заробітної плати, а й втрату доходу самозайнятої особи, винагороди за договором ЦПХ або доходу члена фермерського господарства! Набирають чинності ці зміни з 11.10.2017 р.!
Питання лише в тому, хто і як такі лікарняні має призначати та розраховувати. Відповідь на це і навіть більше дає оновлена редакція ст. 30 Закону № 1105, у якій зазначено, що допомога:
- з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною),
- по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору)
надаються за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.
Тобто, судячи з наведеного, Фонд переклав обов’язок із призначення таких виплат з себе на тих, хто наймає самозайнятих осіб (принаймні, для виконання робіт та надання послуг). Однак остаточну крапку в питанні, як це все відбуватиметься, поставлять КМУ та ФСС, коли приведуть власні нормативні акти у відповідність до нового закону. Поки що – норма в законі є, а механізму її реалізації ще немає.
Також, зроблено спробу покласти край у суперечках між Мінсоцполітики та ФСС в тому, як має розраховуватися сума лікарняних та декретних особам, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не мають 6-ти місяців страхового стажу:
1) допомога з тимчасової непрацездатності – виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Щодо декретних слід пам’ятати і про іншу оновлену норму – сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Тобто сума декретних в розрахунку на повний чи неповний місяць далі не буде порівнюватися із мінімальним (або двома мінімальними) розміром зарплати. Ці розміри враховуватимуться один раз – при обрахунку середньоденної зарплати. Так, як на цьому і наполягав ФСС. І все це теж працює з 11.10.2017 р., але також вимагає змін до Порядку №1266. Тож, чекатимемо на роз’яснення, як нараховувати лікарняні та декретні до приведення Порядку у відповідність із новим законом.
