Що змінилося в звіті ЄСВ за формою № 4 (з травня 2015 р.)

Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 затверджено нові форми звітності з ЄСВ і Порядок їх формування та подання. Звітувати за новими формами потрібно ось уже зі звіту за травень 2015 р.

Скачати бланк звіту: 

Розглянемо детальніше, що ж змінилося у звіті з ЄСВ за формою 4.

Насамперед зазначимо, що згідно з оновленим Порядком, подати звітність з ЄСВ можна:

–          засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

–          на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

–          на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти;

–          поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, за умови якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти. При цьому страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання звіту, передбаченого у п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435. Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ).

Роботодавці – як юридичні, так і фізичні особи мають подавати звітність з ЄСВ за формою, затвердженою Додатком 4 до Порядку № 435. Така звітність подається до ДПІ щомісячно, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435). Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 435 передбачено, що платники ЄСВ, визначені п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання звітності до фіскальних органів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення.

Зміни у Таблиці 1 Додатку 4 пов’язані із застосуванням понижуючого коефіцієнта та додаткової бази нарахування ЄСВ.

Так, з’явився новий рядок 2.5, в якому зазначається додаткова база нарахування ЄСВ згідно ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. У його підпорядкованих рядках додаткова база розшифровується за її видами залежно від роботодавця, а також окремо виділяється додаткова база для допомоги з ТВП та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Для відображення суми ЄСВ, нарахованої на таку додаткову базу, передбачено ще один новий рядок  – рядок 3.5 Таблиці 1. Підпорядковані йому відповідають за змістом таким же рядкам ряд. 2.5, проте тут зазначається сума ЄСВ.

Окрім того, збільшено кількість підпорядкованих рядків у рядках 6 та 7, які призначені для виправлення помилок. Тепер суми доходів, на які донараховується (доутримується) або зменшується зайво нарахований (утриманий) ЄСВ, розподіляються залежно від ставок, що застосовувалися при такому нарахуванні (утриманні), та від факту застосування коефіцієнту.

Зміни у Таблиці 5 Додатку 4. Інформація про прийнятих та звільнених працівників відображається у таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» Додатка 4. Таблиця 5 подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду були такі події (п. 8 розділу IV Порядку № 435):

– було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) із застрахованою особою;

– було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;

– особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, або відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Якщо таких подій у звітному місяці не було, Таблиця 5 не подається.

У п. 8 розділу IV Порядку № 435 нарешті регламентовано ситуацію, коли протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено. В такому разі про особу робиться два записи в Таблиці 5:

1)      із зазначенням дати припинення трудових відносин;

2)      із зазначенням дати початку трудових відносин.

Зміни у Таблиці 6 Додатку 4. У Таблиці 6 з’явилися нові реквізити.

Графа 19 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» призначена для відображення зазначеної різниці, якщо ЄСВ з роботодавця нараховувався згідно ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ: «У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника».

Графа 20 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» аналогічна графі 19 попередньої форми Таблиці 6 Додатку 4 до Порядку формування та подання звіту, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454.

У графі 21 «Сума нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату / дохід)» відображається сума ЄСВ, що нараховується з роботодавця. Тут наводиться сума ЄСВ з урахуванням тієї частини, що нараховується на базу, вказану у графі 19. Раніше цієї графи не було, і роботодавці не розподіляли суму нарахованого ЄСВ в розрізі працівників.

Графа 24 «Ознака неповного робочого часу» немає аналогів у старій формі. Згідно з п. 9 розділу IV Порядку № 435, ця ознака проставляється, якщо особа працює:

– неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);

– неповний робочий тиждень (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень);

– поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).