Кармін Галло (Carmine Gallo), відомий коуч з ораторської майстерності, на сторінках Harvard Business Review ділиться порадами щодо того, як продовжувати «прокачувати» свої презентаційні навички, навіть якщо вас вважають блискучим оратором.
Якось я сидів за столом навпроти CEO з Кремнієвої долини. Він першим винайшов технологію, яка зачіпає багато аспектів нашого життя — флеш-пам’ять, у якій зберігаються дані смартфонів, цифрових камер і комп’ютерів. Він був частим гостем на CNBC і мав щонайменше 20-річний досвід проведення бізнес-презентацій. І все ж цей CEO хотів ще більше відточити свої навички публічних виступів.
Я запитав:
Це всього лише один приклад серед багатьох CEO і підприємців, яких я навчав комунікативним навичкам останні два десятиліття; проте він найбільш цінний. Часто люди, які найбільше потребують моєї допомоги, вже досягли висот і викликають захоплення своїми навичками. Психологи кажуть, що це можна пояснити феноменом ефекта Даннінга-Крюгера. Простіше кажучи, люди, які є посередніми в певних речах, часто думають, що вони краще, ніж вони є насправді, і тому не можуть рости і вдосконалюватися. З іншого боку, великі лідери є великими не просто так — вони визнають свої слабкості і прагнуть стати краще.
Наступні поради призначені для бізнес-професіоналів, які вже звикли до проведення презентацій — і можуть навіть захоплювати своїми вміннями, — але, тим не менше, хочуть ще й далі вдосконалюватися.
1. Хороші презентатори використовують менше слайдів — і менше слів
McKinsey — одна з найбільш виняткових консалтингових компаній у світі, з якою я багато разів працював у цій галузі. Старші партнери McKinsey розповіли мені, що недавно найняті випускники MBA часто намагаються вразити клієнтів своїми знаннями — і створюють величезні PowerPoint-презентації. Однак нові консультанти швидко розуміють, що менше означає більше. Один партнер інструктує своїх нових співробітників значно скоротити кількість слайдів PowerPoint, замінюючи кожні 20 слайдів тільки двома.
Все тому, що великі письменники і оратори також є й відмінними редакторами. Невипадково одні з найбільш пам’ятних промов і документів в історії є одними з найбільш коротких. Геттісбурзька промова складається з 272 слів, інавгураційна промова Джона Ф. Кеннеді тривала менше 15 хвилин, а Декларація незалежності гарантує три невід’ємних права, а не 22.
Ключовий висновок: зменшіть перевантаженість там, де це можливо.
2. Хороші презентатори не використовують марковані списки
Пункти списку — найменш ефективний спосіб донести свою точку зору. Візьмемо, наприклад, Стіва Джобса, якого вважали одним із найвидатніших презентаторів свого часу. Він рідко показував слайди тільки з текстом і маркерами. Замість цього він використовував фотографії та текст.
Експерименти в області пам’яті і комунікації показують, що інформація, передана у вигляді картинок і образів, із більшою ймовірністю запам’ятовується, ніж одні лише слова. Вчені називають це «живописною перевагою». За словами молекулярного біолога Джона Медіни (John Medina), наша здатність запам’ятовувати зображення — одна з наших найсильніших сторін. «Ми неймовірно добре запам’ятовуємо картинки», — пише він. — «Вислухайте частину інформації, і через три дні ви згадайте 10% її. Додайте картинку, і ви згадаєте 65%».
Ключовий висновок: доповнюйте текст на слайдах фотографіями, відео і зображеннями.
3. Великі презентатори покращують свої вокальні дані
Згідно з новим дослідженням професора маркетингу Wharton Джони Бергера (Jonah Berger), оратори, які змінюють темп, висоту і гучність голосу, є більш ефективними.
Таким чином, дослідження стверджує, що люди, які ефективно переконують, змінюють свій голос і, тим самим, стають більш впевненими в своїх аргументах. Наприклад, вони підвищують голос, коли підкреслюють ключове повідомлення, або роблять паузу після того, як озвучили важливу думку.
Простіше кажучи, якщо ви підвищуєте і знижуєте гучність свого голосу, а також чергуєте високий і низький тон при передачі ключових повідомлень, ваша презентація буде більш впливовою і переконливою.
Ключовий висновок: не варто недооцінювати силу свого голосу, аби справити позитивне враження на аудиторію.
4. Великі презентатори створюють «вау»-моменти
Люди не запам’ятовують кожен слайд і кожне слово презентації. Вони пам’ятають такі моменти, як той, що Білл Гейтс продемонстрував у 2009 році в своєму тепер уже відомому виступі на конференції TED.
Виступаючи з презентацією про зусилля Фонду Білла і Мелінди Гейтс щодо скорочення поширення малярії, Гейтс заявив:
Із цими словами він вийшов у центр сцени і відкрив кришку маленької баночки з незараженими комарами.
Цей момент був настільки успішним у захопленні уваги аудиторії, оскільки був несподіваним. Його аудиторія чекала стандартної презентації PowerPoint із графіками і даними. Але замість цього вони отримали інтуїтивне введення в предмет, захоплюючий досвід, який зіграв на їхніх емоціях.
Несподівані моменти привертають увагу аудиторії, тому що людський мозок швидко втомлюється. За словами нейробіолога А.К. Прадіпа (A.K Pradeep), з яким я розмовляв:
Ключовий висновок: дайте своїй аудиторії щось екстраординарне.
5. Великі презентатори проводять репетиції
Більшість промовців не практикуються так, як слід було б. Так, звичайно, вони переглядають свої слайди заздалегідь, але нехтують годинами усвідомленої практики, яка змусить їх по-справжньому засяяти перед аудиторією.
Малкольм Гладуелл (Malcolm Gladwell) прославив «правило 10 000 годин» як еталон майстерності. Тобто, 20 годин практики в тиждень протягом десятиліття можуть зробити будь-кого майстром у своїй області. Хоча у вас немає хоча б приблизно стільки ж часу, щоб практикувати свою наступну презентацію, немає ніяких сумнівів у тому, що найкращі оратори світу витратили багато часу, щоб перейти від хорошого до великого.
Найвідоміші виступи Мартіна Лютера Кінга-молодшого були виголошені після багатьох років практики. І саме цей рівень майстерності дав Кінгу усвідомленість і гнучкість, що дозволяють застосовувати передову техніку розмови: імпровізацію. Кінг імпровізував незабутню частину промови, що тепер відома як «Промова мрії» («Dream Speech»), на ступенях Меморіалу Лінкольна. Коли він запустив рефрен «У мене є мрія» («I have a dream»), преса, яка була присутня, була збита з пантелику. Ці слова не були включені до офіційного проєкту промови, яку їм вручили. Кінг читав настрій своєї аудиторії і миттєво об’єднував слова та ідеї, висловлені ним у попередніх промовах.
Вважається, що Кінг за своє життя виголосив 2500 промов. Якщо ми припустимо, що він витрачав на написання і репетиції по дві години (а в багатьох випадках — набагато більше часу), ми прийдемо до консервативної оцінки в 5000 годин практики. Але це — промови. Вони не включають у себе шкільні дебати і сотні проповідей. До серпня 1963 року Кінг легко відпрацював 10 000 годин практики.
Головний висновок: вкладайте час у те, що робить вас великим.
Ніколи не недооцінюєте силу комунікації. Це може допомогти вам отримати роботу своєї мрії, залучити інвесторів, які підтримають вашу ідею, або підвищити свій статус в організації. Але, хоча у світі багато хороших ораторів, використання наведених вище порад для відточування навичок — це перший крок до виділення себе. Виділяйтеся тим, що вмієте робити щось велике знову і знову.
За матеріалами “What It Takes to Give a Great Presentation”, HBR.
