У главі VIII КЗпП України законодавцем передбачено ряд норм щодо забезпечення гарантій та компенсацій найманим працівникам. До таких гарантій зокрема належать гарантії та компенсації працівникам при службових відрядженнях.
Статтею 121 КЗпП України визначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями.
Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються:
- добові за час перебування у відрядженні,
- вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).
Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Пунктом 8 розділу I «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998р. №59, передбачено, що на працівника, який перебуває у відрядженні поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.
Пунктом 13 Інструкції передбачено, що за відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) протягом усього часу відрядження, у тому числі часу перебування в дорозі.
Працівнику, направленому у відрядження оплачується виконана робота за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижчим від середнього заробітку.
