Відповідно до вимог статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або тільки нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Враховуючи зазначене, до страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності необхідно враховувати період отримання допомоги по безробіттю за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, відповідно до абзацу другого частини першої статті 21 Закону № 1105.
У свою чергу, документальним підтвердженням даних, на підставі яких у даному випадку здійснюється обчислення страхового стажу – є записи в трудовій книжці працівника про призначення допомоги по безробіттю та її припинення або довідка центру зайнятості про періоди виплати допомоги по безробіттю.
