Щорічні відпустки

Щорічні відпустки бувають двох видів: основні та додаткові. Право на основну щорічну відпустку мають усі працівники незалежно від того де вони працюють, єдиною умовою є те, що працівник повинен бути в трудових відносинах з роботодавцем. Якщо він працює за договором цивільно-правового характеру права на відпустку він не має.

А ось на додаткову відпустку мають право не усі. Це особливого роду бонус на який мають право деякі категорії робітників за особливі умови праці або деякі інші категорії працівників які виділені діючим законодавством України.

І давайте розглянемо які ж самі категорії працівників мають право на додаткову щорічну відпустку.

Категорії працівників які мають право на додаткову відпустку.

1. Надання додаткової відпустки за шкідливі та особливі умови праці передбачено ст.7 та ст.8 Закону про відпустки.
2. Список виробництв, робіт, цехів,     професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право       на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими       і важкими умовами праці та за особливий характер праці затверджений постановою КМУ № 1290 від 17.11.1997 р., де зазначені категорії працівників та максимальна тривалість додаткової відпустки на яку вони мають право претендувати.
3. Правила надання додаткових відпусток за шкідливі умови праці регулює порядок №16-1.
4. Якщо працівник який працює в шкідливих умовах праці менше половини тривалості робочого часу то на додаткову щорічну відпустку він не має права (лист Мінпраці від 22.03.2010 р  №49/0/010/80-10)
5. Те ж саме стосується  і працівників які задіяні у роботах які мають особливий характер.
6. Працівники які мають ненормований робочий день також мають право на додаткову відпустку (ст.8 Закону про відпустки).
7. Але якщо працівник працює неповний робочий день, то до нього не можна застосувати ненормований робочий день (див. Рекомендації №7).  Але якщо працівник працює неповний робочий тиждень то він може претендувати на додаткову відпустку.

Практичний приклад

Робітник працює на металургійному комбінаті на виплавці чавуна на умовах неповного робочого часу (2,5 години в день). Звичайна тривалість робочого дня для працівників – 7,5 годин. Як ми розуміємо професія такого працівника напевно є в Переліку №1290 і він має право на додаткову відпустку, але так як він працює менше половини тривалості робочого дня для інших працівників то на превеликий жаль йому надати додаткову відпустку не мають права.

Щорічні додаткові відпустки можуть надаватися разом із основними щорічними відпустками, або окремо від них.

Тривалість щорічної основної відпустки

Тривалість щорічної відпустки встановлюється Законом про відпустки, КЗПП, та іншими законами та підзаконними актами.

При цьому загальна тривалість щорічних основних та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників зайнятих на підземних горних роботах – 69 календарних днів (ст.10 Закону про відпустки).

Як правило тривалість відпусток розраховують в календарних днях. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня або тижня – то це не зменшує тривалість відпустки.

Якщо відпустка попаде на святкові та неробочі дні, то такі дні не враховують під час обчислення тривалості відпустки, але їх і не оплачують.

Таких днів на протязі року на даний момент є 11:

1 січня – Новий рік;
7 січня – Різдво Христове;
8 березня – Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня День Перемоги;
28 червня – День Конституції України;
24 серпня – День незалежності України;
14 жовтня – День захисника України.

Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки на сьогоднішній день – 24 календарних дня за відпрацьований робочий рік, можливо тривалість основної відпустки зміниться найближчим часом і буде становити 28 календарних днів (новий проект КЗПП).

Тривалість відпрацьованого робочого року починає відлік з моменту заключення трудового договору.

Працівник має право взяти відпустку повної тривалості тільки після того як відпрацює в роботодавця 6 місяців (але є і виключення).

Якщо працівник працює не повний робочий рік (сезонні та тимчасові працівники) то відпустка йому нараховується пропорційно відпрацьованого часу.

Тривалість щорічної основної відпустки для деяких категорій працівників

Тривалість щорічних додаткових відпусток

Робота з шкідливими та важкими умовами праці.

Як ми вже писали максимальна тривалість таких відпусток прописана в списку 1290-1.

Конкретну тривалість відпустки з урахуванням такого максимуму підприємство встановлює самостійно в колективному або трудовому договорі.

При цьому роботодавець повинен враховувати:

1. Результати атестації робочих місць (дивись більше детально наказ №383/55);
2. Час зайнятості працівників в таких умовах (робітник повинен працювати в таких умовах не менше половини робочого часу).

Робота з особливими умовами праці

Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, встановлена Списком № 1290-2.

Знову таки працівник повинен працювати в таких умовах не менше половини робочого часу, для того щоб отримати право на додаткову відпустку.

Тривалість такої відпустки прописується в колективному або трудовому договорі в залежності від часу який працівник буде працювати в таких умовах.

Тут перед бухгалтерами стає питання, а чи є їх робота перед комп’ютером роботою з особливими умовами. Адже напруга іноді зростає неймовірно :)  Можемо відповісти, що так, це є робота з особливими умовами праці, про що підтверджують листи Мінпраці від 18.06.2009 р № 81/010 / 156-09 та Мінсоцполітики від 24.12.2013 р № 152/13 / 82-13. Тривалість додаткової відпустки для таких працівників становить 4 календарні дні. Звісно роботодавці від цього не будуть у захваті :)

Ненормований робочий день

Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день визначена п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустках – до 7 календарних днів.

А ось конкретну її тривалість роботодавець встановлює колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (див. лист
Мінпраці від 03.03.2011 р № 162/13 / 84-11). Перелік професій, посад працівників, яким встановлено ненормований робочий день, із зазначенням конкретної тривалості додаткової відпустки (від 1 до 7 днів включно) стверджують на підприємстві як додаток до колективного договору.
Додаткова відпустка за ненормований робочий день надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі або посаді, яка дає право на цей відпустку.

Періоди, які включають до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку

1. Час фактичної роботи (в тому числі і неповний робочий час) на протязі робочого року;
2. Час коли працівник не працював, але за ним зберігалося робоче місце і заробітна плата повністю або частково;
3. Час коли працівник не працював, але за ним зберігалася посада і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню;
4. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не
   виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки. Виняток
   складає відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею: – 6-річного віку; – 16-річного віку – якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний); – 18-
   річного віку – якщо дитині встановлена категорія «дитина-інвалід підгрупи А».
5. Інші періоди роботи передбачені законодавством.

Бувають випадки, коли працівник, прийнятий на роботу в порядку переведення з іншого підприємства,
повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не отримав за них грошову компенсацію *. В такому випадку в стаж роботи, що дає право на щорічні основна та додаткові відпустки на новому місці роботи, зараховують час, за яке працівник не використав такі відпустки за попереднім місцем роботи (ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки).

Щорічна відпустка у перший та наступні роки роботи

Як ми вже сказали вище робітник може піти у відпустку повної тривалості лише після того, як він відпрацює 6 повних місяців. І роботодавець вправі відмовити в цьому якщо працівник про це попросить. Але є і виключення.

Хто може попросити відпустку повної тривалості незалежно від відпрацьованого часу.

• Жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після нього;
• Жінки, які мають 2 або більше дітей у віці до 15 років або дитину інваліда;
• Інваліди;
• Особи віком до 18 років;
• Чоловіки, жінки які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• Сумісники одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• Працівники які навчаються у навчальних закладах  і бажають приєднати основну відпустку до часу який потрібен на навчання;
• Робітники які не використали відпустку на попередньому місці роботи і не отримали компенсацію за це;
• Інші випадки передбачені законодавством.

Звісно ніщо не забороняє роботодавцю розширити це список. Для цього такі норми просто слід закріпити в колективному або трудовому договорі.

Якщо працівник не застосовується до наведених вище пільгових категорій, але бажає піти у відпустку до закінчення 6-місячного терміну, а роботодавець нічого не має проти, то тривалість відпустки визначають пропорційно до відпрацьованого часу на даному підприємстві (за один місяць – 2 календарних дні відпустки).

Щорічна відпустка за другий і наступні роки роботи може бути надана працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток

Зрозуміло, що якось треба врегулювати хто і коли іде у відпустку. Черговість надання відпусток встановлюється графіком надання відпусток, який затверджується керівником. З таким графіком повинні бути ознайомлені усі працівники.

При складанні графіків враховують як особисті інтереси працівників і можливості для їх відпочинку, так і інтереси виробництва. Про це сказано в Ч.10 ст 10 Закону про відпустку.

Робітник не має права піти у відпустку попередньо не узгодивши це з роботодавцем. Якщо так станеться то це слід вважати порушенням трудової дисципліни.

Деякі категорії працівників можуть піти у відпустку у любий зручний для них час. Такі категорії прописані в ст. 10 Закону про відпустки.

Документальне оформлення відпустки

Як ми вже сказали на підприємстві повинен бути складений графік відпусток. Особливо це актуально для великих і середніх підприємств.

Малі підприємства рідко коли на практиці складають такі графіки.

Як може виглядати графік відпусток? Ми пропонуємо власний варіант з усіма необхідними елементами (див.  нижче). Звісно, що ваша форма може відрізнятися від запропонованого зразка.

На думку Мінсоцполітики (лист від 29.07.2015 р. № 191/10/136-15), відсутність графіка відпусток в установі має розглядатися як «інші порушення вимог законодавства про працю».

За такий проступок передбачені фінансові санкції за ст. 265 КЗпП — штраф у розмірі мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст. 41 КУпАП посадовим особам установи загрожує штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).Повторне протягом року вчинення посадовою особою установи порушень, передбачених ч. 1 ст. 41 КУпАП і за яке особу вже було піддано адмінстягненню, призведе до штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн.).

Тож незалежно від того скільки у вас працівників, такий графік слід мати, щоб уникнути проблем у майбутньому.

Наказ про надання відпустки.

Перед тим як працівник піде у відпустку слід видати наказ про це. Є навіть типова форма П3. яка затверджена наказом №489. Наказ про надання відпустки може бути оформлений і в довільній формі,
проте він повинен містити всі обов’язкові реквізити типової форми № П-3

Приблизно текст наказу буде виглядати так:

Товариство з обмеженою відповідальністю

“Файні коні”

Наказ №02-к

м. Львів                                                                                                10 січня 2011 року

з особового складу

НАКАЗУЮ:

1.        Надати Кучеризі Василеві Васильовичу – директорові філії ТОВ “Файні коні” смт. Брюховичі частину щорічної основної відпустки за період роботи з 14.06.2010 р. по 13.06.2011 р., терміном на 6 календарних днів: з 11.01.2011 р. по 16.01.2011 р.

Підстава: заява Кучериги В.В. від 03.01.2011 р.

2.  На час відпустки Кучериги В.В. обов’язки директора філії ТОВ “Файні коні” смт. Брюховичі покласти на Бронюяка Івана Георгійовича – начальника складу філії ТОВ “Файні коні” смт. Брюховичі.

Директор ТОВ “Файні коні”                                                      Н.К.Нечипоренко

З наказом ознайомлено:       ______________    В.В. Кучерига

______________    І.Г. Бронюяк

На підставі наказу бухгалтерія розраховує відпускні.

Заява про надання відпустки.

Якщо робітник іде у відпустку суворо по графіку, то таку заяву можна і не писати. В інших випадках робітнику слід написати заяву, подати її керівнику на узгодження і на підставі неї вже видається наказ.

Приблизно ця заява може виглядати так:

Директору
Приватного підприємства
“Мрія Вікторії”
прізвище П.І. по Б.
_______________________
(посада прізвище родовому відмінку)

ЗАЯВА
про надання відпустки

Прошу Вас надати мені основну щорічну відпустку (частину основної щорічної відпустки) тривалістю ____ календарних днів з “___”________________200__року.

Дата написання підпис                                                               Прізвище на ініціали

В той час коли працівник перебуває у відпустці в табелі обліку робочого часу роблять наступні позначення:

• В чи 08 – якщо працівник перебуває в основній відпустці;
• Д чи 09 – якщо у додатковій.

Поділ відпустки на частини

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна частина такої відпустки становитиме не менше 14 календарних днів (ч. 6 ст. 79 КЗпП, ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки)

Нюанси:

1. Працівник може виявити бажання розділити відпустку на частини, але роботодавець не зобов’язаний його задовольнити. Він має право це зробити, беручи до уваги виробничі інтереси.Таким чином, роботодавець має право й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник. Замість цього він може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або НЕ поділити його взагалі.
2. При поділі відпустки основна його частина не повинна бути менше 14 календарних днів. Не обов’язково, щоб працівник в першу чергу використовував основну частину відпустки.
3. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику:
   – До кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ч. 7 ст. 79 КЗпП, ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки);
   – З будь-якого дня тижня, незалежно від того, в який з днів тижня закінчилася попередня використана частина відпустки.

Відпустка за кілька років

Законодавством заборонено не надавати відпустку:

• повної тривалості на протязі двох років підряд (і ця вимога досить часто порушується);
• на протязі робочого року деяким категоріям працівників: працівникам віком до 18 років та особам які мають право на додаткові відпустки у зв’язку з роботою у важких та шкідливих умовах.

За це передбачені штрафні санкції. За подібне порушення законодавства про працю роботодавця очікує штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (ст. 265 КЗпП). Крім того, винних посадових осіб підприємств, а також ФОП загрожує адмінштраф. Розмір штрафу становить від 510 до 1700 грн. (Ч. 1 ст. 41 КУпАП).
Ще суворіше покарання за повторне протягом року порушення особою, яка вже притягували до
адмінвідповідальності, або за ті ж дії, здійснені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину до 14 років або дитину-інваліда. В такому випадку  накладають штраф від 1700 до 5100 грн.

Але що робити коли працівник відмовляється йти у відпустку (є й такі працеголики). Відправити такого працівника у відпустку можна за допомогою графіка відпусток (як ми пам’ятаємо заява працівника в такому випадку не потрібна). Якщо працівник все таки ходить на роботу після того як він пішов у відпустку то це можна розглядати як порушення трудової дисципліни.

Важливо: немає заборони на надання поспіль кількох щорічних відпусток, невикористаних у попередні роки

Відпустка і звільнення

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.

Датою звільнення в такому випадку буде останній день відпустки.

Роботодавець може й не піти на такий крок, адже це його право, а не обов’язок.

Якщо працівник не скористався своїм правом на відпустку, роботодавець зобов’язаний виплатити йому компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Про це детальніше ми поговоримо в наступних публікаціях.

І наостанок, роботодавець не може звільнити працівника поки він перебуває у відпустці.

Автор статті: бухгалтер-експерт Піскун А.Є.