Скарга на контрагента. ПДВ.Додаток Д8. Наслідки для покупця і продавця

Що робити покупцю, якщо постачальник допустив помилки в податковій накладній, або взагалі її не зареєстрував?

Якщо є таке бажання, то покупець має право подати скаргу на такого постачальника при подачі податкової декларації ПДВ (додаток Д8).

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні її обов’язкових реквізитів та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Але на сьогодні не реалізовано технічної можливості процедури подання в електронній формі разом із податковою декларацією з ПДВ таких сканованих копій документів. Тому податківці у роз’ясненні, наведеному в ЗIР, підкатегорія 101.20, зазначають, що такі копії документів подаються платниками ПДВ до податкового органу за місцем податкового обліку на паперових носіях у термін, визначений для подання податкової декларації з ПДВ. Тож в разі подання додатку Д8 прийдеться йти до податкової і надавати копії документів.

Але відсутність факту реєстрації такої ПН в ЄРПН не дає покупцю права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Не варто забувати, що за п. 201.10 ПКУ податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), за умови що такі помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до складу податкового кредиту. Тож ПН із помилками, які не заважають ідентифікувати операцію, є підставою для відображення ПК, і тому покупець може й не подавати скаргу на постачальника за ці помилки.

Помилка у даті податкової накладної

Іноді трапляються ситуацій коли постачальник навмисно, або ненавмисно помиляється у даті виписки ПН.

Ситуація 1.

Податкову накладну складено не за датою авансу, а на підставі акта, складеного наприклад  наприкінці місяця

Оскільки дати помилкової ПН та ПН, яка мала би бути складена за першою подією, належать до одного періоду, то вважаємо, що за такою ПН покупцю можна визначати податковий кредит. Тобто помилка у даті податкової накладної в зазначеному випадку не матиме негативних наслідків для покупця. А ось для продавця така ситуація є проблемою, бо він порушив правила ведення податкового обліку, що тягне за собою штрафні санкції, зокрема адміністративний штраф.

Крім того, ПН, складена помилковою датою, призведе до плутанини з терміном реєстрації ПН: відстрочення реєстрації ПН через заміну першого числа місяця на 31 число навряд чи сподобається податківцям. Тому краще цю помилку виправити.

Як виправити таку помилку продавцю?

Виправлення помилки у даті ПН через складання РК є неможливим для продавця. Єдиним шляхом виправлення помилки є складання нової ПН за першою подією та анулювання помилкової ПН через складання РК, що реєструється в ЄРПН саме покупцем — платником ПДВ. Тож перш ніж включати таку ПН до складу ПК, покупцю буде доречно попередити неуважного постачальника про виявлену помилку.

Ситуація 2

Податкову накладну складено не за датою авансу, а на підставі дати відвантаження товару, який відвантажено у наступному місяці.

Оскільки дати помилкової ПН та ПН, яка мала би бути складена за першою подією, належать до різних періодів, то за такою ПН покупцю не можна визначати податковий кредит.

I в разі невиправлення постачальником такої помилки шляхом анулювання неправильної ПН та реєстрації нової ПН за першою подією покупець може подати на нього скаргу. Але все одно така скарга не буде для покупця підставою для віднесення суми ПДВ за такою ПН до складу ПК.

Ситуація 3.

ПН назву покупця наведено відповідно до статуту, але великими літерами. Чи можна за такою ПН визнавати ПК?

Податківці у роз’ясненні, наведеному у ЗIР, підкатегорія 101.17¹, щодо цього надали роз’яснення: якщо обов’язкові реквізити ПН, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній у статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) назви не збігається, то податкова накладна визнається дійсною.

¹ Відповідь на запитання: «Чи вважається податкова накладна недійсною та заповненою з порушенням, якщо в ній обов’язкові реквізити, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) такої назви не збігається?».

Тобто у такому разі продавцю не треба виправляти ПН шляхом складання РК.

Наслідки для продавця після подання скарги

Подання скарги не призводить до виникнення ПК, а перевірка від контролерів для порушника-продавця є неминучою. Протягом 15 календарних днів з дня надходження заяви зі скаргою контролюючий орган зобов’язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Після проведення перевірки податковим органом постачальника за заявою зі скаргою у разі реєстрації у ЄРПН раніше не зареєстрованих ПН покупець матиме право включити суми ПДВ до складу ПК у межах 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (щоправда, не раніше ніж такі ПН будуть зареєстровані в ЄРПН). Але податківці у всіх своїх роз’ясненнях доводять, що зареєструвати раніше складену ПН можна лише протягом 180 календарних днів з дня її складання. Отже, якщо покупець вирішив подати таку скаргу з метою отримання ПН хоча б після перевірки продавця податківцями, радимо квапитися та не розраховувати на 365 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не складено ПН.

За п. 120-1.4 ПКУ, допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН, передбачених пунктом 201.1 ПКУ, які виявлені контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання після закінчення 10 календарних днів узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків — продавцем помилок тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі від 10% до 100% суми ПДВ залежно від строку невиправлення помилки.

Заповнення додатку Д8

Скарга подається в разі помилок у ПН або її несвоєчасної реєстрації. Норм у ПКУ щодо подання скарги на нескладання ПН постачальником наразі не затверджено (в додатку 8 мають зазначатися номер і дата ПН!). Тож виникає запитання, чи може покупець при нескладанні ПН постачальником подати скаргу. Податківці вважають, що покупець має право подати скаргу й у такому випадку. У ЗIР, підкатегорія 101.20, вони навели алгоритм заповнення додатка 8 за відсутності складеної ПН. Відповідно до нього у разі нескладання ПН графи 5 та 6 додатка 8 щодо реквізитів ПН не заповнюються.

У ЗIР, підкатегорія 101.20, є детальне роз’яснення, як заповнювати додаток 8.

При порушенні продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН покупець має право заповнити додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за звітний місяць, в якому зазначає таке:

— у графі 2 — назву документа: «податкова накладна»;

— у графах 3 та 4 — реквізити платника податку — продавця, який порушив граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної, а саме: у графі 3 — його найменування (П. I. Б. — для фізособи), у графі 4 — його індивідуальний податковий номер;

— у графах 5 та 6 — реквізити податкової накладної (за наявності у покупця) (її дата та номер відповідно), стосовно якої подається додаток 8;

— у графі 7 — обсяг поставки (без ПДВ), що має бути зазначений у податковій накладній;

— у графі 8 — суму ПДВ;

— у графі 9 — опис порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН.