Законом № 1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зокрема, до п. 915 розд. VIII Закону № 2464.
Пунктом 915 розд. VIII у редакції Закону № 1072 фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені, на виконання вимог п. 915 розд. VIII Закону № 2464 у попередній редакції, однак з певними відмінностями.
Коло суб’єктів, які мають право на списання поширюється як на осіб, що на дату подання заяви про списання є платниками єдиного внеску фізичними особами-підприємцями (крім фізичних осіб– підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, так і на осіб, які у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви про списання вважалися такими платниками.
Також, встановлюється новий період, протягом якого платники (особи) можуть звернутися за списанням – до 01 березня 2021 року. Таким чином, всі платники (особи, які у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками) єдиного внеску, які з будь-яких причин не звернулися до контролюючих органів за списанням у термін, попередньо визначений Законом № 2464 (який сплив 31 серпня 2020 року), можуть це зробити до 01 березня 2021 року.
Так, платникам єдиного внеску, які звернулися із заявами про списання недоїмки, штрафних санкцій та пені на підставі Закону України № 592IX від 13 травня 2020 року «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786) у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як фізичних осіб-підприємців або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на момент звернення вже була припинена в періоді з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року не потрібно звертатися із заявою повторно. Органи ДПС здійснюють списання щодо таких платників на підставі документів, які були подані раніше на підставі Законів № 592 та № 786. Зазначене стосується виключно платників, заборгованість яких виникла до 03 червня 2020 року. У разі наявності у вказаної категорії платників заборгованості з єдиного внеску, що виникла з 03 червня 2020 року і пізніше, відпрацювання такої частини здійснюється на підставі повторно поданої заяви платника з урахуванням вимог Закону № 1072.
Водночас, всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних до списання відповідно до Закону № 2464), для проведення органами ДПС заходів щодо списання недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску відповідно до п. 915 розд. VIII Закону № 2464 (у редакції Закону № 1072) особам, на яких розповсюджується положення цього пункту, можуть звернутися із відповідною заявою про списання до територіального органу ДПС, у якому вони перебувають (перебували) на обліку як платники єдиного внеску.
Списання заборгованості зі сплати єдиного внеску здійснюватиметься щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску, несплаченої станом на 01 грудня
2020 року, – за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також щодо штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки – за період з 01 січня 2017 року включно до дати подання заяви про списання недоїмки.
Слід зауважити, що п. 915 розд. VIII Закону № 2464 встановлено умови, за яких суб’єктам звернення можливе списання сум заборгованості з єдиного внеску, а саме:
- відсутність у суб’єкта звернення доходу (прибутку) від його діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
- подання до 01 березня 2021 року державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (якщо така заява не була подана раніше) (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви провадили таку діяльність, – до органу ДПС за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, якщо така заява не була подана раніше);
- подання до 01 березня 2021 року до органу ДПС звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року за умови, якщо вона не була подана раніше.
У випадку виникнення з дня, наступного за днем подання заяви, заборгованості зі сплати штрафів та пені, нарахованих за період з 01 січня
2017 року до 01 грудня 2020 року, такі суми заборгованості не підлягають списанню.
У випадку виникнення недоїмки після 01 грудня 2020 року, така недоїмка не підлягає списанню.
Також, звертаємо увагу, що п. 23 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачено, що штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо сума податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, погашена платником податків грошовими коштами, якщо таке погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі.
Зазначені норми не застосовуються щодо:
- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
