Нормами ч. 2 ст. 11 Закону про електронну комерцію передбачено, що електронний договір, крім визначених ЦКУ істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію, зокрема, про:
Нагадаємо, що електронний договір укладається та виконується в порядку, передбаченому ЦКУ та ГКУ, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону про електронну комерцію).
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону про електронну комерцію, електронні документи (повідомлення), пов’язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Для цілей Закону про електронну комерцію термін «електронний документ» вживається у значенні, наведеному в Законі про електронні документи — див. ч. 3 ст. 3 Закону про електронну комерцію.
Відповідно до ст. 5 Закону про електронні документи, електронний документ — документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Як зазначено у ст. 7 цього Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис».
З огляду на це звіт про рекламні послуги, надісланий Facebook у вигляді електронного листа з сумами в доларах США, є достатнім первинним документом для підтвердження послуг з розміщення реклами лише за наявності в ньому ЕЦП автора або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону про ЕЦП. Проте наразі немає встановленого законом порядку визнання в Україні чинності іноземних сертифікатів ключів ЕЦП.
Тож, якщо нерезидент (Facebook) не має українського ЕЦП, електронний документ від такого нерезидента не буде визнаватися як підтвердження витрат на оплату послуг Facebook.
Мінекономіки у листі від 25.05.2017 р. №2402-05/17433-02 повідомляє, що суб’єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів з обов’язковим погодженням предмета, ціни та строку дії договору, самостійно без обмежень здійснювати господарську діяльність, яку не заборонено законом, на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
ДФС у Харківській області у листі від 20.10.2016 р. №3345/В/20-40-13-04-14 повідомляє, що акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, у якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.
В Україні розрахунки з корпоративних карток у сфері ЗЕД заборонені. Відповідно до п. 8.3 Iнструкції №492, кошти з поточного рахунку юрособи не може бути використано за допомогою електронного платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.
Крім цього, відповідно до ст. 7 Декрету №15-93, розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому НБУ.
За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету №15-93, у ст. 16 Декрету №15-93 передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку України на день здійснення таких розрахунків.
Отже, розрахунки з корпоративної картки за послуги Facebook загрожують підприємству штрафом за порушення валютного законодавства.
Оскільки надання нерезидентом послуг не підтверджено первинним документом, незважаючи на те, що сама оплата підтверджена банківською випискою за рахунком корпоративної картки, є великий ризик, що податківці при документальній перевірці нарахують ПДФО та військовий збір на суму витрат, які були здійснені з такої корпоративної картки. З їхньої точки зору, це будуть надміру витрачені кошти, видані під звіт держателю картки, які оподатковуються відповідно до пп. 170.9 ПКУ. Суми ПДФО та військового збору утримуються із зарплати держателя картки, при цьому ПДФО нараховується з урахуванням натурального коефіцієнта (пп. 164.5 ПКУ).
Якщо кошти, сплачені з корпоративної картки за послуги Facebook, держатель картки не буде повертати підприємству, то їх треба списати до складу інших операційних витрат.
Загалом схема бухгалтерських записів буде така:
Якщо підприємство з обережності утримає ПДФО та ВЗ з держателя картки, не дочекавшись податкової перевірки, то у нього буде ще одне проведення:
Отже, розраховуватися з Facebook за допомогою корпоративної картки підприємства наразі не дозволяє українське законодавство, а також те, що електронний лист від Facebook не відповідає вимогам законодавства України до електронних документів. Тому витрати на рекламу у Facebook, що були оплачені з корпоративної картки, не можна провести в обліку підприємства як витрати на рекламу.
Натомість із зарплати держателя картки, на думку автора, доведеться утримати ПДФО (з натуральним коефіцієнтом) та військовий збір на суми, які були оплачені з корпоративної картки.
Отже, на практиці можливий лише розрахунок за послуги Facebook з приватних карток фізосіб без можливості вішкодування їм понесених витрат.
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…