Згідно з п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини другої ст.25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Водночас п. 9 зазначеної статті встановлено, що передачу платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонено, крім випадків, передбачених законодавством, а саме:
1) у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
– ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
– юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
2) у разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
– засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
– юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується. У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання зі сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Водночас згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюється на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Податковим кодексом України.
Крім того, відповідно до п. 8 Порядку № 609 у разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання.
При цьому у разі якщо поле «код платника» не відповідає коду платника в полі «призначення платежу», сплачені суми єдиного внеску зараховуються на код платника, що є власником рахунку.
У разі якщо мало місце здійснення фактичної сплати єдиного внеску однією особою за зобов’язанням іншої, облік сум буде проведено відповідно до Порядку № 450.
