СПРОЩЕНА СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 гл. 1 розд. XIV ПК України, на сплату єдиного податку(ЄП) з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа — підприємець (ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. 1 розд. XIV ПК України, та реєструється платником ЄП.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи.

Відповідно до п. 4 підрозд. 8 розд. XX ПК України платники єдиного податку третьої – шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня 2015 року вважаються платниками ЄП третьої групи відповідно до норм гл. 1 розд. XIV ПК України.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 гл. 1 розд. XIV ПК України відсоткова ставка ЄП для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

• 2 % доходу — у разі сплати ПДВ згідно з ПК України;
• 4 % доходу — у разі включення ПДВ до складу ЄП.

У 2015 році, як і раніше, сільськогосподарські товаровиробники (СГТ) можуть обрати спеціальний податковий режим. Але якщо до 2015 року це називалося фіксованим сільськогосподарським податком (ФСП), який регулювався гл. 2 розд. XIV ПК України, то зараз СГТ пропонується сплачувати ЄП, перебуваючи у складічетвертої групи платників ЄП. Відповідні норми, що регулювали сплату ФСП, перенесені до гл. 1 розд. XIV ПК України.

ДОХІД ТА РОЗРАХУНКИ «СПРОЩЕНЦЯ» ТРЕТЬОЇ ГРУПИ

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 гл. 1 розд. XIV ПК України датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатноотриманих товарів (робіт, послуг). Для платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу також є датасписання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника ЄП третьої групи (юридичної особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПК України.

Платники ЄП третьої групи як і раніше повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Нагадаємо, що бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Отже, юридичні особи — платники ЄП третьої групи як і ранушене мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим.

НЮАНСИ ПЕРЕБУВАННЯ У СКЛАДІ ПЛАТНИКА ЄП ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ

Вимоги до СГТ, які потрібно виконати для того, щоб сплачувати ЄП у складі четвертої групи, наведені у ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України. Зокрема, залишено вимогу про частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка має дорівнювати або перевищувати75 % (пп. 4 п. 291.4 гл. 1 розд. XIV ПК України).

Поняття частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей гл. 1 розд. XIV ПК України визначено пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПК України — це питома вага доходу СГТ, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукціївласного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Таким чином, для того щоб визначити, чи може СГТ у 2015 році сплачувати ЄП, питома вага його доходу (виручки) від реалізації власно вироблених сільськогосподарських товарів за 2014 рік має становити не менше 75 % від загального доходу. Тобто, як бачимо, головний критерій (величина доходу) та його межа не змінилися.

Перелік доходів, які слід включати до розрахунку, визначено упп. 298.8.3 п. 198.8 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України. Зокрема, це доходи від реалізації:

• продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать СГТ на праві власності або надані йому в користування;
• продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
• продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
• продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
• сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30)), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

— послуги зі збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

— послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

— послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

— послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Крім того, у пп. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК Українивказано, що на підприємствах з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

На відміну від платників ЄП першої — третьої груп, для платників ЄП четвертої групи не встановлено обмежень щодо кількості найманих осіб та річної суми доходу, як, власне, це було і до 2015 року — цих обмежень не існувало для платників ФСП.

Додаткові умови для перебування в четвертій групі платників ЄП встановлено у підпунктах 291.4.3 — 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 гл. 1розд. XIV ПК України. Перспективи щодо ЄП для тих СГТ, які утворюються шляхом реорганізації, встановлені підпунктами 291.4.3 — 291.4.6 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України. Умова дотримання 75 % сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік поширюється на:

• усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються. У цьому випадку стати платником ЄП нове сільськогосподарське підприємство може в рік такого злиття або приєднання, якщо за попередній рік дотримано умову щодо 75 % сільськогосподарського товаровиробництва всіма підприємствами, які взяли участь в утворенні нового СГТ (пп. 291.4.4 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України );
• кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу. У цьому випадку стати платником ЄП можна з наступного року, за умови дотримання частки у розмірі 75 % сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік (пп. 291.4.6 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України);
• особу, утворену шляхом перетворення. Обрати спрощену систему можна у році перетворення з дотриманням частки 75 % сільськогосподарського товаровиробництва попереднього року (пп. 291.4.5 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України).

Новоутворені СГТ можуть стати платниками ЄП лише з наступного року, при умові дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва у минулому році, яка дорівнює або перевищує 75 % (пп. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 гл. 1розд. XIV ПК України).

Є ще три обмеження, які не дозволяють перебувати у четвертій групі платників ЄП (п. 291.5¹ п. 291.5 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України):

• якщо дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини)перевищує 50 % від загального обсягу власної продукції. Це обмеження не застосовується, якщо підприємство реалізує зрізані квіти, що вирощені на угіддях, які належать СГТ на праві власності або надані йому в користування, та продукти їх переробки.
• якщо СГТ виробляє підакцизні товари. Винятки — виноматеріали виноградні (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблені на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції. Іншими словами, виробники зазначених виноматеріалів можуть бути платниками ЄП;
• якщо станом на 1 січня звітного року є податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Для платників ЄП четвертої групи не застосовується обмеження, передбачене п. 291.6 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України щодо розрахунків виключно у грошовій формі за реалізовану продукцію. Це має сенс лише для платників ЄП першої — третьої груп, у яких об’єктом оподаткування є грошова виручка, яка надходить в касу або на поточний рахунок.

Правила справляння ЄП для платників четвертої групи

Об’єкт оподаткування ЄП для четвертої групи СГТ — платників ЄП залишився такий самий, який був у ФСП (ст. 292¹ гл. 1 розд. XIV ПК України). Отже, об’єкт оподаткування — це площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності платника ЄП або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Права власності або користування земельними ділянками повинні бути оформлені та належним чином зареєстровані (тобто з дотриманням вимогЗакону про реєстрацію прав).

Згідно з п. 292¹.3 ст. 292¹ гл. 1 розд. XIV ПК України, підставою для нарахування ЄП четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Для виконання цієї вимоги органи виконавчої влади щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця (а також за запитом контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки) подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку.

Базою оподаткування ЭП є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, для земель водного фонду нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового року (п. 292¹.2 ст. 292¹гл. 1 розд. XIV ПК України).

Визначається нормативна грошова оцінка центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ст. 23 Закону про оцінку земель).

Ставки ЄП четвертої групи встановлено у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, як це і було за часів справляння ФСП. Розмір ставок залежить від категорії (типу) земель та їх розташування. Відсоткові ставки ЄП четвертої групи встановлено підпунктами 293.9.1 — 293.9.6 п. 293.6 ст. 293 гл. 1розд. XIV ПК України. Єдине, що кардинально змінилося порівняно з ФСП — це потрійне збільшення ставок податку.

Як і раніше при сплаті ФСП, звітним періодом для сплати ЄП четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 гл. 1розд. XIV ПК України). Декларація складається раз на рік та подається до 20 лютого поточного року згідно пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України. Форма Податкової декларації затверджена Наказом № 578.

У разі надання земельних ділянок в оренду діють вимогипідпунктів 295.9.6 — 295.9.7 п. 295.9 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України. У разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові ЄП четвертої групи, орендодавець враховує орендовану площу у своїй декларації.

У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується, відповідно не є об’єктом оподаткування. Якщо сільськогосподарські угіддя та/або земля водного фонду орендується в особи, яка не є платником ЄП четвертої групи, то навпаки, орендар враховує таку площу у своїй декларації. У цьому випадку орендовані земельні ділянки є об’єктом оподаткування в орендаря.

Таким чином, орендовані земельні ділянки, що підпадають під оподаткування ЄП, будуть оподатковані цим податком, якщо вони використовуються платниками ЄП, навіть на умовах оренди.

Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК Українивстановлено, що ЄП четвертої групи сплачується щоквартальнопротягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, у таких розмірах від річної суми ЄП:

• у I кварталі — 10 %;
• у II кварталі — 10 %;
• у III кварталі — 50 %;
• у IV кварталі — 30 %.

Раніше ФСП сплачувався щомісячно. Як і раніше, податок сплачується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України).

Порядок обрання або переходу на ЄП

Згідно з п. 299.10 ст. 299 гл. 1 розд. XIV ПК України реєстрація платником ЄП є безстроковою. Але разом з цим СГТ маютьщорічно підтверджувати своє право перебувати у складі платників ЄП четвертої групи.

Порядок такого підтвердження аналогічний до порядку обрання спрощеної системи оподаткування, який викладено у підпунктах 298.8.1 — 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України. Отже, для переходу на ЄП четвертої групи або щорічного підтвердження права на ЄП, СГТ потрібно до 20 лютого поточного року подати такі документи:

— загальну податкову декларацію на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок (або земель водного фонду внутрішніх водойм), з яких справляється податок, — контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

— звітну податкову декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок (форма розрахунку затверджена Наказом № 772).

— відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

У деяких випадках потрібно подавати уточнену декларацію (пп. 295.9.4 та пп. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України) — у разі припинення платника ЄП шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або у разі зміни площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування.

Особливості справляння інших податків платником ЄП четвертої групи

Платники ЄП звільняються від обов’язку сплати деяких податків, перелік яких наведено у п. 297.1 ст. 297 гл. 1 розд. XIV ПК України.

Але у пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 гл. 1 розд. XIV ПК України є умова, згідно з якою, якщо у звітному році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 %, особа у наступному податковому році буде сплачувати податки на загальних підставах, що означає обов’язковий перехід на загальну систему.

Ця вимога не діє, якщо зменшення частки сільскогосподарського виробництва не залежало від самого платника ЄП четвертої групи і пов’язано із виникненням обставин непереборної сили. Такий факт повинен підтверджуватись рішенням ВР АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та переліком суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Якщо під час проведення перевірок виявиться, що СГТ неправомірно застосовував спрощену систему (зокрема, не відповідав вимогам пп. 4 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України або виявлено порушення будь-якої умови з п. 291.5¹ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України) за весь цей періодконтролюючим органом нараховуються всі податки, які платник ЄП не сплачував, штрафні санкції за несплату цих податків, а також пеня.

З наступного місяця після встановлення факту порушення, СГТ зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування. Повернутися до четвертої групи платників ЄП можна буде у загальному порядку.

Згідно з п. 299.13 ст. 299 гл. 1 розд. XIV ПК Україниконтролюючий орган щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному сайті дані з реєстру платників ЄП, зокрема дату виключення.

КОЛИ ПЛАТНИКАМ ЄП ПОТРІБНО ЗАСТОСОВУВАТИ РРО

Згідно з п. 296.10 ст. 296 гл. 1 розд. XIV ПК України реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

• першої групи;
• другої і третьої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника ЄП є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника ЄП.

НОВОСТВОРЕНІ ФОП ПЛАТНИКИ ЄП СПЛАЧУЮТЬ ЗА СЕБЕ ЄСВ В РОЗМІРІ НЕ МЕНШЕ МІНІМАЛЬНОГО

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про єдиний внесокплатниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є ФОП, в тому числі ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування.

Такі платники зобов’язані сплачувати ЕСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац 3 ч. 8 ст. 9 Закону про єдиний внесок).

При цьому платники можуть сплачувати ЄСВ у виглядіавансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Зазначена категорія платників самостійно для себе обчислює суму ЄСВ, яка не може бути меншою за розмір мінімальногострахового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку) (пп. 1 п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).

Мінімальний страховий внесок — сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про єдиний внесок).

Обов’язки платників ЄСВ виникають, зокрема, у ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону про держреєстрацію (абзац 2 ч. 4 ст. 5 Закону про єдиний внесок).

ЛІТО — ПОРА ВІДПУСТОК, ЯК БУТИ З ЄП ТА ЄСВ?

Відповідно до норм ПК України платники ЄП першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ЄП протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПК України не передбачено.

Законом про єдиний внесок не передбачено пільг зі сплати ЄСВ підприємцями на час відпустки та за період хвороби, тому підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні. Отже, ЄСВ сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати

З метою уникнення порушення терміну сплати авансових платежів контролюючі органи рекомендують подавати до податкового органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності — одразу після закінчення лікарняного.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДОКУМЕНТІВ

ПК України — Податковий кодекс України

Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»

Закон про єдиний внесок — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Закон про оцінку земель — Закон України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель»

Закон про реєстрацію прав — Закон України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 11.02.2010 р. № 1878-VI

Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449

Наказ № 578 — Наказ Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку»

Наказ № 772 — Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 р. № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва»

Джерело: www.consult.kharkov.ua