Стажування: 5 нюансів

Однією з форм  здобуття або ж підвищення професійних навичок є стажування. Цей термін вживається в різних нормативно-правових актах і в різному значенні, зокрема, як спосіб професійного навчання безробітних безпосередньо на робочому місці  для отримання ними відповідної  кваліфікації та посилення конкурентоспроможності молоді на ринку праці. Фахівці вважають, що при стажуванні одночасно реалізується право людини на працю і право на освіту.  Вважаємо за необхідне звернути увагу на специфіку видів стажування, передбачених Законом України «Про зайнятість населення» (далі – Закон).

1. Стажування без трудового договору можливе у визначених законом випадках. 

На підприємствах усіх форм власності існує тільки два види стажування – стажування студентів/учнів і стажування зареєстрованих безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості. На цьому наголошують посадовці Державної служби України з питань праці. Укладення договору про проходження стажування у випадках, не передбачених законодавством, може трактуватись як неоформлення трудових відносин. Зазначені у ст. 29 Закону категорії студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти мають право проходити стажування на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Порядок укладання договору про стажування з такими особами визначається постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 16.01.2013 р. Можливість стажування безробітних за направленням центрів зайнятості передбачена в статті 35 Закону (детальніше ці питання врегульовані Порядком професійної підготовки, перепідготовки та підвищення  кваліфікації зареєстрованих безробітних, що затверджений наказом Мінсоцполітики та Міносвіти від 31.05.2013 № 318/655).

2. Стажування здійснюється за встановленою процедурою.

Договір про стажування студентів/учнів укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, другий – у стажиста. Одночасно з укладенням договору про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування, у якому зазначаються строки і місце його проходження (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також його керівник. За керівником стажування закріплюється не більше двох стажистів (п. 10 Порядку, що затв. Постановою № 20). Стажування студентів/учнів проводиться під керівництвом працівника підприємства зі стажем роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як 3 роки. Робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, може додатково оплачуватися цим підприємством за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, на строк стажування  у розмірах не менше 5% суми основної щомісячної зарплати, яку вони отримують за основним місцем роботи (ст. 29 Закону). Стажування безробітних здійснюється за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості. Для організації професійного навчання безробітних центрами зайнятості укладаються договори з безробітним і роботодавцем (договір про професійне навчання безробітного у роботодавця). Порядок укладення такого договору визначено у пунктах 6.2-6.4 Порядку, що затверджений Наказом №318/655. Навчання  безробітного відбувається за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 1.2 Порядку, що затверджений Наказом №318/655).

3. При проходженні стажування студентами й учнями до трудової книжки вносяться записи.

Трудові книжки ведуться на студентів та учнів навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації (ст. 46 Кодексу законів про працю України). Після завершення стажування вноситься запис до трудової книжки студента/учня із зазначенням посади, періоду та місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування (п. 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття студентів або учнів на стажування (п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).

4. За певних умов виконання робіт у період стажування може оплачуватись.

Безоплатного стажування в трудовому законодавстві не існує, наголошують фахівці Державної служби України з питань праці. Роботодавець повинен виплачувати кошти, якщо в період набуття нових навичок особа виконує роботу. Типова форма договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях у п. 7 прямо передбачає, що оплата здійснюється на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт. Якщо ж особа лише навчалась навичкам і здобувала знання, то оплата не є обов’язковою. Якщо стажування проходить безробітний, то за час проходження професійного навчання та стажування на робочому місці за безробітним зберігається допомога по безробіттю. 

5. Стажування, як правило, передує працевлаштуванню.

Роботодавець, на замовлення якого здійснювалося професійне навчання безробітного і який забезпечив проходження його стажування на робочому місці, зобов’язаний працевлаштувати безробітного протягом 30 календарних днів з дня завершення навчання  (п. 6.4 Порядку, що затверджений Наказом №318/655). Що стосується студентів і учнів, то тривалість їх стажування не може перевищувати 6 місяців (ст. 29 Закону). Після закінчення стажування стажистам з числа студентів або учнів видається висновок, у якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.

ДЦЗ