Стаття 94 Кодексу законів про працю України – «Заробітна плата» – регламентує, що заробітна плата – це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України, а саме частиною шостою, заробітна плата підлягає індексації.
Обов’язковість проведення індексації визначено Законом України «Про індексацію трудових доходів населення».
Умови та деталі проведення індексації визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України за№1078 від 17.07.2003 року.
Індексацію заробітної плати зобов’язані проводити усі роботодавці незалежно від форм власності і господарювання, а також фізичні особи, які використовують працю найманих працівників.
Індексація – складова заробітної плати у частині додаткової заробітної плати та є однією з основних державних гарантій щодо належної оплати праці працівників.
Слід підкреслити, що заробітна плата індексується у межах прожиткового мінімуму. Це означає, що індексується не всі заробітна платня працівника, а тільки та частина, яка не перевищує прожитковий мінімум для працездатних громадян.
Частина заробітної плати, яка перевищує суму прожиткового мінімуму, індексації не підлягає.
Невиплата індексації заробітної плати – грубе порушення законодавства про працю, за яке роботодавець несе відповідальність, а працівник вправі звернутися до судової інстанції з відповідним позовом про стягнення належної суми індексації.
