Таблиця даних платника – інструмент, яким платник може обгрунтувати фіскальному органу необхідність зміни вхідного/вихідного коду товару/послуги у процесі господарчої діяльності.
“якщо таблиця…врахована ДФС …, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування … з операцій, зазначених у таблиці …, не підлягає зупиненню”.
Нагадаємо, невідповідність кодів є основною причиною включення платника в ризикові.
Хто на практиці може ефективно використати цей інструмент?
Подається платником:
- лише за наявності заблокованої ПН (наперед подати не вийде, окрім випадків автоматичного прийняття таблиці – см. далі);
- лише з причини блокування по п. 2.1 (ризиковість операції) – тобто, платник не є ризиковим на дату подання таблиці;
- лише по “проблемному” коду (який фігурував в заблокованій ПН) – тобто, у графі “Код …постачання..товарів/послуг” повинен бути лише код, вказаний у заблокованій ПН.
Таблиця даних платника приймається автоматично, якщо:
1) подається сільгосптоваровиробниками (подробиці критерію відповідності – абз. 2 п. 35 Постанови 117);
або
2) одночасно відповідає 3-м умовам:
- податкове навантаження більше 2 відсотків (D>0,02);
- стрибки обсягу – не більше 40 % за максимальний за 12 міс. (P<Pм*1,4);
- “проблемний” товар/послуга, зазначений в Таблиці, складає більше 25 відсотків у загальному обсягу реалізації за останні 12 міс.
На наш погляд, пункт 2 з автоматичного розгляду Таблиці заслуговує уваги. Можливо, це комусь відкриє можливість працювати без блокувань.
Як заповнювати
Таблиця має чотири стовбчики:
- Порядковий номер;
- Код згідно КВЕД;
- Код… придбання товарів/послуг;
- Код…постачання товарів/послуг.
1 – просто нумерація строк. 1,2,3…
2 – КВЕД підприємства ( в реєстраційних документах)
3 – вхідний код товару/послуги, які придбаваються задля реалізації “проблемного” коду;
4 – власне, “проблемний” код товару/послуги.
Заповнюємо за правилом:
в одній строчці – або вхідний код, або вихідний. В одній строчці не має бути заповнений одночасно стовбчик 3 та 4. Податківці називають цей метод “шахматкою”.
Ми ж радимо написати спочатку вхідні коди товарів чи послуг, що придбаваються, а нижче – вихідний “проблемний” код, що реалізується.
З практики та статистики – всього біля 7% платників блокують за ознакою “ризиковість операції”.
Але ця інформація – саме для них.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="400px" width="600px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
