Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначає обов’язок ведення платниками податків, у тому числі ФОП, які є платниками єдиного податку, обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів.
Пунктом 44.3 зазначеної статті передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 цієї статті (1095 днів).
Слід зауважити, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи зобов’язана забезпечувати зберігання первинних документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.