Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та банків, визначаються Кабміном, а саме: Порядком №419.
Згідно з п. 2 Порядку №419, фінансова звітність подається:
— органам, до сфери управління яких належать підприємства;
— трудовим колективам на їх вимогу;
— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
— іншим органам та користувачам згідно із законодавством, зокрема органам державної статистики.
А ще п. 46.2 ПКУ встановлює обов’язок подання платниками податку на прибуток до органів ДПС фінансової звітності як додатка до декларації з цього податку.
І якщо порядок та строки надання фінзвітності власникам та/або трудовому колективу встановлюються внутрішніми документами підприємства, то в решті випадків треба уважно стежити за змінами в законодавстві.
Коли подається фінансова звітність?
Насамперед зазначимо, що фінансова звітність має два типи форм: великі і малі.
Великими або повними називаються типи форм, які затверджені НП(С)БО 1. Це тип фінзвітності, яку підприємства складають виключно про себе, і тип звітності, який має назву корпоративної, яку головні підприємства складають за наслідками своєї діяльності та діяльності підприємств, які вони контролюють.
Ці типи мають назву великої або повної фінансової звітності, бо вона містить у собі 4 звіти (Баланс, Звіт про фінансовий результат, Звіт про власний капітал та Звіт про рух грошових коштів, затверджені НП(С)БО 1) і примітки до них (типова форма яких затверджена Наказом №302 у редакції наказу від 09.07.2021 №385).
Але є ще й скорочений тип фінзвітності, форми якого затверджені НП(С)БО 25 у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це форми Фінансового звіту малого підприємства та Фінансового звіту мікропідприємства. Назва форм містить підказку про те, які підприємства мають право їх складати замість «великих» форм. Докладніше про це ми розповімо в окремих статтях. А зараз спинимося лише на періодичності та строках подання такої фінзвітності.
Щодо періодичності наголосимо, що базовим звітним періодом для будь-якої фінзвітності є календарний рік — це прямо передбачено ст. 13 Закону про бухоблік. При цьому:
— перший звітний період новоствореного підприємства може бути менший ніж 12 місяців, але не більший ніж 15 місяців;
— звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Але подекуди підприємства складають фінзвітність і за коротший період. Вона має назву проміжної фінансової звітності. Іноді це відбувається за рішенням керівництва самого підприємства (наприклад, на вимогу його власників) або інших користувачів фінзвітності (наприклад, банків у разі видачі кредиту або на вимогу контрагента під час укладання іншої господарської угоди). Тією самою ст. 13 Закону про бухоблік передбачено, що відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди. Отже, за рішенням підприємства проміжна фінзвітність може складатися постійно (згідно з наказом про облікову політику) і періодично — за потреби.
Про те, хто у 2022 році мав складати проміжну фінзвітність, ми розповіли в «ДК» №24/2022. Тоді ж наголосили, що проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року такі СГ (за формами 1-мс, 2-мс за НП(С)БО 25):
— мікропідприємства;
— юрособи — платники єдиного податку;
— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Проте у 2023 році це правило зміниться, що ми докладно роз’яснили в «ДК» №50/2022.
Зверніть увагу! Пунктом 5 Порядку №419 встановлено строки подання фінансової звітності. Для зручності наведемо їх у таблиці 1.
Таблиця 1
Строки подання фінансової звітності
| Хто | Кому | Коли |
| Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ | Усім, крім органів Казначейства та ДПС | Не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним роком |
| Середні підприємства | Не пізніше 1 червня року, наступного за звітним роком | |
| Підприємства, які складають проміжну фінансову звітність за НП(С)БО (крім тих, що складають консолідовану фінзвітність) | Не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом | |
| Платники податку на прибуток | ДПС | У складі декларації з податку на прибуток у строки, встановлені ПКУ |
| Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність | Органам державної статистики та податковим органам | За звітний рік не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним роком, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців — не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом |
| Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують МСФЗ | Центру збору фінансової звітності | Річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом із відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства), — не пізніше строків, передбачених Законом про бухоблік для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) — не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом. |
Увага! Звітність до органу статистики треба буде подати у 2023 році в електронному вигляді!
З 1 січня 2023 року набирає чинності Закон України «Про офіційну статистику».
Статтею 10 цього Закону передбачено, що статистичну та фінансову звітність респонденти подають виключно в електронній формі. Подати звітність в електронній формі можна за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу «Кабінет респондента». Доступ у систему буде цілодобовий і не потребує інсталяції будь-яких програм.
На початку грудня Держстат оприлюднив Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватися респондентами в електронному вигляді у 2022 — 2023 році. Станом на 03.01.2023 він містить 85 форм звітів, із них 74 статистичних та 11 фінансових. Проте фахівці Держстату попереджали, що перелік ще може доповнюватися у міру реалізації форм в електронному вигляді.
Хто має оприлюднювати фінзвітність та проходити щорічний аудит?
Це визначено ст. 14 Закону про бухоблік. Наведемо ці дані в таблиці 2.
Таблиця 2
Суб’єкти і строки оприлюднення фінзвітності
| Хто | Обов’язки |
| Не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним періодом | |
| Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях | Оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) |
| Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом | |
| Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства | Оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) |
| Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств | Оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) |
| Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки | Оприлюднювати річну фінансову звітність разом із відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) |
| Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до МСФЗ) | Оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за МСФЗ, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) |
| Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінансову звітність | Оприлюднювати на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління |
Увага! Навіть якщо вас немає в цьому переліку, ви повинні пам’ятати: фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності на запит юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом №2939.
Якщо фінзвітність та/або аудиторський висновок не було оприлюднено
На сьогодні за це передбачено адміністративну відповідальність за ст. 163-16 КУпАП.
Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 до 51000 грн).
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне й у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачено законодавством (пп. 4-1 ст. 1 Закону №2115).